Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мікоплазмоз, уреаплазмоз

Етіологія та патогенез післяпологових септичних захворювань | Класифікація септичних захворювань за Сазоновим-Бартельсом | Діагностика спонтанного аборту. | Прогнозування передчасних пологів | Профілактика передчасних пологів | Класифікація запальних захворювань геніталій | Клінічна картина запальних захворювань геніталій | Діагностика | Основні методи лікування запальних захворювань геніталій при неспецифічному запаленні нижніх відділів жіночих статевих органів | Гонорея |


Згідно з сучасною класифікацією, родина поділяється на два роди: рід Мусорlasma, який включає 100 видів, та рід Ureaplasma, який включає 3 види. Людина є природним хазяїном багатьох видів. До теперішнього часу встановлено 4 види патогенних мікроорганізмів цієї родини, з них 3 є збудниками урогенітальний інфекцій: М. hominius М. genitalium V. Urealiticum

Широке розповсюдження урогенітальних мікоплазм та їх часте виявлення у практично здорових жінок затрудняє вирішення питання про роль цих мікроорганізмів в етіології запальних захворювань урогенітального тракту. На теперішній час показана роль мікоплазм в розвитку запальних захворювань урогенітального тракту полімікробної етіології. Питання про значення міко­плазм як монозбудників подібних патологічних процесів до кінця не вирішено. Більшість дослідників вважають мікоплазм умовно-патогенними мікробами.

Клініка. Запальне захворювання урогенітального тракту, при якому виявлені мікоплазми, не має патогномонічних симптомів. Захворювання вкладається в клінічну картину вагініту, ендоцервіциту, уретриту, ендоме­триту. Мікоплазми часто виявляються при спонтанних абортах, передчасних пологах, внутрішньоутробному інфікуванні плода.

Перелік уніфікованих методів діагностики, рекомендованих інструкціями

МООЗ:

1. Культуральні дослідження.

1.1. Виявлення мікоплазм в рідких живильних середовищах.

1.2. Виявлення мікоплазм в твердих живильних середовищах.

В інших джерелах рекомендовані також методи імунофлуорисценції, імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція.

Лікування. Критеріями призначення етіологічної терапії при виявленні мікоплазм є: клінічні прояви запальних процесів урогенітального тракту;

ступень ризику інвазивних втручань (перед абортами, введенням ВМС і т.ін.);

обтяжений акушерський анамнез (звичний аборт, загроза аборту, післяполо­говий ендометрит); безпліддя, коли, крім мікоплазменої інфекції, інших причин не виявлено. Ефективними відносно мікоплазм, уреаплазм є антибіотики тих самих груп, що при хламідіозі: тетрацикліни, макроліди, фторхінолони. Курс лікування 7—10 днів. У вагітних застосовують тільки еритроміцин (по 0,5 г 4 рази на добу, 7—10 днів).

Контрольне обстеження виконується через 2—3 тижні після закінчення Курсу протимікробної терапії.


Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Хламідіоз| Трихомоноз

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)