Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Харків 2014

Читайте также:
  1. М. Харків
  2. ніверситети в Україні ( харківський, київський, одеський, львівський, чернівецький): освітнє, наукове та соціальне призначення.

Міністерство освіти і науки України

Харківський коледж Державного Університету Технологій

РЕФЕРАТ

З навчальної дисципліни:

«Обладнання конкретних підприємств»

На тему:

«Особливості впровадження системи цифрового телебачення DVB-T2 в Україні. Антени що використовують для приймання програм цифрового ТВ мовлення. Карти покриття»

Виконав: студент групи РТ-31

Бесєдін А.В.

Перевірив: викладач

Сидоренко Д.С.

Харків 2014

1. Наземне цифрове звукове мовлення

Стартовим моментом впровадження наземного цифрового звукового мовлення (НЦЗМ) слід вважати прийняття Багатосторонньої координаційної Угоди "Вістбаден-95" по технічним критеріям, координаційним принципам та процедурам впровадження НЦЗМ (T-DAB) в смугах частот 47? 68 МГц, 87.5? 108 МГц, 174? 230 МГц, 230? 240 МГц і 1452-1492 МГц. За результатами Угоди Україна отримала перші виділення радіочастот для НЦЗМ в діапазоні 230-240 МГц та 1452-1492 МГц (блоки 13А-13F метрового діапазону хвиль та декілька блоків L- діапазону) для 25 зон частотного планування НЦЗМ України.

18 червня 2002 року в місті Маастріхт, Нідерланди, прийнято Угоду "Маастріхт-Вістбаден - 02" та Спеціальну Угоду "Маастріхт-02" і частотний План впровадження НЦЗМ в смузі частот 1452-1479,5 МГц L-діапазону. За результатами перегляду Угоди "Вістбаден-95" в Угоді "Маастріхт-Вістбаден - 02" передбачено, що планування НЦЗМ в метровому діапазоні хвиль буде можливим в смугах частот 47? 68 МГц (блоки 2А-4D) та 174-230 МГц (блоки 5А-12D) За результатами Спеціальної Угоди "Маастріхт-02" Україна додатково до 25 частотних виділень Угоди "Вістбаден-95" отримала ще 58 радіочастотних виділень для впровадження НЦЗМ в смузі 1452-1479,5 МГц (1-16 блоки L-діапазону НЦЗМ). В Спеціальній Угоді "Маастріхт-02" врахувані частотні інтереси України стосовно забезпечення захисту РЕЗ повітряної телеметрії в межах національної території до завершення конверсії смуги частот 1452-1492 МГц та поетапного, до 2020 року, виводу із зазначеної смуги РЕЗ повітряної телеметрії України з заміною їх на РЕЗ НЦЗМ.

Для захисту, на перехідний період, РЕЗ системи повітряної телеметрії, в межах національних кордонів, застосовано примітку 5.342 Регламенту Радіозв'язку.

На сьогоднішній день використання смуги частот 1479,5-1492 МГц (17 - 23 блоки L- діапазону НЦЗМ) можливо вже зараз за умови проведення натурних випробувань на ЕМС РЕЗ інших служб. Введення в дію передавачів НЦЗМ в смузі частот 1452-1479,5 МГц (1 - 16 блоки L- діапазону НЦЗМ) слід очікувати не раніше 2007 року.

2. Наземне цифрове телебачення

Стартовим моментом початку впровадження наземного цифрового телебачення (НЦТБ) слід вважати прийняття Багатосторонньої координаційної Угоди по технічним критеріям, координаційним принципам та процедурам впровадження DVB-T "Честер-97". На відміну від інших багатосторонніх координаційних угод, Угода "Честер-97" (Че-97) була прийнята без частотно - територіального плану для НЦТБ. Це насамперед було пов'язано з тим, що розвиток НЦТБ заплановано в частотних діапазонах, які використовуються аналоговим телебачення (АТБ).

