Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття і роль локального регулювання трудових відносин

Порядок прийняття локальних нормативно-правових актів. | Процедури прийняття локальних нормативно-правових актів | Висновок |


Читайте также:
  1. Біполярної структури міжнародних відносин: 1947-1955
  2. Бюджетне регулювання як основний засіб упорядкування міжбюджетних відносин
  3. Види трудових відносин та їх правове регулювання
  4. Відносини, що тісно пов'язані з трудовими як предмет трудового права України
  5. Вправи на формування загального поняття про прикметники
  6. Второй вопрос, имеющий существенное значение для регламентации оплаты труда, касается соотношения коллективного договора и локального нормативного акта.
  7. Джерела (форми) трудового права України: поняття, види, особливості

Контрольна робота

З дисципліни:

Трудове право

На тему:

Локальні нормативні акти

Виконав студент

V курсу МЗЕД

Заочної форми навчання

Шабанов

Юрій Сергійович

Викладач:

Веприняк Дмитро

Михайлович

 

Київ 2014

Зміст

Вступ

1. Поняття і роль локального регулювання трудових відносин.

2. Види локальних нормативно-правових актів.

3. Порядок прийняття локальних нормативно-правових актів.

4. Процедури прийняття локальних нормативно-правових актів.

Висновок

Список Літератури

 

 

Вступ

На сучасному етапі розвитку нашої держави, очевидно, що його правова система зазнала суттєвих змін. Змінився підхід до розуміння ролі держави в суспільстві в цілому і економіці зокрема. У системі соціальних регуляторів норми права виділяються загальнообов'язковим характером своїх приписів. Ця особливість правових норм обумовлена ​​формою їх вираження.

 

Однією з різновидів правових норм є локальні правові норми, які мають конкретизує, детальний характер.

 

Саме їх дослідженню і присвячена дана курсова робота.

 

Актуальність даної роботи пов'язана з тим, що в результаті конкретизації та деталізації формується цілісна система регулювання господарських відносин, в якій загальні принципи і норми доповнюються і деталізуються локальними нормами та механізмами, що забезпечують реалізацію загальних принципів і норм на рівні господарюючого суб'єкта.

 

Держава зі свого боку не наказує спеціального поведінки для господарюючого суб'єкта, воно лише формує правила, так би мовити встановлює рамки, яким це поведінка повинна підкорятися.

 

Локальне нормотворчість має характерну особливість: за своїм змістом воно поширюється лише на певних ділянках суспільних відносин. Володіючи конкретизує властивістю, воно компенсує недосконалість законодавства.

 

Загальне поняття «нормативно-правові акти» включає широкий комплекс актів правотворчості, що видаються органами законодавчої, виконавчої, а нерідко і судової влади. Нормативно-правовими вони називаються тому, що містять норми права. По суті, дане поняття є синонімом поняття «законодавство» в широкому сенсі. Це основне джерело права в країнах романо-германської правої системи. Важливу роль відіграють нормативно-правові акти та в країнах англо-американського права.

 

Дана тема, має велике практичне значення, так як нормативно-правові акти у правовому регулюванні мають ряд істотних переваг у порівнянні з іншими джерелами права: це, зокрема, загальний характер містяться в них приписів, розрахованих на багаторазове застосування, можливість охоплення широких сфер суспільного життя, відносна швидкість процедури їх прийняття, зміни чи скасування, висока техніка систематизації та кодифікації нормативно-правових актів.

 

Слід особливо відзначити, що уявлення про джерела права, так само, як і їх види, ніколи не залишалися незмінними. Деякі з них (правовий звичай, закон, прецедент), зробивши значну еволюцію з найдавніших часів, збереглися в правових системах і понині. Інші безслідно зникли. Треті ж, втративши будь-яку практичну значимість, зберегли лише історичну цінність. Серед останніх виділяються, наприклад, твори римських юристів, які колись були практично значущими, а в даний час зберегли лише свою теоретичну і практичну значимість.

 

Локальні правові норми являють собою одну з різновидів правових норм. Вони розробляються органами управління корпорації і адресуються її членам (засновникам, акціонерам, службовцям і т.д.). Локальні правові норми регулюють найважливіші відносини, що складаються на підприємстві, і тому вони дуже значущі.

 

Об'єктом є суспільні відносини з розробки, застосування та вдосконалення локальних нормативних актів, правових норм, опосередковуючи внутрішній трудовий розпорядок організації.

 

Предметом дослідження цієї роботи є локальні нормативні акти, локальні норми, які визначають внутрішній трудовий розпорядок організації, їх система, функціональна спрямованість, порядок розробки, специфіка змісту і застосування в ринкових умовах господарювання.

 

Метою даної роботи є аналіз регулювання процесу праці, трудових відносин.

 

До завдань проведеного дослідження можна віднести наступні:

 

Дати уявлення про поняття та ролі локального регулювання трудових відносин;

 

Визначити напрямки, за якими здійснюється взаємодія централізованого і локального правового регулювання;

 

Визначити види локальних нормативно-правових актів та визначити порядок і процедури їх прийняття.

 

Структура роботи традиційна. Вона складається з 2 розділів, що дозволяють у повному обсязі реалізувати поставлені цілі та завдання.

 

Поняття і роль локального регулювання трудових відносин

 

В умовах переходу до ринкової організації праці різко зростає роль локального правового регулювання трудових відносин - це самостійна форма реалізації законів та інших нормативних правових актів. На відміну від інших форм передбачає здійснення нормотворчих функцій роботодавцем самостійно або з урахуванням думки представницького органу працівників і пов'язана з прийняттям таких нормативних правових актів, які діють лише на підприємстві, в установі, організації.

