Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Спадкові хвороби: етіологія, класифікація, методи діагностики.

Читайте также:
  1. I. Методические рекомендации по выполнению самостоятельной работы студентов.
  2. I. Организационно-методический раздел
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ СТУДЕНТОВ
  4. IV.Учебно-методическое и информационное обеспечение учебного процесса
  5. V. ОЦЕНОЧНЫЕ СРЕДСТВА ДЛЯ ТЕКУЩЕГО КОНТРОЛЯ УСПЕВАЕМОСТИ, ПРОМЕЖУТОЧНОЙ АТТЕСТАЦИИ НО ИТОГАМ ОСВОЕНИЯ ДИСЦИПЛИНЫ И УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ
  6. VI. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ И ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ (МОДУЛЯ)
  7. VII. Методическое обеспечение библиотечной деятельности

Спадковість - це здатність живих організмів відтворювати собі подібних, іншими словами, це властивість живої особини передавати нащадкам притаманний їй тип обміну речовин.

Структурна одиниця спадковості - ген. Він являє собою ділянку молекули ДНК із специфічною послідовністю пуринових і піримідинових основ, яка відповідає за біосинтез певного білка. В клітинному ядрі гени разом з білками, ферментами і РНК упаковані в особливі структури, названі хромосомами. У здорової людини в соматичних клітинах нараховується 46 хромосом, тобто 23 пари, в тім числі 22 пари аутосом і одна пара статевих хромосом. Це так званий диплоїдний (подвійний) набір. У статевих клітинах (сперматоцитах і ооцитах) міститься одинарна кількість хромосом - 23 (гаплоїдний набір).

Головна властивість генів - їх здатність передаватися з покоління в покоління в незміненому вигляді. Еволюційний розвиток усього живого на Землі вдалося забезпечити завдяки двом характерним особливостям генного апарату: стійкості та мінливості. Завдяки стійкості організми виживали і зберігалися їх види, а мінливість забезпечувала їм необхідну адаптацію до умов існування та розвиток.

Мутації - являють собою стійкі стрибкоподібні зміни у спадковому апараті клітин, не пов'язані зі звичайною рекомбінацією генетичного матеріалу.

Чинники, які спричиняють мутацію називаються мутагени. Вони поділяються на фізичні, хімічні та біологічні.

За величиною ушкодження мутації поділяються на геномні, хромосомні та генні.

Геномні мутації полягають у зміні кількості хромосом. Можливі два варіанти: а) анеуплоїдія - дефіцит або надлишок окремих хромосом (моносомія, трисомія); б) поліплоїдія, тобто кратне збільшення генома.

Хромосомними мутаціями (аномаліями, абераціями) називають такі, коли кількість хромосом не змінюється, зате порушується їх структура: делецією (випадінням ділянки хромосоми), інверсією (поворотом її на 180°), транслокацією (обміном сегментів між хромосомами) та дуплікацією (подвоєнням ділянок хромосоми).

Генні мутації пов'язані зі зміною структури окремих генів. При цьому у ланцюгу ДНК одні нуклеотиди можуть замінюватись іншими чи випадати, або навпаки, з'являються зайві нуклеотиди.

Функція гену полягає в управлінні синтезом визначеного ферменту та білка. В результаті його мутації порушується утворення цього ферменту чи білкаі, як наслідок, змінюється або порушується розвиток окремих ознак організму, що приводить до утворення складної клінічної картини захворювання.

Спадкові хвороби поділяються на дві групи - хромосомні (результат геномних і хромосомних мутацій) і генні (результат генних мутацій). По кількості мутованих генів генні хвороби поділяються на моногенні та полігенні. Моногенні мутації передаються наступним поколінням згідно законів Менделя (наявність мутованого гену з домінантною ознакою спричиняє обов’язковий розвиток хвороби). До захворювань належать хвороби зі спадковою схильністю, так як вони виникають що-до ознак, закодованих декількома генами. Тому мутація одного чи двох генів може проявити себе лише за умов додаткової дії несприятливих чинників довкілля. До мо-ногенних захворювань відносяться фенілкетонурія, гемофілія, ахондроплазія, а до полігенних - гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, виразкова хвороба, атероскле-роз, шизофренія, псоріаз, бронхіальна астма, інфаркт міокарду тощо. Чим більше успадковується патологічних алелей, і чим більше шкідливих впливів зовнішнього середовища, тим більша ймовірність для індивіда захворіти. В цілому, не менше 10-25% всієї патології людини зумовлено спадковою схильністю

Хромосомні хвороби, які, в основному, супроводжуються порушенням кількості хромосом, характеризуються появою в індивідуума множинних вад розвитку. До них належать хвороба Дауна, синдроми Клайнфельтера та Шерешевського-Тернера.

Для спадкових захворювань, як і для неспадкових, характерним є клінічний поліморфізм.

Генні хвороби

Фенілкетонурія належить до групи моногенних захворювань, які називаються ензимопатіями. Ензимопатії, при яких розшифрований первинний дефект ферменту. В організмі людини амінокислота фенілаланін під впливом ферменту фенілаланінгідроксилази перетворюється в тирозин, а потім - у меланін, тироксин, адреналін. При відсутності фенілаланінгідроксилази фенілаланін не може перетворитися в тирозин, він нагромаджується в тканинах і перетворюється в фенілпіровиноградну і фенілоцтову кислоти. Саме фенілаланін і обидві кислоти дуже токсичні для головного мозку на стадії його формування. В результаті виникає розумова відсталість, ураження нервової системи. Через недостатність тирозину зменшується вироблення пігменту меланіну і це зумовлює посвітління шкіри та волосся тощо.

Альбінізм розвивається внаслідок спадкового дефіциту ферменту тирозинази, що відповідає за синтез меланіну.

Алкаптонурія виникає при дефіциті ферменту гомогентизиноксидази і супроводжується накопиченням гомогентизинової кислоти, що зв'язується з колагеном та порушує його еластичність. При успадкуванні алкаптонурії, у хворих після 40 років уражуються суглоби, хребет, клапани серця. У внутрішніх органах, на шкірі відкладається пігмент кольору охри (охроноз). Сеча темніє на повітрі через присутність у ній гомогентизинової кислоти.

Ахондроплазія спадкове захворювання кісткової системи. Його клінічна картина зумовлена аномальним ростом та розвитком хрящової тканини, в основному, в епіфізах трубчастих кісток і основи черепу. Характерним є: низький ріст (до 120 см) при збереженні нормальної довжини тулуба, бугриста мозкова частина черепа, різке вкорочення верхніх та нижніх кінцівок.

Типи успадкування генних захворювань: 1) Аутосомно-домінантним називають такий тип упадкування, коли хвороба передається з покоління в покоління (далекозорість, фізичні аномалії та ін..)

2) Аутосомно-рецесивним називають тип успадкування,коли патологічний ген проявляє себе у гомозиготному стані (фенілкетонурія, альбінізм та ін.). Тому хворі виявляються не у кожному поколінні.

3) Успадкування, щеплене зі статтю характеризується тим, що патологічний ген знаходиться у статевій хромосомі (частіше у X-хромосомі) та може бути як рецесивним, так і домінантним (гемофілія А і В).

4) Неповного домінування коли для прояву захворювань, які успадковуються за даним типом, необхідним є вплив зовнішніх несприятливих чинників (серпоподібно-клітинна анемія).


Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вплив зниженого і підвищеного атмосферного тиску на організм людини.| Хромосомні хвороби

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)