Міжнародна Угода Че-97 передбачає, що частотне планування НЦТБ буде проводитися в III (174 - 230 МГц) метровому та IV (470 - 582 МГц) і V (582 - 862 МГц) дециметрових діапазонах. Одночасно Угодою Че-97 передбачено, що смуга частот 216-230 МГц III-го діапазону буде доступна для частотного планування РЕЗ НЦЗМ.

Для узгодження дій на перехідний період та вирішення питань переходу до загального цифрового мовлення Міжнародний Союз електрозв'язку у 2001 році прийняв Резолюцію 1185 про проведення Регіональної Конференції Радіозв'язку по перегляду Європейської радіомовної Угоди, Стокгольм, 1961, в діапазонах частот 174-230 МГЦ і 470-862 МГЦ.

Резолюцією 1185 передбачено:

Регіональна Конференція Радіозв'язку (РКР) по перегляду Європейської радіомовної Угоди, Стокгольм, 1961, у діапазоні частот 174-230 МГЦ і 470-862 МГЦ буде проведена в два етапи.

Перший етап конференції буде проведений у Женеві, Швейцарія, з 10 по 28 травня 2004 з порядком денним: - технічні основи і принципи перегляду Угоди Стокгольм, 1961.

Другий етап конференції буде проведений у Женеві, Швейцарія в 2005 році протягом п'яти тижнів з порядком денним: принципи планування; захист існуючих аналогових ТВ станцій і механізми переходу від аналогового до цифрового телебачення; характеристики поширення і методи розрахунку напруженості полю у ВЧ і УВЧ діапазонах; критерії планування (включаючи захисні відношення), методи планування і конфігурації мереж (одно частотні мережі - SFN, багато частотні мережі - MFN); процедури модифікацій і доповнень до Плану; процедури координації для переходу від аналогового ТВ мовлення до цифрового; процедури спільного використання смуг частот 174-230 МГЦ і 470-862 МГЦ радіомовною та іншими службами; узгодження Проекту Загальноєвропейського частотного Плану.

3. Підготовка до перегляду Європейської радіомовної Угоди Стокгольм, 1961

В рамках підготовки до РКР-04, основним завданням якої є визначення технічних основ та критеріїв перегляду Європейської радіомовної Угоди Стокгольм, 1961, робочими групами МСЕ (TG 6/8 ITU) та СЕПТ (FM PT 24) розробляються проекти Позиції СЕПТ та проекти документів, які стануть базою нової Угоди по цифровому мовленню.

На останніх засіданнях цих груп узгоджені наступні рішення:

Проект нової Угоди по переходу на цифрове мовлення включатиме набір адміністративних процедур, технічних критеріїв планування та сукупність наступних частотних Планів (CEPT/FM-PT24(02) Док. 044rev1):

Нового Плану цифрового звукового та телевізійного мовлення в діапазоні III;

Нового Плану цифрового телевізійного мовлення в діапазонах IV/V;

Плану для аналогових ТВ станцій діапазону III, який пов'язаний з Європейською радіомовною Угодою "Стокгольм -61";

Плану для аналогових ТВ станцій діапазонів IV/V, який пов'язаний з Європейською радіомовною Угодою "Стокгольм -61";

Плану аналогового ТВ мовлення, який пов'язаний з Міжнародною Угодою "Женева -89".

Захист діючих та запланованих аналогових станцій передбачається здійснювати відповідно до індивідуальних вимог Адміністрацій зв'язку, через, що кожна Адміністрація повинна привести в відповідність всі свої дані у Плані "Стокгольм -61" та впевнитись, що в модифікований План "Стокгольм -61" включені всі скоординовані станції із файлів TVA бази даних СЕПТ.

На перспективу планується, що після прийняття нової Угоди та відповідних Планів цифрового мовлення СЕПТ буде дотримуватись наступних позицій:

Найважливіші частини Європейської радіомовної Угоди "Стокгольм-61" будуть анульовані;

Діапазони І та ІІ на перехідний період залишаться доступними для РЕЗ аналогового мовлення;

Аналогова ситуація буде заморожена, а всі зміни Національних частотних Планів повинні бути сумісними з новим Цифровим Планом СЕПТ;

Адміністраціям зв'язку не буде надано право перетворення аналогових станцій із аналогових Планів в цифрові станції Цифрового Плану, як це передбачено Угодою "Че-97".

