Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Архітектура

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ | КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ | Періодизація історії Візантійської імперії | Особливості мистецтва Відродження | Розвиток науки та нові знання про Всесвіт | РЕФОРМАЦІЯ В НІМЕЧЧИНІ | Лютеранство та виникнення протестантизму | Реформація у Швейцарії. Кальвінізм | Реформація в Англії. Становлення англіканської церкви | Рр. – франко-шведський |


Читайте также:
  1. Архітектура Мезоамерики, Чилі та Перу у доколумбовий період
  2. Архітектура мережі. Топології фізичних і логічних зв’язків. Організаційна структура мережі.
  3. Архітектура мережі. Функціональна модель. Протокольна модель. Модель програмного забезпечення.
  4. Література, музика, архітектура і мистецтво

- Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський і готичний.

- Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст.

- Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.

- Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, характеризувався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку давав уявлення про могутність його володаря. Романський собор, якому притаманні ті самі стилі, повинен був утілювати ідею величі й могутності церкви. В основу романського собору ліг план римської громадської (світської) будівлі — базиліки.

- Прикладом романської будівлі може служити Вормськийсобор (Німеччина) з масивним кам’яним склепінням, підпертим масивними стінами. Невеликі вікна, пробиті в товстих стінах і схожі на бійниці, горизонтальний поділ стіннапівциркулярнимиарками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.

 

Леонардо да Вінчі (1452 – 1519, народився у Флоренції) - видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.

Мікеланджело Буонарроті (1475 -1564) – італійський скульптор, художник, архітектор, поет й інженер. Його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження ще за життя самого майстра.

Рафаель Санті (1483 – 1520) – італійський живописець, графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах гуманістичні ідеали високого Відродження.

Альбрехт Дюрер (1471 – 1528) – німецький художник доби Відродження, математик і теоретик мистецтва. Створював вівтарні картини, портрети, гравюри, екслібриси.

Пітер Брейгель (1525-1569) – (фламандський) живописець та графік, найвідоміший і найзначніший із носіїв родинного прізвища пензлярів. Майстер пейзажу та жанрових сцен. Батько художників Пітера Брейгеля молодшого (Що з пекла) і Яна Брейгеля старшого (Що з раю).

Вільям Шекспір (1564 – 1616) – англійський драматург Єлизаветинської епохи. Один з найвідоміших драматургів світу, автор принаймні 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і циклу з 154 сонетів.

Томас Мор (1478 – 1435) – англійський письменник, філософ, державний діяч. Автор суспільно-політичного трактату «Утопія» (від грец. «місце, якого немає»). Один з основоположників утопічного соціалізму. Святий Римо-католицької церкви.


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Школи та університети| Караваджо (1571 – 1610) – італійський живописець періоду раннього бароко,засновник європейського реалістичного живопису 17 століття.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)