Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Добір методів навчання

Мета й завдання уроку | Орієнтовний сценарій уроку музики в третьому класі | Посилення художньо-творчої спрямованості уроків музики |


Читайте также:
  1. V. Зміст навчання
  2. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  3. Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  4. Висвітлити особливості альтернативних форм навчання дітей з ПМР, які застосовуються в сучасних умовах.
  5. Дати характеристику методів навчання мовлення дітей з порушеннями слуху.
  6. ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
  7. Денної форми навчання

Під час вибору методів потрібно враховувати мету, зав­дання, тип і структуру уроку, особливості класу. Те, що в одних умовах є вдалим, в інших може бути непридатним. Наприклад, неодноразове застосування на уроці в молодших класах методу розповіді спричиняє стомлення учнів.

В інших випадках внаслідок напруження уваги в процесі музичної ді­яльності знижується працездатність дітей, порушується дис­ципліна в класі. Заспокоїти учнів і підвищити їхню зацікав­леність можна добре підготовленою розповіддю про компо­зитора або історію створення музичного твору.

Щоб забезпечити активність учнів у процесі навчання, вчитель не повинен часто застосовувати й репродуктивний метод (репродукція — відтворення, його суть — «роби, як я»).

Запис слів пісні під диктовку вчителя, переписування з дошки нотних прикладів у готовому вигляді дає мало користі як для виконання навчально-виховних завдань, так і для роз­витку школярів. Хоча загалом репродуктивний метод можна і треба застосовувати, наприклад у процесі формування спі­вацьких навичок. Його використову­ють і в тих випадках, коли в школярів немає опорних знань для розв'язання проблемних ситуацій.

Не слід також застосовувати на кожному уроці пояснюваль­но-ілюстративний метод. Коли матеріал, що вивчається, не є принципово новим, а логічно продовжує вивчений на поперед­ніх уроках, і діти самостійно (або частково з допомогою вчи­теля) можуть висловити потрібні судження, доцільно застосо­вувати метод проблемного викладу. Для його використання потрібно більше часу порівняно з іншими згаданими метода­ми. Це також треба враховувати під час планування уроку.

Наприклад, поєднання проблемного методу з по­яснювально-ілюстративним:

 

Розповідаючи четверокласникам про життя і творчість М. Лисенка, вчитель говорить, що композитора цікавили сю­жети з історичного минулого українського народу. В основу одного з творів композитора покладено повість М. Гоголя «Тарас Бульба». Учням пропонують відповісти на запитання, який, на їхню думку, музичний жанр міг би якнайкраще від­бити ці історичні події. Запитання спонукає школярів до роз­мірковування. Діти висувають різні припущення. На основі знань про музичні жанри вони роблять висновок, що такі різнопланові образи і складні життєві ситуації можна втілити тільки у великому музичному творі — симфонії або опері. Далі продовжуються міркування: для оркестру характерне тільки інструментальне звучання. В опері ж крім оркестрової партії, є сольні, ансамблеві й хорові номери, а також декора­ції. Неабияку роль відіграє й сценічна гра акторів. Порівня­но з симфонією опера — багатоплановий, синтетичний вид мистецтва. Діти з допомогою вчителя роблять висновок, що сюжет і характерні особливості дійових осіб повісті повніше й багатогранніше можна розкрити в опері.

.

Таким чином, розуміння вчителем діалектичної сутності методів навчання, їхнього взаємозв'язку й взаємопроникнення сприятиме цілеспрямованому їх вибору в кожній конкретній ситуації.

4. Доцільність детального планування уроку

На уроках молодих учителів часто бувають ситуації, коли вони ставлять класу запитання й самі на нього відпо­відають. Це не слід робити. Адже відповідаючи на запитання замість учнів, учитель гальмує їхній розумовий розвиток. Тільки в окремих випадках учителеві доцільно відпові­дати на запитання, яке він поставив.

Іноді вчитель невдало формулює запитання, і школярам важко на нього відповісти. Запитання для бесіди потрібно детально продумувати й записувати в сценарій, враховуючи й час, необхідний учням для обдумування відповідей.

Слід передбачати й можливі відповіді на поставлені запи­тання. Буває, що молодий учитель і сам нечітко уявляє, що хотів би він почути від учнів — це видно з його реакції на їхні висловлювання. Якщо відповідь неправильна або неточна, треба спрямувати думку дітей в потрібному напрямі.

Не ви­ключаючи можливості педагогічної імпровізації, необхідно зазначити, що вона грунтується на глибоких знаннях навчального мате­ріалу і завчасному продумуванні методичних прийомів згід­но з віковими та індивідуальними особливостями школярів.

Взаємодія вчителя й учнів — складний процес, в якому неможливо передбачити всі деталі. Може бути, що школярі демонструють ґрунтовніші знання та вміння, ніж передбачав учитель, або слабші; буває також, що ставлять непередбачені запитання. Бажано, щоб реакція вчи­теля в кожній конкретній ситуації була адекватною.