Адміністрації зв'язку повинні вирішити наскільки новий Цифровий План, для конкретної смуги частот, у їх країні буде сумісним з аналоговим Планом та відповідно термін, коли аналогова станції повинна бути виведена із експлуатації, щоб заплановану радіочастоту змогла використовувати цифрова станція із Цифрового Плану.

 

Адміністрації зв'язку України, в рамках підготовки до розробки Загальноєвропейського частотно - територіального Плану НЦТБ, відповідно до Резолюції 5 Угоди Че-97, представила в Європейське радіо бюро (ЄРБ) відомості по технічним параметрам діючих та запланованих станцій АТБ. На підставі представлених даних ЄРБ провело два етапи розрахунків електромагнітної сумісності РЕЗ АТБ к контрольних точках. За результатами проведення розрахунків еталонних величин напруженості поля в контрольних точках, и особливо на кордонах України з іншими державами, виявлені розбіжності в поглядах адміністрацій на ті чи інші технічні параметри РЕЗ телевізійного мовлення.

Відповідальність за вирішення питання усунення розбіжності в поглядах адміністрацій на ті чи інші технічні параметри РЕЗ ЄРБ безпосередньо покладало на зацікавлені адміністрації зв'язку.

Починаючи з 1998 року на адресу Центра "Укрчастотнагляд" почали надходити частотно-територіальні Плани адміністрацій зв'язку суміжних держав. В ці Плани адміністрації, незалежно одна від одної, включали частотні канали НЦТБ із смуги частот 174-230 МГц та 470-862 МГц) та частотні блоки НЦЗМ із смуги частот 174-230 МГц. З метою припинення хаотичного частотного планування Адміністрації зв'язку України, починаючи з 1999 року, приймає участь у щорічних Багатосторонніх Зустрічах технічних експертів АЗ країн СНД, Балтії та Східної Європи по принципам регіонального частотного планування НЦМ. За бажанням більшості адміністрацій Адміністрації зв'язку України було доручено проводити координаційну діяльність по питанням розробки перспективних частотних планів для цифрового телебачення. Завдяки багатостороннім зустрічам вдалось: створити робочу групу технічних експертів зацікавлених країн для розробки перспективних частотних планів; досягнути домовленості про тимчасове утримання від взаємної координації частотних присвоєнь телевізійним станціям в смузі частот 790-862 МГц (61-69ТВк) до прийняття узгоджених принципів та методів розподілу каналів; формувати узгоджені підходи та визначати напрямки діяльності по підготовці до Регіональної конференції по перегляду Європейської радіомовної Угоди "Стокгольм-61" та Плану "Стокгольм-61".

Це дало певні успіхи. На зустрічі Регіональної групи технічних експертів, яка відбулась в серпні місяці цього року в м. Ніда, Литва, була досягнута домовленість між адміністраціями зв'язку Республіки Білорусь, Республіки Латвія, Республіки Литва, Польщі, Російської Федерації, Республіки Естонія, Фінляндії і України про План частотних виділень для НЦТБ (DVB-T) для держав-учасниць в смузі частот 790-862 МГц. Згідно домовленості Україна отримала частотних виділень для кожної із 55 зон частотного планування НЦТБ.

 

Для узгодження частотних виділень НЦТБ в смузі частот 790- 862 МГц з іншими адміністраціями в 1-шому кварталі 2003 року в м. Києві буде проведена Багатостороння координаційна зустріч технічних експертів адміністрацій зв'язку Болгарії, Угорщини, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Словаччина, Румунії та Туреччини. Адміністрація зв'язку Республіки Литва погодилась надати технічну підтримку по розробці Плану виділень в смузі частот 790- 862 МГц для зазначених держав.

