Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Культосвітні заклади

Література. | Музика. | Культура повоєнного часу | ЛІТЕРАТУРА | АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО | ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ | КУЛЬТОСВІТНІ ЗАКААДИ | Розділ XI | ВИЩА ОСВІТА | ЛІТЕРАТУРА |


Читайте также:
  1. КУЛЬТОСВІТНІ ЗАКААДИ

У 50—80-ті роки відбувався подальший процес розширення мережі клубів, бібліотек, кінотеатрів, театрів, музеїв. Уже на початок 1965 р.

в Україні працювали понад 29,3 тис. масових бібліотек, 130 музеїв, 26,5 тис. клубних закладів, з них 23,2 тис. — на селі.

Багато уваги приділялося підготовці кадрів для культурно-освітніх закладів. Спеціалістів готували Харківський державний інститут куль­тури з філіалом у Києві та культурно-освітні училища кожної області. Разом вони щороку випускали близько 4 тис. фахівців з вищою та се­редньою освітою. Водночас велася велика робота над підвищенням кваліфікації працівників культурно-освітніх закладів на курсах, семі­нарах, шляхом залучення їх до навчання без відриву від виробництва у вузах і технікумах. Здійснено заходи, спрямовані на подальше по­ліпшення матеріального забезпечення працівників культурно-освітніх закладів.

Для відзначення кращих працівників клубів, бібліотек, музеїв, парків, Будинків народної творчості Президія Верховної Ради України вста­новила почесне звання "Заслужений працівник культури Української РСР".

Важливою подією в культурному житті республіки стало відновлен­ня в 1966 р. Українського товариства охорони пам'ятників історії та культури.

Велику роль у подальшому піднесенні культурно-освітнього рівня широких народних мас відігравали народні університети, діяльність яких грунтувалася на громадських засадах. Ці освітні заклади здобули за­гальне визнання. У 1964/65 навчальному році в республіці їх працю­вало 374, де навчалося 650 тис. чол. Вони охоплювали найрізнома­нітніші профілі знань: технічного прогресу і передових методів праці, сільськогосподарських, природничо-наукових, педагогічних знань, здо­ров'я, культури та ін.

Активізувала свою роботу художня самодіяльність, що було харак­терно як для міста, так і для сільської місцевості. Розвивалися не лише колективні, а й індивідуальні форми. Багато самодіяльних композиторів, художників, поетів, письменників зробили свій внесок у розвиток ху­дожньої скарбниці народу. У. художній самодіяльності брали участь по­над 4 млн трудящих; у республіці діяло понад 120 тис. аматорських гуртків, 105 самодіяльних народних театрів, 48 народних ансамблів і симфонічних оркестрів, колективів, які мали сталий склад виконавців, проводили свою роботу на високому художньому рівні і наближалися до виконавської майстерності професійних колективів.

Плідно працювали самодіяльні митці і в галузі образотворчого мис­тецтва. В Україні в 1966 р. їх налічувалося понад 10 тис. Широкого визнання дістали твори лауреата Шевченківської премії М. Примачен-ко, а також Г. Собачко, Г. Леончук, Л. Спаської, С. Чайки, Г. Верес та ін. Діяло 508 студій образотворчого мистецтва, які відвідували по­над 5 тис. робітників, колгоспників, службовців.

Однією з яскравих і характерних рис культурного життя українсь­кого народу був розквіт народної самодіяльної творчості. Свідченням цього стало не лише збільшення кількості самодіяльних письменників, поетів, композиторів, танцюристів, музикантів, співаків, а й піднесення художнього рівня самодіяльної народної творчості, наближення її до професійного мистецтва.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО| Тюрменко

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)