Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Про «закони» Директорії

Передача» влади — продовження | Київського Тимчасового ревкому | Хто такий Володимир Чехівський? | Таємна історія Київського Тимчасового ревкому — продовження | Гіпотеза автора | Хто такий Юрій Коллард? | Державна нарада» неіснуючої держави | Тимчасовий компроміс Винниченка та Петлюри | Декларація 24 грудня | Декларація 24 грудня. Оцінки |


Читайте также:
  1. Декларація Директорії УНР 15 грудня 1918 р. (витяги)1
  2. Заколоти проти Директорії
  3. Здобутки Директорії в царині державотворення
  4. Здобутки Директорії в царині зовнішньої політики
  5. Переворот у Директорії
  6. Перші документи Директорії та «легітимність» нової влади

 

« Оголошена» невідомим рішенням Директорії — нікому не- відомої, ніякими представницькими органами ніколи не створе- ної, отже, нелегітимної та незаконної інституції, — нелегітимна та незаконна Рада її міністрі неіснуючої ще навіть формально держави УНР мала творити законність у новій державі у такий спосіб.

Пункт перший. «Закон» від 26 грудня надав «право» «затвер­ джувати» закони Директорії — аж «до остаточного утворення Конституції Української Народної Республіки» — конституції, яка ніколи не була написана і ніколи не була запроваджена.

Пункт другий. «Право законодавчої ініціативи» надавалося

Директорії, РНМ та окремим міністрам, тобто групам Винничен- ка—Чехівського та Петлюри—Коновальця—Андрієвського. Всі

1 Директорія... — Т. І. — С. 35—36.


інші політичні «суб’єкти» УНР такого «права», отже, будь-якого політичного впливу за нових порядків позбавлялися.

Пункт третій. «Право» написання законопроектів надавало- ся виключно чиновникам «відповідних міністерств», «державної канцелярії» та «окремих відомств» 1, тобто нікому невідомим і ні- ким на це не уповноваженим добродіям, які дісталися до своїх посад через відданість тому чи іншому угрупованню всередині Директорії.

Такий «порядок» законотворення був застосований для ство- рення «законів», покликаних, наголосімо вкотре, для розбудо- ви держави без «гніту та визиску». Ось перелік першочергових, найактуальніших, з погляду фундаторів нового режиму, п’яти

«законів», покликаних цей «гніт та визиск» ліквідувати негай- но та назавжди:

— декрет Директорії УНР про утворення управління преси та інформації на правах окремого міністерства (31 груд- ня),

— закон про вищий уряд Української автокефальної право- славної соборної церкви (1 січня 1919 р.),

— закон про державну мову в УНР (1 січня),

— закон про скасування гетьманського Державного Сенату та відновлення Генерального суду (2 січня),

— скасування департаменту Державної варти Міністер- ства внутрішніх справ та утворення замість нього «ад­ міністративно­політичного департаменту» і форму- вання народної міліції (3 та 4 січня)2.

5 січня Директорія видала «на-гора» Інструкцію з виборів делегатів Трудового Конгресу...

 

 

1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 395—396.

2 Там само. — С. 398—406.


 

VI


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 89 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тимчасовий компроміс Винниченка та Петлюри — продовження| Як «обирали» «делегатів» на Трудовий Конгрес Народів України?

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)