Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи

Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі | Література | Соціальна структура середньовічного суспільства і диференціація художньої культури | Наука й освіта у Західній Європі Середніх віків | Романський стиль | Середньовічна готика | Література | Історичні передумови виникнення української культури | Культура дохристиянської Русі: язичництво, пантеон язичницьких богів | Художня культура Київської Русі |


Читайте также:
  1. Cудебник 1497 г. Общая характеристика
  2. Cудебник 1550 г. Общая характеристика, система и источники
  3. I. Общая характеристика и современное состояние уголовно-исполнительной системы (по состоянию на 2012 год).
  4. I. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
  5. III. Дисциплінованість та навички культури поведінки учня
  6. Акт-дозвіл на проведення занять з фізичної культури й спорту в спортивних залах загальноосвітніх шкіл
  7. Анатомическая характеристика

Відродження – культурна епоха кардинальної зміни світогляду і форм життя людини. Це перехідна епоха від Середньовіччя до Нового часу.

Термін “Ренесанс” (від фр. Renaissance – Відродження) запропонували італійські гуманісти ХVІ ст., а саме художник та архітектор Джорджо Вазарі, маючи на увазі повернення до естетичних ідеалів античності, їх відродження в італійському живописі Нового часу. Але значення терміна потім розширюється: ренесанс – це не тільки відродження греко-римської культури (хоча це дуже важливо), а й емансипація науки та мистецтва від богослов’я, від суворих канонів християнської етики, народження гуманістичного погляду на світ.

Культура Ренесансу – це культура вільних міст, де концентруються найбільш підприємницькі елементи суспільства періоду переходу від Середньовіччя до Нового часу.

Ця культура дала нових людей і нове ставлення до життя. В основі нового погляду на життя була людина як міра всіх речей (це теж антична думка грека Протагора). У центрі уваги опинилися “humana studia” (вивчення того, що створює людина), а не “divina studia” (вивчення божественного), як було в епоху Середньовіччя.

Гуманізм стає нервом і домінантою цієї епохи. Діячів цієї епохи називають гуманістами. Але крім цього, нова людина Ренесансу була ще й людиною універсальною, мала енциклопедичні знання в різних галузях. Енгельс назвав гуманістів “титанами за силою мислення… за різноманітністю їх знань”: Леонардо да Вінчі, який був і художником, і скульптором, і інженером, і астрономом, і медиком; Лоренцо Валла, який дав філософське обґрунтування ренесансному гедонізму, філософії насолоди, що проголошується найвищим благом, і Макіавеллі – державний діяч, філософ, письменник – були такими “титанами”.

Хронологічні рамки Ренесансу: ІІ половина ХІІІ ст. – ХVІ ст., а в ХVІ ст. Ренесанс стає загальноєвропейським і отримує назву Високого Відродження.

В епоху Ренесансу стверджується нова шкала цінностей, нові етичні й естетичні ідеали, середньовічні лицарські доброчесності: вірність, честь, служіння Прекрасній Дамі, доброчесності християнські і, по-перше, пріоритет духу над тілом (гріховним і брудним), ідея служіння Богові і т. ін., система постійних заборон дають місце індивідуалістичному ідеалові, активному ставленню до життя, виправданню бажань тіла і земних радощів життя.


Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Література| Головні риси культури Ренесансу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)