Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик. вентаризацїі складаються відповідні безтоварні накладні на по­вернення цінностей

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ РЕВІЗІЇ | ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПРОВЕДЕНОЇ ДОКУМЕНТАЛЬНОЇ РЕВІЗІЇ | Акт документальної ревізії складається із трьох частин: вступ­ної, резолютивної, заключної. | ОСОБЛИВОСТІ РЕВІЗІЇ, ЗДІЙСНЮВАНОЇ ЗА ВИМОГОЮ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ | ТЕСТОВІ ПИТАННЯ | НЕПРОЦЕСУАЛЬНІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ | КОНСУЛЬТАЦІЇ СПЕЦІАЛІСТА-БУХГАЛТЕРА ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ | УЧАСТЬ СПЕЦІАЛІСТА-БУХГАЛТЕРА У ПРОВАДЖЕННІ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ ДІЙ | АУДИТ ЯК ФОРМА НЕДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ | ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНИХ ПЕРЕВІРОК |


Читайте также:
  1. Н. Я. Дондии, Г. П. Дондик
  2. Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик
  3. Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик
  4. Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик
  5. Н. Я. Дондик, Г. П. Дондик

вентаризацїі складаються відповідні безтоварні накладні на по­вернення цінностей. Тим самим виявляється типовий зв'язок змін показника товарних запасів із періодичністю проведення інвен­таризацій. Зв'язок наявності злочину із зовнішнім середовищем в економічних показниках, що відображає до певної міри особливос­ті певного способу злочину, називають «стереотипом» [13, с 110].

Встановлення способу злочину шляхом зіставлення економічних по­казників, зафіксованих у звітності, або спеціальних даних, із чинниками зовнішнього середовища, у якому функціонує певне підприємство, ле­жить в основі методу коригувальних показників. Розрізняють відповід­ні коригувальні показники збитку і коригувальні показники вигаданої го­сподарської діяльності. Коригувальні показники збитку призначені пере­дусім для пошуку нових зв'язків досліджуваного об'єкта з зовнішнім се­редовищем, ознак матеріальної «взаємодії» злочинів з виробничо-госпо­дарською діяльністю підприємства. Моделювання конкретного показника збитку грунтується на явищах, які пов'язані з фактом злочину, однак у зви­чайних умовах не впливають на результат господарської діяльності підпри­ємства; для прикладу візьмемо залежність між відхиленнями від норм ви­трати тканин і ступенем сучасності їхнього малюнку. Коригувальні показники вигаданої господарської діяльності характеризують видимі втра­ти зазвичай наявних зв'язків підприємства, що функціонує нормально, з на­вколишнім середовищем. Для пошуку ознак конкретного способу злочину звертаються до одного з цих зв'язків, що може бути порушений внаслідок дії злочину. Вигадана господарська діяльність, подана в економічних пока­зниках, в одному разі породжується відображенням в урахуванні фіктивних (фактично не виконаних), в іншому — неповним відображенням обсягів фактично виконаних господарських операцій [13, с 111].

Наприклад, існує визначений зв'язок між обсягом заготівель сіль­ськогосподарської продукції в індивідуальному секторі та реаль­ною в цьому секторі відповідних ресурсів, обсягом реалізації бен­зину визначених марок на заправних станціях кількістю авто­машин, що споживають такий бензин, на певній території насе­леного пункту. Показники, що характеризують взаємодію госпо­дарського об'єкта з зовнішнім середовищем, беруться безпосе­редньо зі звітності певного об'єкта. Середовище або умови функціонування приймаються як стала, незмінна величина. Роз­біжності (різкі відхилення) показників підприємств дають підста­ви «Эля /х наступної'детальної" перевірки [13, с.111].

Об'єктивність існування економічних невідповідностей визначає можливість їхнього використання не тільки під час виявлення, а й до-


СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ 161

ведення злочинів. Цей процес особливий тим, що спершу висувається припущення про механізм впливу злочинних дій на зміни значень еко­номічних показників, а потім визначається методика встановлення цих змін під дією злочину. При цьому аналізуються не тільки «звичайні» показники господарської діяльності, а й «нетрадиційні» [13, с 112].

Наприклад, при розслідуванні розкрадань в одному дитячому будинку було встановлено, що протягом кожного місяця цукор, що надходив з магазину, списувався на харчування дітей за нормами, всупереч йо­го фактичній економії. А наприкінці місяця зекономлена кількість цук­ру реалізувалася через магазин із привласненням виторгу працівни­ками дитбудинку і магазину. Ніяких суперечностей між показниками окремих документів тут не виникало. На наявність злочину «відреа-гував» показник середньоденного споживання цукру однією дитиною при диференціації цього показника усередині місяця за декадами або іншими періодами. Показник середньоденного споживання цукру в пе­ршій половині місяця був набагато нижчий за аналогічний наприкінці місяця. Такий показник не фігурує у звітності дитячих установ, але виявлену закономірність було використано як один із доказів у кримі­нальній справі [13, с 112].

Специфіка методик полягає в тому, що їх розробляють щодо окре­мих способів учинення злочинів і передбачають послідовне застосу­вання прийомів дослідження економічних показників і даних бухгал­терського обліку.