 

Використання даного методу регулювання дозволяє, з одного боку, роботодавцю оперативно приймати внутрішні акти, спрямовані на забезпечення реалізації зовнішніх нормативних правових актів, а з іншого - дає можливість працівникам через виборні представницькі органи брати участь в управлінні.

 

Локальні нормативно-правові акти, прийняті на підприємстві, визначають його особливий внутрішній правопорядок. Вони ближче до опосередковувані суспільним відносинам, ніж централізовані, швидше вловлюють їх динаміку, більш повно враховують особливості і специфіку регулювання стосовно конкретної організації.

 

Взаємодія централізованого і локального правового регулювання здійснюється за наступними напрямками:

 

1. Визнання за роботодавцями та представниками працівників прав і обов'язків на локальне нормотворчість. Стаття 8 Трудового кодексу в систему трудового законодавства включає і локальні акти, що містять норми трудового права.

 

Межі локального правового регулювання встановлюються державою шляхом видання державними органами:

 

а) управомочивающих норм, якими роботодавцю та представнику працівників надається можливість брати з багатьох питань «свої» правові встановлення.

 

Відбувається це з використанням таких термінів, як «можуть встановлюватися», «допускається», «має право» і т.д.

 

Так, у колективному договорі, з урахуванням фінансового економічного становища роботодавця, можуть встановлюватися пільги та переваги для працівників, умови праці, більш сприятливі в порівнянні із закріпленими в законах, інших нормативних актах, угодах; перелік посад працівників з ненормованим робочим днем ​​визначається колективним договором, угодою або правилами внутрішнього трудового розпорядку; роботодавець до закінчення року з дня застосування дисциплінарного стягнення має право зняти його з працівника за власною ініціативою, на прохання працівника, його безпосереднього керівника або представницького органу працівників тощо;

 

б) норм, які наказують роботодавцю видати або прийняти локальний нормативний акт самостійно, але з дотриманням відповідних процедур (черговість надання оплачуваних відпусток повинна визначатися щорічно відповідно до графіка відпусток, затвердженим роботодавцем з урахуванням думки виборного профспілкового органу даної організації);

 

в) норм, що містять заборони та обмеження у сфері локального регулювання і визначають область централізованого правового регулювання (тарифна система оплати праці працівників підприємств, що фінансуються з бюджету всіх рівнів, встановлюється на основі єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери, затверджується в порядку, встановленому федеральним законом, не допускається закріплення в колективних договорах або індивідуальних трудових договорах умов праці інвалідів (оплата праці, режим робочого часу і часу відпочинку, тривалість щорічної та додаткової оплачуваних відпусток та ін), які погіршують їх становище порівняно з іншими працівниками).

 

2. Закріплення за роботодавцем і представницькими органами працівників обов'язків по здійсненню локального правового регулювання окремих трудових відносин (по виплаті заробітної плати, встановлення робочого часу і часу відпочинку та ін) - Наприклад, заробітна плата працівників не бюджетної сфери повинна встановлюватися колективними договорами, угодами, локальними нормативними актами, трудовими договорами; порядок введення підсумованого обліку робочого часу - правилами внутрішнього трудового розпорядку.

 

3. Офіційного визнання локальних нормативних актів правовою основою для вирішення справ у суді.

 

4. Встановлення на федеральному рівні мінімуму правових гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної тривалості відпустки), який не може знижуватися в локальному порядку; визначення бажаного варіанту правового регулювання окремих видів трудових відносин за допомогою вироблення відповідних рекомендацій або примірних типових правових актів (укладення трудових договорів, пов'язаних з допуском до державної таємниці, договорів про повну матеріальну відповідальність, формування представницьких органів працівників і т.д.).

 

5. Встановлення процедури розробки і прийняття локальних правових актів.

 

6. Юридичного забезпечення прав роботодавців і працівників у галузі локального регулювання.

 

7. Закріплення у федеральних нормативних актах правових норм, локального нормотворчості, широко застосовуються на практиці.

 

Аналіз взаємодії централізованого і локального регулювання свідчить про те, що останнє є підзаконним і носить додатковий, вторинний характер, але грає істотну роль у забезпеченні трудових прав працівників.

 

Під законність локальних правових актів і норм передбачає:

 

відповідність їх змісту положень федеральних і регіональних законів, інших правових актів, прийнятих на цих рівнях регулювання;

 

дотримання необхідного порядку прийняття (видання) локальних актів або норм;

 

правильне визначення меж локального нормотворчості.

 

Державне регулювання процедури розробки і прийняття локальних нормативних актів трудового і трудового процедурно-процесуального права включає: визначення сфери їх дії, порядку прийняття найбільш важливих (колективних договорів, правил внутрішнього трудового розпорядку) та вирішення розбіжностей; відповідної реєстрації деяких з них.

 

У сучасних умовах роль локального регулювання трудових і суміжних з ними відносин різко зростає. Ця потреба знайшла відображення в Трудовому кодексі, який значно розширив межі договірного та локального правового регулювання; поширив їх на всі організації; удосконалив локальне регулювання окремих видів трудових відносин; надав роботодавцям широкі повноваження у цій області.

 

Отже, регулювання може здійснюватися в рамках підприємства в цілому, у філії, представництві, іншому відокремленому структурному підрозділі. Воно здійснюється або роботодавцем самостійно, або за участю працівників або їх представницьких органів і спрямовано на впорядкування правового регулювання трудових відносин. Основне значення цього регулювання полягає в тому, що воно надає можливість роботодавцям і працівникам самостійно виробляти правила поведінки, об'єктивно необхідні в конкретних умовах підприємства, спонукає конкретних суб'єктів правотворчості на локальному рівні до дій.


Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 346 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Завдання| Види локальних нормативно-правових актів.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)