Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Що таке вибухонебезпечна зона? До якої категорії по вибухопожежонебезпеці належать приміщення ГРП , ГНС , котельні з ГРУ?

Вимоги до посадових осіб і обслуговуючого персоналу | Загальні вимоги «ПБСГУ» до експлуатації газового господарства Загальні вимоги «ПБСГУ» до експлуатації газового господарства | ВИМОГИ ПБСГУ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ІНСТРУКЦІЙ | Газопостачання підприємств і організацій | ПРАВА ОСІБ відповідальній за безпечну експлуатацію газового господарства | Електробезпека | Дія ел. струму на організм людини і попередження випадків ел. Травматизму | Заходи безпеки при підготовці до проведення зхемляних робіт | Заходи безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт | Заходи безпеки при ел. зварювальних роботах. |


Читайте также:
  1. атегорія витої пари визначає частотний діапазон в якому її використання ефективне. В даний час використовують 7 категорій кабелю. Категорії визначаються стандартом EIA|TIA 568A.
  2. ахи будівель поділяють на горищні і безгорищні. Горищні дахи захищають будівлю тільки від атмосферних опадів, а теплоізоляція приміщення забезпечується горищним перекриттям.
  3. езагрозливі для життя ушкодження, що належать до тяжких за кінцевим результатом і наслідками.
  4. Жилими приміщеннями
  5. Загальнофізичні — до них належать
  6. Категорійність приміщень по вибухопожежонебезпеці.
  7. котельні також обов’язково вивішуються режимні карти котлів.

Вибухонебезпечна зона – це простір у приміщенні або за його

межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебез

печні суміші. Відповідно до НАПБ Б.03.002 – 2007 всі виробничі приміщення, будівлі та споруди розподіляються по категоріях вибухопожежонебезпеки залежно від характеристики речовин і матеріалів, які знаходяться в приміщенні, та їх кількості.

Категорія А (вибухопожежонебезпечна) – горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з t спалаху < 280С в такій кількості, що можуть утворювати вибухопожежонебезпечні газопароповітряні суміші, у випадку загорання котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа. Речовини і матеріали, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, в такій кількості, що надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна) – горючий пил, волокна, (ЛЗР) t спалаху > 280С, горючі рідни (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухопожежонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у випадку загорання котрих розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна) – горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі та важкогорючі рідини, а також речовини і матеріали, котрі можуть при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або лише горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали при умові, що приміщення, в яких вони знаходяться (є в наявності), не належать до категорії А, Б і питоме пожежне навантаження для твердих і рідких легкозаймистих важкогорючих і горючих речовин на окремих ділянках площею > 10м2 кожна > 180 МДж/м2.

Категорія Г – негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази (ГГ), рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються в якості палива.

Категорія Д - речовини і матеріали, котрі вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім ГГ) в такій кількості, що їхнє питоме пожежне навантаження для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею <10м2 кожна не перевищує 180 МДж/м2, а також негорючі речовини та/або матеріали в холодному стані, при умові, що приміщення, в яких в наявності вищевказані речовини і матеріали, не належать до категорій А, Б і В.

73.Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних приміщень (зон)

Горючістю називається здатність речовин або матеріалів до горіння. За горючістю речовини і матеріали поділяються на групи:

негорючі – речовини і матеріали, не здатні до горіння в повітрі;

важкогорючі - речовини і матеріали, здатні загоратися в повітрі від джерела загорання, але не здатні самостійно горіти після видалення джерела горіння;

горючі - речовини і матеріали, здатні самозайматися, а також загоратися від джерела займання і самостійно горіти після його видалення. З групи горючих речовин і матеріалів виділяють легкозаймисті речовини і матеріали. Легкозаймистими називаються горючі речовини і матеріали, здатні займатися від короткочасної (до 30 сек.) дії джерела загорання з низькою енергією (полум’я сірника, іскра, тліюча цигарка і т.д.). До ЛЗР належать рідини з температурою спалаху < 610С в закритій посудині або 660С у відкритій посудині.

Дані про горючість застосовують при визначенні категорій приміщень по вибухонебезпеці.

Вибухонебезпечна зона – приміщення або обмежений простір в приміщенні або зовнішній установці, в якій є або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.

Пожежна зона – простір, всередині і зовні приміщень, в межах якого постійно або періодично використовують горючі речовини і в якому вони можуть знаходитись при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 50м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, з якого можливе виділення горючих газів.

Якщо об’єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об’єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки.

Вибухонебезпечна зона класу О – утворення вибухонебезпечного середовища можливе лише в межах корпуса технологічного обладнання.

Вибухонебезпечна зона кл. 1 - простір, в якому вибухонебезпечне середовище може утворюватись при нормальній роботі (тут і далі нормальна робота – ситуація, коли установка працює відповідно своїм розрахунковим параметрам). (Киснева рампа, склади ГММ, ЛЗР, склади фарб, лакофарбові приміщення).

Вибухонебезпечна зона кл.2 – простір, в якому вибухонебезпечне середовище при нормальних умовах експлуатації відсутнє, а якщо виникає, то зрідка і продовжується недовго. В цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної ємності) не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення, тривалість вибухонебезпечного газо – пароповітряного середовища визначають Правилами і нормами відповідних галузей промисловостей (склади аміаку і т. д.)

Вибухонебезпечна зона кл.20 – простір, в якому в період нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у виді хмарини присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбачуваної або надмірної товщини. Зазвичай, це може бути всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий період.

Вибухонебезпечна зона кл.21 – простір, в якому при нормальній експлуатації можлива поява пилу у формі хмарини в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона кл.22 – простір, в якому вибухонебезпечний пил може з’явитися зрідка і тривати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть бути і утворювати вибухонебезпечні суміші у випадку аварії.

Ця зона може включати простір поблизу обладнання, котре утримує пил, який може звільнитися шляхом витоку і формувати пилові утворення (склад солі АГ).

 

74.В яких випадках проводиться позаплановий інструктаж з ОП працюючих?

Позаплановий інструктаж проводиться безпосереднім керівником робіт на робочому місці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативних документів з ОП, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, інструментів і т. д., тощо впливають на стан ОП;

- при порушеннях працівниками вимог нормативних актів з ОП, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з студентами проводиться у разі порушення ними вимог нормативних документів з ОП, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних робіт, виробничої практики, професійної підготовки тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 215 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Заходи безпеки при ізоляційних роботах| Долікарняна меддопомога потерпілим при отруєнні СО

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)