Аналіз Міжнародних Угод, документів, які готуються до РКР-04 та результатів регіонального частотного планування дозволяє зробити висновок, що для планування багатоканальних мереж НЦМ, національного та обласного рівнів, є всі необхідні умови. Створення ж перспективних Планів цифрового мовлення необхідно починати негайно, оскільки це не тільки підготує перехід до цифрового мовлення, але й захистить позиції України на міжнародному рівні.

Порівняльна характеристика частотного планування в Україні та країнах Західної Європи (jpg, 70K)

Проблеми використання радіочастотного ресурсу України

1. Доступність частотних діапазонів

На Україні частотне планування РЕЗ аналогового мовлення найбільш інтенсивно ведеться в смугах частот 47-108 МГц, 174-230 МГц та 470-790 МГц.

Аналіз використання даних смуг частот РЕЗ аналогового мовлення показує, що далеко не всі підходи до планування, які використовуються в країнах Західної Європи, можуть бути використані в інтересах України. Перш за все це пов'язано з необхідністю (Мал.1): переводу в інші діапазони передавачі АТБ метрових діапазонів хвиль, які в І діапазоні працюють на 1,2 ТВк (48,5-66 МГц), в ІІ діапазоні на 3-5 ТВк (76-100 МГц) та ІІІ діапазоні на 10,11, 12 ТВк (206-230 МГц); врахування того, що в V-му дециметровому діапазоні хвиль АТБ в смугах частот 654-686 МГц, 726-758 МГц та 766-862 МГц на первинній основі працюють РЕЗ інших служб.

Спільне використання радіочастот декількома службами можливе лише за умовами створення взаємно узгоджених частотних планів різних служб та забезпечення ЕМС РЕЗ цих служб. При цьому наявністю факту суміщення радіомовної служби з іншими службами в смузі частот 654-862 МГц, за попередніми оцінками, ще 7-8 років може стримувати розвиток НЦТБ в Україні.

 

2. Інтенсивність використання частот РЕЗ мовлення

 

Результати частотного планування РЕЗ аналогового мовлення за 2001 -2002 роки показують, що процес частотного планування має тенденцію до гальмування темпів через обмеженість радіочастотного ресурсу. Якщо у 2001 році ця проблема стосувалася лише таких міст, як Київ, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Запоріжжя, Львів та Кривий Ріг, то в 2002 році проблема поширилась фактично на всі обласні центри України. Аналіз даних про загальну кількість частотних присвоєнь для РЕЗ мовлення та додаткової кількості радіочастотних заявок Національної Рада України з питань телебачення і радіомовлення для визначення можливості та умов використання радіочастотного ресурсу, в розрізі завантаженості спектру в обласних центрах України, показує, що в найближчий час частотний ресурс для РЕЗ аналогового мовлення повністю буде вичерпано на рівні районних центрів України.

На наш погляд, радіочастотний ресурс для потреб телерадіомовлення використовується нераціонально. Причини цього у тому, що починаючи з 1995 року Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення в основному замовляє РЕЗ мовлення за умови розміщенням їх в великих містах, а на периферію, враховуючи обмеженість частотного ресурсу, вільних частот не залишається, і умови для розвитку мовлення на периферії майже відсутні.

Через те, що проблема частотного ресурсу зростає фактично до масштабів країни в цілому вона потребує відповідних рішень. Частково, ситуацію можливо вирішити адміністративно - організаційними методами, через конверсію радіочастотного спектру. Але це не дасть кардинального рішення проблеми. Кардинальне ж рішення проблеми можливе лише технічним шляхом за рахунок впровадження нових технологій. Ця позиція ґрунтується на досвіді провідних країн Європи, який показує, що технічний розвиток аналогового мовлення є безперспективним напрямком, і що найбільш раціональним виходом із подібної ситуації є перехід на цифрове телевізійне та звукове мовлення.

