Площини

Для чіткого визначення положення, розмірів, просторових відношень судин, органів у порожнинах тіла людини, проекції органів на ділянки її тіла користуються поняттями площин і осей. Тіло людини в нормальній анатомії вивчають у вертикальному положенні з кінцівками спрямованіми донизу, а долоні рук обернуті вперед.

Існує три основні, взаємно перпендикулярнї площини (plana), які умовно можна проводити через будь-яку точку органа чи ділянки тіла людини, причому, кількість площин може бути довільною (мал. 10).

Ці площини такі: горизонтальна (plana horizontalia); фронтальна, лобна (plana frontalia); сагітальна, стрілова (plana sagittalia). Площини проводяться відносно вертикальної осі тіла людини.

Горизонтальна (horizontalis – паралельно горизонту) площина перетинає тіло чи орган упоперек, поділяючи їх на верхню та нижню частини. Для позначення утворень розташованих вище від горизонатальної площини застосовують термін “верхній” (superior), або “черепний” (cranialis), що означає розташований ближче до головного кінця тіла. Терміном “нижній” (inferiror), або “хвостовий” (caudalis) визначається положення нижче від горизонтальної площини, тобто ближче до хвостового кінця тіла.

Мал. 10. Площини та осі тіла людини (схема)

1. Фронтальна (лобна) площина.

2. Горизонтальна площина.

3. Сагітальна (стрілова) площина.

Дата добавления: 2015-07-25