Розділ 6. Туристський потенціал району

В Одеській області виділяють такі види туризму:

· лікувально-оздоровчий;

· культурно-пізнавальний;

· водний;

· екологічний;

· сільський;

· релігійний;

· спортивний;

· рибалка та полювання;

· кінний;

· екстремальний;

· винний;

· проект «Арт-туризм».

З 1999 р. у м.Одесі реалізується проект «Арт-туризм». Він ставить за мету формування у людей творчого, а не споживчого ставлення до природи, сприяння розвитку екологічної освіти, за допомогою образотворчого мистецтва. Проект «Арт-туризм» реалізує потенціал людини через творчість, коли, знайомлячись з історичними та етнографічними джерелами, всі учасники виїжджають в найбільш цікаві з живопису та історії місця Одещини та України, на основі створених робіт там же проводять пересувні виставки, організують майстер-класи з учнями місцевих шкіл, створюючи роботи, які часто беруть участь у міжнародних виставках дитячої творчості.

Концепція проекту «Арт-туризм» підтверджена авторським правом. Проект передбачається як міжнародний, за участю зарубіжних художників.

Виставки проекту «Арт-туризм» експонуються в безлічі сіл і міст: с. Шабо, с. Випасне, смт. Затока, Вилкове, с. Красна Коса, с. Базар'янка, м Білгород - Дністровський, м. Овідіополь, г. Одесса, о. Зміїний.

Статистичні дані туристських потоків Одеської області за останні роки

наведені на рис. 6.1.

Рис. 6.1 – Туристські потоки

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 в Одеській області виділяють такі курортні зони:

Місто Одеса;

Білгород-Дністровський район:

· с-ще Затока;

· с-ще Сергіївка;

· с. Косівка;

· с. Курортне;

· с. Миколаївка;

· с. Попаздра;

· с. Приморське.

Комінтернівський район:

· с-ще Гвардійське;

· с-ще Ліски;

· с. Вапнярка;

· с. Крижанівка;

· с. Нова Дофінівка;

· с. Сичавка.

Овідіопольський район:

· с. Грибівка;

· с. Дальник;

· с. Кароліно-Бугаз;

· с. Санжійка;

· с. Іллічівка.

Татарбунарський район:

· с. Лебедівка;

· с. Приморське;

· с. Тузли.

Курорти в області розподіляються на бальнеологічні (Аркадія, Великий Фонтан), бальнеогрязеві (Затока, Куяльник, Сергіївка, Хаджибей), грязеві (Лебедівка, Лермонтовський, Малодолинське, Холодна балка), а також кліматичні (Затока, Шабо, Кароліно-Бугаз, Лузанівка).

Одещина знаходиться в сприятливій для лікування місцевості.

Фізіко-географічні умови Причорномор’я сприяли утворенню мулових сульфідних грязей. Вони містять у собі велику кількість мікроорганизмів, які обумовлюють ряд важливих фізико-хімічних властивостей.

Типовими накопичувачами грязей є Куяльницький та Хаджибейський лимани, які характеризуються високим вмістом сульфідів і мінерального грязьового розчину. Лікувальні грязі одеських лиманів відносяться до грязів із тонким скелетом, пластичністю, липкістю і в’язкістю.

Шаболатський (Будакський) лиман – це водоймище в північно-західній частині Чорного моря з унікальним поєднанням кліматичних, грязьових і бальнеологічних ресурсів територіально-акваторіального комплексу лиману з мало освоєним узбережжям. Найбільш популярними туристськими центрами Одеської області є м. Одеса; м. Білгород-Дністровський, смт. Затока; м. Біляївка; м. Вилкове, Кілійський район.

Дата добавления: 2015-08-02