Яків Головацький

(1814—1888)

Письменник, філолог-славіст, фольклорист, педагог, громадський діяч Яків Федорович Головацький народився 17 жовтня 1814 р. в селі Чепелі Бродівського округу на Львівщині в багатодітній сім'ї свя­щеника. Початкову освіту здобув удома, згодом навчався у Львові. Разом з І. Вагилевичем і М. Шашкевичем Я. Головацький утворив гурток «Руська трійця». У студентські роки Яків багато подорожував по українських землях (Галичині, Буковині, Закарпаттю), збираючи зразки народної творчості. У 1834—1835 рр. він продовжував на­вчання в Кошицькій духовній академії та Пештському університеті. У 1837 р. Головацький організував у м. Буді видання альманаху «Ру­салка Дністровая», де опублікував низку власних поетичних творів, перекладів і наукових матеріалів.

У 1847—1848 рр. Яків Головацький проживав у с. Хмелева, тепер Заліщицький район. Після конкурсного іспиту священика йому за­пропоновано капелянство в с. Хмелева.

Під час революційних подій 1848 р. Я. Головацький їздить по се­лах, виступає на селянських зборах. 4 липня 1848 р. у Чорткові на народному вічі Я. Головацький виголосив чудову промову. На цьому вічі його було обрано секретарем місцевої руської ради.

Я. Головацькому прийшло запрошення на «Слов'янський конгрес» у Празі, пізніше на Собор русь­ких учених у Львів.

Місцеві політики були обурені діяльністю Я. Головацького, робили на нього доноси. Умови життя його погіршились. У цей час Головацького запрошують зайняти посаду професора української літера­тури Львівського університету, на що він і погодився. У 1864 р. Я. Головацький стає ректором універ­ситету.

Під впливом М. Погодіна, Д. Зубрицького Головацький у 50-х рр. перейшов на позиції москвофіль­ства, відцурався народної мови. У 1867 р. за участь у Московській етнографічній виставці був звільне­ний австрійським урядом із посади в університеті й виїхав до Росії. Не одержавши університетської кафедри, Головацький працював у археологічній комісії в м. Вільно (Вільнюсі), займався етнографією та фольклористикою. Заходами О. Бодянського в 1878 р. було надруковано цінне чотиритомне зібрання «Народнме песни Галицкой и Угорской Руси, собраннне Я.Ф. Головацким».

В останні роки життя Головацький стояв осторонь української літератури, не поділяв передових поглядів щодо її розвитку. Літературною працею займався Головацький у ЗО—40-х роках, пізніше ви­ступав як учений.

Помер Я. Головацький 13 травня 1888 р. у м. Вільно. Крім власного прізвища, свої твори підписував псевдонімами і криптонімами: Гаврило Русин; Балагур Яцько; Галичанин; Г-кій; Головацький Яро­слав; Я.; Я. Г; Я. Ф.; Я. Ф. І.

Робота з картосхемою «Українські землі у складі двох імперій»*

Покажіть на картосхемі:

• українські землі, які входили до складу Австрійської імперії;

• межі земель (королівств), що існували на українських землях у межах Австрійської імперії;

• центри видобутку нафти, кам'яної солі, розвитку ткацтва, виноробства;

• найбільші центри ярмаркової торгівлі;

• території, охоплені рухом опришків, «холерними бунтами», повстанням під проводом Л. Коби­лиці;

• міста, де діяли «Товариство греко-католицьких священиків», гурток «Руська трійця», Головна руська рада.

Дата добавления: 2015-09-04