В любому випадку, незалежно від адміністративно-регулятивних рішень, технічні експерти більшості Адміністрацій зв'язку країн світу відмічають, що тільки перехід на цифрове мовлення дозволяє забезпечити:т рішення проблеми усунення завад, які викликані багато променевим розповсюдженням радіохвиль, і як наслідок, підвищення якісних показників прийому стаціонарних і портативних приймачів; зменшення потужності випромінювання цифрових передавачів у порівнянні з аналоговими системами; значне збільшення кількості програм, які можливо розповсюджувати у мережі мовлення; гнучкість планування мереж, можливість поширення додаткових послуг та оптимальне частотне забезпечення необхідної зони мовлення; ефективне використання радіочастотного ресурсу за рахунок передачі мультиплексованих цифрових потоків відео і звукових даних, а також можливість організації одно частотних мереж (ОЧМ); зниження вартості впровадження НЦМ за рахунок можливості використання існуючої інфраструктури аналогових мереж мовлення операторами мереж та за рахунок використання існуючих антенних систем населенням; надання населенню набору додаткових послуг, у зоні обслуговування цифрової мережі таких, як довідкова інформація про роботу суспільних і культурних установ, розклад руху транспорту та ряду інших послуг, обумовленими потребами ринку і можливостями операторів; створення великих мереж з малопотужними цифровими станціями та великим відсотком охоплення населення; можливість сполучення мереж цифрового мовлення з комп'ютерними мережами типу Internet; можливість організації інтерактивних видів мовлення шляхом організації зворотних каналів зв'язку.

Слід відзначити, що згідно рекомендацій Міжнародного Союзу Електрозв'язку та досвіду впровадження НЦМ, для радіостанцій НЦМ, в деяких випадках, можливе використання дзеркальних та сусідніх каналів мовлення, які на сьогодні являються вільними і не можуть буди використані для РЕЗ аналогового мовлення.

Технічні проблеми частотного планування НЦМ

Адміністрації зв'язку України до початку виконання роботі по розробці Національних частотних Планів НЦТБ та НЦЗВ необхідно вирішити наступні проблеми: практично оцінити такі переваги нових технологій, як багатопрограмне мовлення, передача великих обсягів інформації, впровадження масової багатоцільової інтерактивності і перспективних видів обслуговування, функціонування мультимедійних служб і комп'ютерного телебачення, можливість доступу до великої кількості програм мовлення та додаткової інформації; надати центральним органам виконавчої та законодавчої влади рекомендації стосовно промислового випуску трансляційного та прийомного обладнання, підготовки фахівців та побудови мереж трансляції і поширення цифрових програм, а також по між системному сполученню та технічному з'єднанню різних мереж і інформаційних магістралей; визначити допустимість спільного використання смуг частот НЦЗМ і НЦТБ (174-230 МГЦ і 470-862 МГц) іншими службами, і у випадку негативного рішення - необхідність відпрацювання відповідними частотними органами планів поетапного виводу РЭС цих служб в інші діапазони; визначити смуги частот діапазону III, які будуть доступні, відповідно, для розвитку цифрового телевізійного та звукового мовлення; розробити і затвердити комплект стандартів на цифрове мовлення;

визначити необхідності створення експериментальних зон, зі змішаним аналогово-цифровим мовленням, для комплексних досліджень, як самих систем, так і питань ЕМС цифрових і аналогових систем мовлення;

вибрати оптимальний спосіб частотного планування: разом з існуючим аналоговим мовленням, без перспектив його виводу з експлуатації в майбутньому; разом з існуючим мовленням, за умови, що по закінченню перехідного періоду аналогове мовлення буде замінено цифровим мовленням; цілком новий План, без врахування існуючого мовлення; вибрати найбільш прийнятний метод планування: планування присвоєнь; планування присвоєнь і виділень; планування тільки виділень; вибрати та затвердити типи мереж НЦМ, які найбільш повно відповідають національним інтересам - ОЧС чи БЧС, та методику врахування особливостей ОЧС при плануванні;

визначити умови прийому, на які повинне бути орієнтоване планування (фіксований, мобільний, портативний або комбінований); вибрати спосіб і метод обліку рельєфу місцевості при плануванні: середньо пересіченої місцевості: ефективних висот (Рекомендація Р370/1546); ефективних висот та кута закриття (Рекомендація Р.1546); більш точних методів, які потрібно розробити; визначити типи електронних карт, необхідних для обліку рельєфу місцевості.

