Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 5. Аграрні правовідносини.

Тема 1. Предмет аграрного права. | Тема 2. Джерела (форми) аграрного права. | Тема 7. Оплата праці та розподіл прибутків в сільськогосподарських підприємствах. | Тема 8. Правове регулювання відносин у соціальній сфері сільськогосподарського виробництва. | Тема 9. Договірні відносини в сільському господарстві. | Тема 11. Громадяни як суб’єкти аграрних правовідносин. | Тема12. Органи управління сільськогос-подарськими підприємствами кооперативного та державного типу. | Подарських кооперативів. | ТЕМА14. Правове становище селянського (фермерського) господарства. | ТЕМА15. Правове становище особистого селянського господарства. |


Читайте также:
  1. Аграрні відносини та їх особливості
  2. Аграрні правовідносини з оподаткування господарської діяльності
  3. Аграрні правовідносини у сфері соціального розвитку
  4. Підстави, умови і форми майнової відповідальності за аграрні правопорушення.
  5. Підстави, умови і форми матеріальної відповідальності за аграрні правопорушення.
  6. Підстави, умови та форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення.
  7. Підстави, умови, форми дисциплінарної відповідальності за аграрні правопорушення.

Що слід розуміти під аграрними правовідносинами?

Аграрні правовідносини становлять собою врегулюванні аграрним правом та іншими суміжними з ним галузями права в комплексі суспільні відносини, які виникають в аграрному секторі між автономними і рівноправними суб’єктами наділеними суб’єктивними правами і обов’язками.

Якщо норми аграрного права, що регулюють суспільні відносини, звернені до широкого кола суб’єктів аграрних відносин, то кожне правовідношення носить конкретний характер, тому що виникає між чітко визнаними суб’єктами – учасниками цього правовідношення. У зв’язку з цим норми аграрного права в кожному правовідношенні, що виникло, отримують свою безпосередню реалізацію.

Аграрні правовідносини, крім загальних ознак, властивих будь-яким видам правовідносин, мають ряд особливостей. Перш за все, це відносини пов’язані з оборотом землі і виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарської продукції, а також відносини, що складаються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції.

З яких елементів складаються аграрні правовідносини?

Кожне аграрне правовідношення передбачає наявність низки необхідних елементів, без яких не може існувати. Воно складається між його певними учасниками – суб’єктами стосовно об’єкта цього правовідношення.

Суб’єктами аграрних правовідносин або їх учасниками є фізичні і юридичні особи, які наділені правами та обов’язками в сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції.

В результаті здійснення аграрної та земельної реформ, закріплення права приватної власності на землю настали кореневі зміни в складі сільськогосподарських підприємств і організацій з’явились нові суб’єкти аграрних правовідносин – селянські (фермерські) господарства, сільськогосподарські кооперативи, орендні підприємства, приватні та приватно-орендні підприємства та ін.

Суб’єктами аграрних відносин є не тільки юридичні особи, а й громадяни – фізичні особи, які займаються підприємництвом, особистим підсобним господарством, садівництвом, овочівництвом, тваринництвом.

Аграрні правовідносини відрізняються не тільки своїм особистим складом учасників суб’єктів, але й специфічними об’єктами, найважливішим з яких є земля з її неповторними властивостями і якостями.

Вона - головний засіб виробництва сільськогосподарської продукції і простір ний базис всякої діяльності, а також місце мешкання жителів села. Об’єктами аграрних правовідносин є і інші природні ресурси – ліси, води, загально розповсюджені корисні копалини.

Значну роль серед об’єктів аграрних правовідносин відіграють живі організми – тварини, які використовуються в сільськогосподарському виробництві.

Аграрними правовідносинами є також суспільні відносини, які складають предмет аграрного права, що функціонують в процесі аграрного правозастосування. До них відносяться майнові, земельні, управлінські, трудові, фінансово-кредитні, господарсько-договірні, соціально-побутові та інші відносини, що випливають із мети, предмета діяльності та функцій суб’єктів аграрного підприємництва.

Який зміст аграрних правовідносин?

Змістом будь-яких правовідносин, в тому числі і аграрних, є суб’єктивні права і обов’язки учасників цих відносин.

