Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Культурно-освітня робота. Ліквідація неписьменності

ТЕНДЕНЦІЇ НАЦ.-КУЛЬТ. ВІДРОДЖЕННЯ | Нац.-культ. піднесення 20-х рр. в Україні як передумова розбудови освіти і науки | Література й театр на тлі нових нац. та соц. реалій | Укр. мист. авангард та його доля | Укр. культ. Ренесанс та його загибель | Культура України в період становлення рад. влади | УКРАЇНІЗАЦІЯ | НАЦ. МЕНШИНИ | ЛІТЕРАТУРА | Укр. культ. ренесанс 20-х рр. |


Читайте также:
  1. ВИНИКНЕННЯ ГРОМАД ТА ЇХНЯ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
  2. Ліквідація аварій з долотами
  3. Ліквідація аварій з турбобурами і турбодолотами
  4. Тема 18. Банкрутство і ліквідація суб’єкта господарювання

Урад України величезну увагу приділив розгортанню масової культ.-осв. роботи. Вона мала стати занікім здійснення культ. революції, виховання нової людини, сприяти вирішенню завдань українізації.

Основними осередками культ.-осв. роботи стали роб. клуби, сел. будинки та хати-читальні. Це були гром. закла­ди, створювані профспілками, кооперацією, комсомолом тощо.

Після 1923 p., коли ек. становище країни помітно поліпши­лось, почала швидко поширюватись мережа культ.-осв. установ.

У травні 1923 р. у республіці налічувалось 4030 клубів, сільбудів, хат-читалень та нар. будинків. Цього ж року відбувся кардинальний поворот у змісті, формах і методах проведення культ.-осв. роботи. У руслі українізації стає ліквідація неписьменності, поширення виробничих знань, політ. і культ. виховання трудящих.

В Україні працювали держ. бібліотеки, бібліотеки при клубах, сільбудах, хатах-читальнях, стаціонарні й пересувні.

Вони організовували колективні читання газет, книг, влаштовували виставки літерату­ри до свят, літ. вечори. При багатьох роб. бібліотеках створювалися техн. гуртки, а при сільбудах — сільськогосподарські чи агрономічні.

ПРЕСА

Вел. роль у культ. будівництві відводилася пресі. Звідси швидке збільшення кількості газет і журналів, по­стійне збільшення їх тиражів.

Якщо в 1921 р. виходило близько 300 парт., держ., молодіжних, відомчих газет, бюлетенів, то на поч. 30-х рр. лише газет видавалося 2037, разовий тираж яких становив 5894 тис. прим.

Було досягнуто успіхів в українізації преси та налагодженні видання газет мовами народів, які проживали в Україні.

Якщо в 1921 р. укр. мовою виходили лише газети "Вісті" та "Селянська правда", то в 1923 р. їх було вже 10, а в 1925 р. — 29, 10 із яких друкувались одночасно рос. та укр. мовами. З 1926 р. почав видава­тись укр. мовою також центр. орган КП(б)У — газета "Комуніст" та орган Всеукр. ради профспілок "Пролетар". Якщо в 1928 р. газети, що друкувались укр. мовою, становили 56 %, то вже у травні 1930 р. — 89 %. Виходили також газети пол., єврейською, болг. та нім. мовами.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 87 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОБРАЗОТВ. МИСТЕЦТВО| ВИДАВНИЦТВА

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)