Проблемні питання законодавчого рівня

На сьогодні на законодавчому рівні є протиріччя між трьома основними Законами України ("Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення", "Про радіочастотний ресурс України"), які регламентують діяльність у сфері управління використанням радіочастотного ресурсу України. Дані протиріччя суттєво ускладнюють, а іноді повністю роблять неможливим, в супереч міжнародним правилам, процес управління використання радіочастотного ресурсу.Тому терміново необхідно вдосконалити законодавчу базу, яка регламентує компетенцію різних органів державної системи управління та використання радіочастотного ресурсу у сфері телерадіомовлення.

Вдосконалені законодавчі акти, перш за все, повинні запобігти дублюванню функцій різних органів управління, підвищити ефективність здійснення функцій виділення, присвоєння радіочастот та здійснення нагляду за їх використанням. Одночасно вони повинні забезпечити прискорення впровадження, як існуючих, так і нових технологій радіомовлення. Відсутність нормативних документів, які б однозначно визначали порядок впровадження нових радіо технологій стримує, а де коли і робить неможливим їх впровадження взагалі.

В якості перших етапів законодавчого та нормативно-правового регулювання у цьому напрямку повинні стати розробка, узгодження та затвердження на державному рівні:

Концепцію розвитку цифрового мовлення на Україні;

Закон України "Про цифрове телебачення та звукове мовлення";

Комплексна Програма переходу на цифрове мовлення;

Нормативно-правові документи направлені на регулювання виробництва, ввезенню з закордону засобів аналогового мовлення та впровадження цифрових засобів мовлення.

Пропозиції до Проекту Концепції розвитку цифрового мовлення на Україні

Проект Концепцію розвитку цифрового мовлення в Україні повинен відображати наступні базові принципи та положення:

Перелік національних та регіональних програм обов'язкових для розповсюдженню населенню в аналоговому та цифрових форматах на етапі переходу від аналогового до цифрового мовлення.

Законодавче та нормативно - право регулювання впровадження багатоканальних цифрових систем мовлення, яке б включало:

соціально-політичну, наукову та економічну стратегію використання радіочастотного ресурсу РЕЗ радіомовної служби на найближчі 10 - 15 років;

економічну програму впровадження цифрових технологій, яка дозволяє задіяти інвестиції та забезпечує умови швидкого обігу коштів, направлених на впровадження цифрового мовлення, за рахунок ефективної ліцензійної та науково-технічної політики держави;

-програму промислового випуску обладнання та підготовки фахівців;

-вдосконалену нормативно-правову базу, яка регламентує використання радіочастотного спектру в перехідний період;

-державні стандарти на цифрове мовлення;

-шляхи рішення проблеми конверсії спектру;

-програму гармонізації розподілу радіочастотного спектру, яка б сприяла впровадженню цифрового мовлення на Україні;

-науково-методичне забезпечення завдань управління і частотного планування впровадження цифрового мовлення;

Фінансове забезпечення переходу на цифрове мовлення.

Принципи державного регулювання телерадіомовного та інформаційного простору України.

Визначення джерел фінансування розробки Національних частотних планів НЦТБ і НЦЗВ та початку виробництва вітчизняних засобів трансляції і прийому цифрового мовлення.

Комплексну програму розбудови мереж мовлення, розповсюдження цифрових програм та з'єднання різних мереж і інформаційних магістралей.

Принципи стимуляції, включаючи і фінансові, переходу на загальнодержавні стандарти цифрового мовлення.

Пом'якшення податкового тиску на організації і телерадіокомпанії, які надають послуги населенню в цифровому форматі.

Перелік науково-технічних заходів по визначенню впливу цифрового мовлення на РЕЗ інших служб.

Етапи впровадження цифрового мовлення в Україні

Впровадження цифрового мовлення в Україні найбільш доцільно здійснити в три етапи.

