Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Держава як суб’єкт міжнародного економічного права: правосуб’єктність, групи, форми співробітництва, нормативно-правове регулювання.

Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика. | Види міжнародних економічних спорів і загальна характеристика порядку їх розв’язання. | Види та загальна характеристика міжнародних комерційних арбітражів (третейських судів). | Види та загальна характеристика об’єктів міжнародного торгового права. | Винятки з принципу/режиму найбільшого сприяння: види, характеристика, нормативно-праве закріплення. | Віденська конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» 1980 р. | Врегулювання торговельних суперечок в рамках СОТ. | ГАТТ про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі. | Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності. | Дати порівняльну характеристику Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Світової Організації Торгівлі (СОТ). |


Читайте также:
  1. I. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ ЗІ ВСТУПНОГО ЗАПИТАННЯ ТА ЧОТИРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ, СЕРЕД ЯКИХ ПОТРІБНО ВИБРАТИ ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
  2. I. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ ЗІ ВСТУПНОГО ЗАПИТАННЯ ТА ЧОТИРЬОХ ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДЕЙ, СЕРЕД ЯКИХ ПОТРІБНО ВИБРАТИ ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ.
  3. I. Цели и пути реформирования здравоохранения
  4. II. Формирование и ведение реестра
  5. II. Формирование поездов
  6. II. — Формирование территории Китая
  7. III. ЗАВДАННЯ ЦІЄЇ ФОРМИ СКЛАДАЮТЬСЯ З ІНСТРУКЦІЇ ТА ЧОТИРЬОХ ПОДІЙ, ЯКІ ТРЕБА РОЗТАШУВАТИ В ПРАВИЛЬНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ.

Головним суб’єктом міжнародного економічного права є держава. На сучасній політичній карті світу є понад 220 держав, 190 з яких — члени ООН. За існуючими як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі визначеннями, держава — це політична форма організації суспільства, яка виражає обумовлену економіч­ним ладом політичну владу пануючого класу або всього народу. До ознак будь-якої держави слід віднести наявність: 1) публіч­ної влади; 2) державного суверенітету; 3) територіального поділу населення; 4) державного апарату; 5) податкової системи; 6) права.

Міжнародна правосуб'єктність є основною ознакою суб'єкта міжнародного публічного права, що виявляється, як правило, у наявності прав і обов'язків, установлюваних звичаєвими і договірними нормами міжнародного права. Це здатність мати права та обов'язки, здатність їх здійснювати, реальним відбиттям чого є можливість брати участь у міжнародних договорах на рівних правах з іншими державами..

Має два прояви: міжнародну правоздатність і міжнародну дієздатність. Міжнарод­на правоздатність держави — це її здатність мати права й обов’язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб’єктом міжнародних правовідносин. Міжнародна дієздатність держави — це її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з міжнародного права.

Держава може вступати у міжнародні відносини економічного змісту і не з суб’єктами міжнародного права чи міжнародного економічного права. У цьому разі відносини регулюватимуться не нормами міжнародного права чи міжнародного економічного права, а нормами відповідних національних правових систем, а також нормами міжнародного приватного права. Такого роду відносини не можна розглядати як відносини міжнародно-правові, міждержавні. Взагалі слід ще раз наголосити на тому, що головним суб’єктом міжнародних відносин, зокрема економічних, є держава. Це випливає з того, що будь-яка держава може самостійно мати міжнародні відносини з іншими державами. Крім того, на основі багатосторонніх угод саме держава створює міжнародні організації, які теж є самостійними суб’єктами міжнародно-правових відносин, але їх складовою знову-таки виступає держава.

Практика міжнародного співробітництва за участі держав виробила ряд організаційних форм, а саме:

міжнародне економічне співробітництво держави з державою;

співробітництво держави з міжнародними організаціями, зокрема економічними, на правах повноправного членства;

співробітництво держави з міжнародними економічними організаціями на правах асоційованого членства;

співробітництво держави з відповідною групою держав;

співробітництво держави в рамках міжнародної організації з іншими державами, які є її членами;

співробітництво держави через певну міжнародну організацію з іншими державами, які не є її членами.

 


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Дати характеристику судового імунітету держави як суб’єкта міжнародного економічного права.| Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні: нормативно-правове закріплення, система державних органів (організацій).

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)