Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Сучасні проблеми формування і піднесення сільського господарства в Україні.

Передмова. | Суть та особливості аграрного виробництва. Агропромислова інтеграція. | Суб’єкти і об’єкти агробізнесу. | Земельна власність. | Агропромислова політика та аграрні реформи. | Деякі аспекти державної аграрної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи. | Список використаних джерел. |


Читайте также:
  1. XV. Формування та оприлюднення рейтингового списку вступників
  2. XV. Формування та оприлюднення рейтингового списку вступників
  3. XV. Формування та оприлюднення списку вступників, рекомендованих до зарахування
  4. В історичній послідовності розкрийте процес формування сім’ї та зародження і становлення родо-племенних відносин. Охарактеризуйте побут та вірування тогочасного сус-ва
  5. Вибір проблеми. Постановка цілі і задачі дослідження
  6. Визначте джерела та причини формування тоталітарної системи в СРСР
  7. Визначте і проаналізуйте причини піднесення нац.-вызольного руху в укр.

Системний характер аграрної кризи за роки незалежності. На початку 1991 року в Україні нараховувалось 8,5 тис. колгоспів і 2,7 тис радгоспів. У них було зосереджено 95 % ріллі, вироблялось 73 % валової сільськогосподарської продукції. На одне господарство припадало близько 4 тис сільськогосподарських угідь. За 1991 - 1999 рр.в Україні виробництво продовольства скоротилось більше ніж удвічі, майже повністю були знищені окремі галузі тваринництва.

Основною причиною аграрної кризи в Україні є насамперед хибна аграрна політика виявом якої стало порушення закону вартості в сільському господарстві – відсутність паритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові вироби для аграрного виробництва. Так, ціни на промислові товари, що купує село, зросли за 1991-2001 рр. у 8,5 рази, а ціни на сільськогосподарський продукти – лише в 1,6 рази. Для того, щоб купити одну тону дизельного пального потрібно було продати у 1990 році 500 кг пшениці, а у 2000 році – 3,8 тони; за неякісний комбайн нині треба віддати понад 400 тон пшениці, що майже в 10 разів більше, ніж у 1990 році. В наслідок диспаритету цін на сільське господарство протягом 90-х років втратило понад 95 млрд. грн., а у 2000-2004 рр. – близько 50 млрд. грн.

Значною мірою це було зумовлено монополізацією матеріально-технічних ресурсів та ринків заготівлі сільськогосподарської продукції (третьої сфери АПК). Основна вина в такій монополізації лежить на державі, що є одним із наслідків хибної аграрної політики. Котртенденцією була лише аграрна політика уряду у 2000 році, коли ціни на зерно підвищили більше ніж у два рази, і певною мірою у 2004 році, коли за офіційними даними за роки незалежності було зібрано найбільший уражай зернових. У 2003 р. через диспаритет цін, а також неврожай (значною мірою спричинений виснаженням земель) Україна із житниці Європи перетворилась на імпортера зерна (до 3 млн. т). Стабільні ціни на врожай були встановлені і у 2005 році.

 


Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Реформування аграрного сектору економіки в Україні.| Висновок.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)