Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Статева система.

Походження Земноводних | Покриви | Хребет. | Органи дихання | Орган слуху. | Органи смаку. |


Читайте также:
  1. Банковская система. Процесс создания банками денег. Банковский мультипликатор
  2. Банковская система. Процесс создания банками денег. Банковский мультипликатор
  3. Бюджетная система.
  4. Валютная система. Виды валютных систем
  5. ВОПРОС №40 ОБЩЕСТВО КАК ДИНАМИЧЕСКАЯ САМОРАЗВИВАЮЩАЯСЯ СИСТЕМА.
  6. Детектор в виде индуктивной петли или другая регистрирующая система.
  7. Информационная система. Виды информационных систем на микроуровне

Роздільностатеві. У самців парні сім’яники, від яких відходять сім’яні канальці, що впадають в нирки. Вольфові канали виходять з нирки і впадають в клоаку, виконуючи одночасно функцію сечовода і сім”євода.

Сім’яники з жировими тілами висять на брижі біля передніх країв нирок.

Сім’яний міхурець в нижній частині вольфового каналу є резервуаром для сперматозоїдів.

У самок парні яєчники, зернисті тіла,що висять на брижі. Поряд жирові тіла, де знаходиться запас поживних речовин, які забезпечують формування статевих продуктів під час зимової сплячки. Тонкі і довгі яйцеводи (мюллерові канали), кожен із яких лійкою відкривається в порожнину тіла поблизу серця, нижня частина розширена відкривається в клоаку. Дозрілі яйця через розрив стінок яєчника випадають в порожнину тіла, підхоплюються лійкою яйцеводів, далі по них, вкриваючись слизовими білковими виділеннями, потрапляють в клоаку.

Запліднення зовнішнє. Самець має мозолі на кистях, з допомогою яких утримує самку. Ікра, яка вимітається, зразу ж зрошується сім’яною рідиною. У тритонів самець відкладає сперматофор, а самка захоплює краями клоаки, де і відбувається запліднення. Ікра відкладається у воду. В ікринці розвивається зародок, а з нього – личинка. Личинка веде водний спосіб життя.

У жаб, квакш і деяких інших кожна ікринка оточена слизовою оболонкою, яка сильно набубнявіє у воді. Ікринки злипаються в клубок – у жаб (800-4000 шт), квакш (дрібні); тонкий шнур – ропухи; поодиноку стрічку – жаби повитухи; поодиноко, прикріплюючись до рослин у кумки, тритона; товсті слизові ковбаски, які прикріплює до підводних предметів – у часничниці. Напівпрозорі сферичні оболонки ікринок виконують роль збірних лінз, які концентрують сонячне проміння, таким чином температура всередині вища на 5-7 °С. Серед амфібій є яйцеживородні види. Наприклад: чорна саламандра протягом одного року виношує яйця в матці. Ринодерма Дарвіна – самці ковтають ікринки в голосові мішки, а пуголовки приростають спинками до кровоносних судин самця і таким чином живляться. Філомедуза – готує гніздо (пінисту масу, яку збиває передніми лапками між двома листочками), в середину відкладає яйця. Гніздо висить над водою.

Розвиток у воді з метаморфозом. Яйцеклітина містить жовток. Період від відкладання яєць (ікри) до вилуплення личинок у трав’яної жаби становить від 5 до 30 днів (залежно від температури води). Через 3-4 години після запліднення розпочинається дроблення яйця в горизонтальній і вертикальній площинах.

Стадії розвитку зародка:

1. Дроблення – бластула з бластоцелем (через 3-4 год після запліднення).

2. Інвагінація – гаструла з гастропором.(через добу).

3. Органогенез: зачатки ЦНС – нервова трубка; зяброві щілини,зовнішні зябра. Присоска на голові. Тулуб, хвіст (на 3-4 день до 30 днів).

Розвиток личинки:

1. Спочатку немає ротового отвору, є зовнішні зябра, хорда. Живиться залишками жовтка. Є ротова присоска, за допомогою якої прикріплюється до рослини.

2. Розростаються внутрішні зябра, з’являється зяброва кришка.

3. З’являється рот з губами, хвостовий плавець, внутрішні зябра, дрібні зуби і рогові щелепи. Живиться нальотом з рослин. Хвіст – орган руху і дихання, так як має густу капілярну сітку.

4. На 20-25 добу з”являються зачатки задніх кінцівок, прорізаються хоани, розвиваються легені, відбуваються зміни в кровоносній системі, розвиваються хрящові хребці, розростається череп, з”являються мезонефричні нирки, редукуються внутрішні зябра.

В кінці метаморфозу личинка не живиться.

5. Заростають зяброві щілини, формуються передні кінцівки, редукуються рогові щелепи і губи, збільшуються очі, розсмоктується хвіст.

У пуголовків – багато ворогів, однак шкіра личинок виділяє багато отрути, яка захищає їх від небезпеки.

Риси подібності пуголовка і риби:

1. Рибоподібна форма тіла.

2. Наявність бічних ліній.

3. Хвостовий плавець.

4. Зябра і зяброва кришка.

5. Одне коло кровообігу. Кров венозна, серце двохкамерне.

6. Відсутні кінцівки.

7. Спочатку хорда, потім хребет.

8. Розвиток у воді з ікри.

Метаморфоз безхвостих називається некробіоз (відмирання органів).

У деяких видів хвостатих земноводних зустрічається неотенія – здатність личинок до статевого розмноження (амбістома, її личинка – аксолотль, яка живе в Північній Америці). Протеї, сирени зовсім втратили здатність до перетворення в дорослу саламандру.

Тироксин - гормон щитовидної залози, який регулює метаморфоз, а гормон гіпофізу- соматотропін - стимулює ріст.

 


Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 74 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Кровоносна система| Нервова система.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)