На першому етапі - створити ряд дослідних ділянок із змішаним (аналоговим і цифровим) мовленням. Ці ділянки дозволять практично оцінити таки переваги нових технологій, такі як багатопрограмне мовлення, передача великих об'ємів інформації, введення масової багатоцільової інтерактивності та перспективних видів обслуговування, функціонування служб мультімедіа і комп'ютерного телебачення, можливість доступу до програм і додаткової інформації та інші.

Перший етап повинен передбачати:

-перехідний період, під час якого РЕЗ НЦМ зможуть використовувати дзеркальні та сусідні канали аналогового мовлення для багато частотних мереж (БЧМ);

-планування частотних виділень для одно частотних мереж (ОЧМ) із набору каналів аналогового мовлення, які використовують аналогові станції в районі планування. Необхідність перехідного періоду обумовлена тим, що:

-з розширенням парку цифрових приймачів з'явиться можливість розпочати вивільнення частини частот, які в даний час використовують РЕЗ аналогового мовлення;

-поступова стратегія переходу до цифрового мовлення дозволить вводити нові радіостанції НЦТБ без зменшення обсягів існуючого аналогового мовлення.

Весь накопичений досвід стане корисним на другому етапі при розробці і затвердженні стандартів на цифрове мовлення, а також при розробці пропозицій по промисловому випуску обладнання і масовому впровадження цифрового мовлення на території країні.

 

Другий етап повинен передбачати:

-ввід в експлуатацію радіостанцій НЦМ в обласних центрах та великих містах;

-розширення сфери надання інтерактивних послуг населенню.

Крім цього, на другому етапі повинні переважно відпрацьовуватись питання побудови мереж трансляції і розповсюдження цифрових програм, а також сполучення різних мереж і інформаційних магістралей.

Третій етап повинен передбачати:

-побудову одно частотних мереж;

-часткове використання багаточастотних мереж.

Впровадження цифрового мовлення повинно проводитись послідовно і потребує розробки Національних частотних планів, які визначать умови використання (в залежності від конфігурації зон поширення інформації) багато частотних і одно частотних мереж, а на перехідний період також умови спільної роботи аналогових і цифрових мереж. Розробка Планів, у свою чергу, стане можливою тільки після розробки і затвердження відповідних нормативно-технічних і методичних документів.

Цілеспрямоване масове впровадження систем цифрового мовлення стане можливим тільки в результаті прийняття рішення по проблемі забезпечення потрібного радіочастотного ресурсу для планування наземного цифрового мовлення, а це в свою чергу забезпечить можливість розробки комплексного Національного частотного Плану цифрового мовлення та виконання завдань міжнародної координації його складових частотних виділень та присвоєнь.

 

Кімнатна антена Margon Home+ 2.0 розроблена за передовою технологією і має високі прийомні властивості. Модний дизайн антени не залишить байдужим цінителів стильних гаджетів.

Дизайнери подбали і про додаткові функціональні особливості: антену Margon Home+ 2.0 можна легко встановити в горизонтальному або вертикальному положенні і навіть до чого-небудь прикріпити.

Інтегрований антенний кабель довжиною 3,5 м з роз'ємом ТВ-вилка дозволяє без проблем розмістити антену біля вікна типової кімнати без використання додаткових матеріалів та інструментів.

Визначні особливості:

-дистанційне живлення 5 В по коаксіальному кабелю від DVB-T2 приймача або зовнішнього блоку живлення;

-вбудований підсилювач з ультранизьким рівенем фазового шуму;

-привабливий дизайн і компактне виконання;

-робота з горизонтальною і вертикальною поляризаціями в діапазонах ДМХ та МХ;

Режекторний GSM фільтр для запобігання завадам від мобільних телефонів та базових станцій.

 

 

 

Література

1http://tv-t2.com.ua/karta-pokritiya-dvb-t2.html

2http://www.ucrf.gov.ua/uk/press/71/1078232793?print

3http://romsat.ua/uk/dmkh470-862mgts/antena-efіrna-dvb-tt2-0


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
МАКСИМ ФАДЕЕВ - BREACH THE LINE| Введение

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.024 сек.)