Суб’єктивне право – це можливість учасника аграрного правовідношення поводити себе певним чином у взаємостосунках з іншими учасниками цих відносин. Суб’єкт правовідносин наділений суб’єктивним правом не тільки здійснювати дозволені законом дії, але й вимагати від зобов’язаної особи виконати певні дії. Отже суб’єктивному праву одного суб’єкта кореспондує суб’єктивний обов’язок іншого суб’єкта.

Суб’єктивний обов’язок – це міра належної поведінки зобов’язаного учасника правовідношення. Він може полягати як в активних діях - виконанні тієї чи іншої роботи, передачі речі і т.ін., так і в пасивних, коли зобов’язана сторона повинна утриматись від здійснення тих чи інших дій.

Основні права та обов’язків суб’єктів сільськогосподарських відносин визначаються цілями та завданнями аграрного виробництва.

В наш час метою аграрного товаровиробництва є вивід аграрної економіки із кризового стану, підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва, забезпечення соціального розвитку села.

Основними напрямками слід визнати продовження здійснення аграрної і земельної реформ, збереження і постійне підвищення ресурсного потенціалу в сільському господарстві і сфері переробки, в першу чергу, родючості землі, розвитку племінного тваринництва і насінництва і ін.

Як класифікуються аграрні правовідносини?

В залежності від сфери, в якій виникають ті чи інші правовідносини, вони можуть бути поділені на дві групи: внутрішньогосподарські і зовнішньогосподарські. Відрізняються ці правовідносини за своїм змістом, характером нормативних актів, що їх регулюють і методами регулювання.

Внутрішні правовідносини складаються у середні господарюючих утворень аграрного виробництва, а тому регулюються їх локальними нормативно-правовими актами.

Це майнові, земельні, трудові, управлінські, які підв’язані з використанням засобів праці, організацією виробництва, оплатою праці, зберіганням продуктів, їх транспортуванням тощо.

Легалізаційні правовідносини – правовідносини щодо визначення статусу суб’єктів агро бізнесу різних організаційно-правових форм.

Зовнішньогосподарські відносини сільськогосподарських формувань, як правило, складаються між товаровиробниками. Регулюються вони головним чином нормативними актами, прийнятими компетентними органами державної влади.

Внутрішні правовідносини можуть бути підрозділені на відносини в сфері тваринництва, рослинництва, овочівництва, рибоводства, звіроводства та ін. Вони можуть бути також класифіковані як трудові, земельні, майнові, фінансові та інші відносини.

Зовнішньогосподарські відносини можуть бути підрозділені на договірні і без договірні (деліктні), податкові, комерційні, технологічні.

 

Аграрні правовідносини

 

Внутрішні правовідносини   Зовнішні правовідносини

 

майнові   Земельні   Трудові   управлінські   Договірні   позадоговірні   Комерційні   технологічні

На яких підставах виникають, змінюються та припиняються внутрішні і зовнішні правовідносини?

Аграрні правовідносини виникають, змінюються і припиняються лише з настанням певних життєвих обставин, що враховуються законодавством. Такі обставини називаються юридичними фактами.

Юридичні факти – це певні життєві обставини, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення аграрних прав чи обов’язків.

Ст. 4 ЦК України містить перелік юридичних фактів, які є підставою виникнення, зміни чи припинення аграрних правовідносин, в тому числі аграрних.

Всі юридичні факти можна підрозділити на дві основні групи: дії і події. Дії – це життєві обставини, які є наслідками вольової, свідомої поведінки людей. Вони можуть носити як активний, так і пасивний характер. Події – це обставини, настання яких не залежить від волі людей.

Юридичними фактами є лише такі дії та події, з якими закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення аграрних правовідносин.

Дії підрозділяються на правомірні, які відповідають вимогам законодавства і неправомірні, які здійснюють суб’єкти з порушенням законодавства.

Обставинами, яки спричиняють виникнення, зміну чи припинення аграрних правовідносин є адміністративні акти – владні розпорядження уповноважених органів, обов’язкові для відповідних суб’єктів.

В деяких випадках для виникнення, зміни чи припинення аграрних правовідносин необхідна наявність не одного а декількох юридичних фактів в сукупності – це комплексний юридичний факт.

 

Підстави виникнення аграрних правовідносин

 

Юридичні факти

 

дії   Адміністративно-правові акти   події

 


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 199 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 4. Правове регулювання виробничо-господарської діяльності аграрних товаровиробників.| Тема 6. Правове регулювання відносин з організації, дисципліни та охорони праці на сільськогосподарському підприємстві.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)