Структура зазначеної методики визначається зв'язками в системі: подія злочину — економічні — облікові — документальні невідповід­ності. Виділення типових зв'язків між наявністю злочину і зміною си­стеми економічних показників ґрунтується на виявленні економічних невідповідностей, що надалі відображаються в облікових і документа­льних невідповідностях [13, сі 12].

Факторний метод аналізу використовується під час виявлення і до­сліджування причин відхилень тих чи інших економічних показників, які характеризують господарську діяльність, від базових. При цьому за осно­ву можуть бути прийняті планові показники, дані попередніх періодів, се­редні показники по галузі. Одним із прийомів факторного аналізу є при­йом ланцюгових підстановок та його модифікація — прийом різниць.

При використанні як прийому ланцюгових підстановок, так і при­йому різниць дуже важлива послідовність, в якій розглядаються фак­тори, тобто послідовність підстановок. Прийнято, що спочатку розгля­дається вплив кількісних факторів, а потім якісних. Якщо показник, що аналізується, залежить від кількох кількісних факторів, то в цьому випадку встановлюють, який показник є основним, не залежним від інших (первинним), а який — похідним (вторинним).


Найбільше поширення і практичне значення в аналізі має групу­вання факторів за фактами, пов'язаними:

1) з живою працею;

2) із засобами праці;

3) з предметами праці.

Застосовуються групування факторів і за іншою ознакою, напри­клад, поділяються на зовнішні і внутрішньогосподарські, соціальні й індивідуальні, залежні і незалежні від аналізованого об'єкта, котрі враховують і другорядні фактори.

Виділення «вузьких місць» і провідних ланок застосовується для з'ясування того, які ділянки або які види ресурсів стримують підви­щення ефективності господарювання, від яких сторін діяльності вирі­шальною мірою залежить істотне вдосконалення роботи. Зосереджен­ня уваги на цих «вузьких місцях» і провідних ланках — характерний прийом, який широко застосовується на практиці, особливо для раціо­нальної організації пошуку резервів та розкриття корисливих злочинів.

Розробка і застосування системи показників ддя оцінки стану і динаміки досліджуваного об'єкта є характерною рисою методу аналі­зу. Це дає можливість охарактеризувати вплив окремих факторів на виконання плану і визначити резерви.

У системі аналітичних показників розрізняються узагальнюючі показни­ки оцінки стану об'єкта і часткові (факторні), які використовуються для виявлення впливу окремих чинників на узагальнюючий показник.

Деталізація даних за місцем і часом здійснення господарської операції проводиться шляхом розкладання узагальнюючих показників на часткові. Узагальнюючі показники звітності підприємства не характеризують якості роботи окремих його підрозділів і виконавців. У них взаємно погашаються позитивні і негативні результати, отримані на окремих ділянках роботи й у різні періоди часу. Розчленовуючи показники і деталізуючи їх за підрозді­лами підприємства, можна встановити вплив кожного з них на використан­ня ресурсів і виконання плану, виявити передові і такі, що відстають.

Заміна базисної величини часткового показника фактичною назива­ється підстановкою. Кількість підстановок дорівнює кількості часткових показників, які входять до розрахункової формули, а кількість послідов­них розрахунків більша на одиницю, оскільки для визначення загальної величини зміни узагальнюючого показника приводиться базисний розра­хунок, в якому всі показники відбиваються в базисних величинах.

Метод споріднених співставлень як спосіб встановлення ознак злочинів був запропонований групою російських вчених (В.Г. Шрага, Л.В. Орлов, В.Г. Ганасевич) у 1973 році. Фактично цей метод представляє собою моди­фікований варіант факторного аналізу об'єму продукції і послуг.


Цей метод визначає відбір показників, які характеризують викори­стання засобів виробництва за визначений період часу, конструювання блоків споріднених пар показників, розрахунок динамічних рядів при­росту показників за декілька звітних періодів, складання графіків ди­намічних рядів, під час яких і проявляються протиріччя, які можуть вказувати на ознаки злочинів.

Передумовою до винаходу методу споріднених порівнянь була гі­потеза про виникнення порушень взаємозв'язків між спорідненими (взаємозалежними) показниками при взаємодії дії злочину із здійсню­ваними у складній економічній системі господарюючого суб'єкта ма­теріальними процесами.

Головна ідея цього методу складалася із вивчення динаміки розба-лансованості споріднених економічних показників. В даному випадку в якості споріднених вибирають пари економічних показників, дина­міка змін яких при нормальній роботі підприємства повинна бути вза­ємозалежною. Шкода, спричинена латентними розкраданнями матері­альних цінностей, може визвати відхилення в динаміці цих показників. Такого роду порушення взаємозв'язків можуть буги встановлені при зміні наступних пар споріднених показників:

• споживання електроенергії на технічні нужди та на випуск продукції;

• споживання сировини і комплектуючих деталей на випуск оди­ниці продукції і на фактичний випуск продукції;

• розмір прибутку та об'єм реалізації тощо.

Недолік такого методу визначено в тому, що він не враховував спосіб скоєння злочину.

Таким чином, застосування вище вказаних методів, прийомів, спо­собів дозволить працівникам правоохоронних органів провести глибо­кий аналіз діяльності підприємств та використання його результатів у своїй діяльності по збиранню доказів під час розслідування злочинів у сфері економіки.


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ГОСПОДАРЮННЯ| ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНО-ПРАВОВА ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)