Читайте также:
|
Нібито позбавленi тогочасних полiтичних упереджень сучаснi дослiдники вважають, що обидва закони «пiдбива ли пiдсумок усьому процесовi українського державотворення в 1917—1920 рр., суть якого полягала в поступовому переходi вiд парламентської до президентськопарламентської моделi
1 Шаповал М. Занепад У.Н.Р. — С. 15, 16, 17, 21—22, 28, 37, 39.
2 Шелухiн С. Варшавський договiр мiж Поляками й Петлюрою. — Прага, 1926. — С. 15; Див. також: С. 18, 19, 20.
3 Шелухiн С. Петлюрiвцi в свiтi права. — Львiв; Вiдень, 1922. — С. 6, 10, 11.
органiзацiї влади» 1. «Цей закон, — читаємо хіба в єдиному з до- сліджень на цю тему, написаному не просто фаховим юристом, а ще й авторитетним суддею, — виявився конституційним ак том, який базувався не на класичному, а на новітньому уявному (оманливому, дуалістичному, кульгаючому) конституціоналіз мові, тобто квазіконституціоналізмі, що мав первісними дже релами бонапартистську конституцію 1799 р., монархічну Кон ституційну хартію 1814 р. та численні німецькі октройовані закони. Авторитарний за своїм характером, цей закон, — веде далі дослідник, — не міг дати ані суттєвого прирощення знань, ані збагатити практику демократичного державотворення.
<...> Чимало його положень застосовувалось у екзилі ще досить довго. Саме на підставі розглядуваного тимчасового закону піс ля вбивства у 1926 р. Головного отамана верховну владу в УНР прийняв на себе А. Лівицький» 2.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Конституційні потуги уряду УНР очима її сучасників | | | Висновки автора |