Майстер­ність педагога багато в чому залежить від його вміння зорієн­туватися і діяти залежно від обставин. Якщо виникає потреба, доцільно під час уроку змінити окремі його елементи: щось випустити або виконати те, що не було заплановано. Наприк­лад, формувати поняття «дводольний і тридольний розмір» можна тільки тоді, коли перед поясненням актуалізовано опорні знання про сильну й слабку долі такту. Якщо опорні знання не актуалізуються, їх треба знову формувати.

У принципі будь-яка, навіть найдосконаліша структура уроку не може бути раз і назавжди усталеною. На уроці не повинно бути штампів, застиглих структур, форм і методів. Те, що раніше давало добрі наслідки, у майбутніх уроках може бути невда­лим. Немає єдино можливої структури й тому, що кожну тему можна розкрити по-різному. Крім того, учні можуть бу­ти схвильовані якоюсь подією, що відбулася перед уроком музики. У цих випад­ках учителеві також доведеться перебудувати урок.

Сказане не знижує, а, навпаки, підвищує зна­чення попереднього планування уроку. Чим глибше й різно­бічніше підготовлений учитель, чим детальніше він проду­мав кожну педагогічну ситуацію, тим упевненіше почуває себе на уроці, тим швидша й точніша його реакція на непередба­чені обставини.

У молодих учителів нерідко виникають труднощі в проведенні уроків музики, які полягають, в основному, в недостатньому орієнтуванні в різних педагогічних ситуаціях, невмінні прийняти вдале рішення, що порушує контакт з учнями.

Головна причина цього — недоліки попе­реднього планування уроку. Готуючись до заняття, вчителі зде­більшого складають базову модель уроку: визначають його те­му, мету і завдання, приблизний зміст, музичний матеріал. Проте створення базової моделі не гарантує високої якості уроку, оскільки не забезпечує оперативності вчителя в різних педагогічних ситуаціях. Окремі вчителі музики не враховують, що за уявною легкістю приховані неабиякі труднощі. Так, ор­ганізовуючи хоровий спів, учитель повинен виявити низку про­фесійних умінь: правильно продіагностувати якість співу (спо­чатку подумки), знайти точні слова для оцінки, обрати мето­ди, за допомогою яких він зможе швидко усунути похибки.

На уроці можуть виникнути й непередбачені ситуації, на­приклад: запланований музичний матеріал вже відомий уч­ням або не викликає в них інтересу. На будь-якому уроці можливі елементи імпровізації, але не завжди вони бувають вдалими.

Небажаних наслідків можна уникнути, якщо не тільки під­готувати базову модель уроку, а й здійснити тактичне передбачення, що ґрунтується на варіюванні базової моделі. У тактичному перед­баченні доцільно враховувати:

• рівень загального й музичного розвитку конкретного класу;

• музичні й загальнохудожні інтереси дітей;

• їхнє ставлення до різних видів музичної діяльності;

• індивідуальні особливості учнів і соціально-психологічну ситуацію в класі;

• творчі можливості кожного учня і класу загалом.

На основі вивчення учнів за названими параметрами слід уточнити мету уроку, співвідношення домінуючих і допоміж­них завдань, дібрати музичний матеріал, визначити структу­ру уроку, методи і прийоми роботи.

Абстрактна базова модель уроку може мати безліч варіан­тів, зумовлених особливостями кожного конкретного класу. Учителю доцільно навчитися створювати різні варіан­ти (навіть для певного класу). Підготувавши кілька варіантів моделі уроку на основі тактичного передбачення, молоді вчи­телі почувають себе упевненіше, оскільки мають змогу ви­брати оптимальний варіант.

Вибір варіанту здійснюється безпосередньо в процесі уроку. Можливе та­кож поєднання різних варіантів — це один з видів імпровіза­ції вчителя. Оперативне передбачення — швид­ка реакція вчителя на дії учнів: грамотна діагностика й оцінка якості співу, вибір найефективніших методів у розв'язанні того чи іншого навчально-виховного завдання. Учителі му­зики повинні не тільки розуміти, в яких випадках доцільно змінити структуру уроку, використати незаплановані раніше музичні фрагменти, обрати інший ракурс бесіди, а й швидко перебудувати навчальний процес.

Іноді виникає потреба змінити поетапність ознайомлен­ня з піснею чи твором для слухання музики. Так, якщо діти збуджені й учитель знає, що вони неуважно слухатимуть йо­го вступну розповідь, варто спочатку виконати твір. Як пра­вило, діти, слухаючи його, поступово заспокоюються, і мож­на розпочинати розмову.

Реалізація оперативного передбачення — складне завдан­ня для молодих викладачів. Його можна розглядати як своє­рідний заключний етап практичної підготовки вчителя музи­ки. Передумовою оперативного передбачення є вміння за­безпечити тактичне передбачення.

 

5.Орієнтовний сценарій уроку музики. (приклад)

Тема уроку: Осіння природа в музиці (2 клас, II чверть).

Виховна мета: виховувати естетичне ставлення до приро­ди, емоційну чутливість до музики (закріпити знання про зображальність і виражальність у музиці).

 


Дата добавления: 2015-07-21; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Початок уроку| Завдання

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)