Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заняття 1.

Читайте также:
  1. Викладач, що веде практичні заняття: ІЛЬНИЦЬКА НАДІРА ФАТЕХІВНА
  2. Групові заняття проводяться за умови присутності не менше двох осіб!!!
  3. Для того, щоб отримати навантаження, адекватне можливостям Вашого організму, необхідно правильно підібрати тип заняття, що відповідає Вашим бажанням, здібностям і можливостям.
  4. Заняття 13.
  5. Заняття 14
  6. Заняття 15

Вступ. Політична карта світу.

 

Сучасна географія є складною системою взаємопов’язаних і взаємодіючих наук, які, в залежності від предмета вивчення, входять до складу однієї з двох великих груп – фізико-географічної, або економіко-географічної. До останньої групи належить наука, курс якої ви будете вивчати протягом цього навчального року.

Економічна і соціальна географія світу – це наука, що вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, умови і особливості його розміщення в різних країнах світу і регіонах. Сьогодні ми звернемося до задач цього курсу і тих об’єктів, які в ньому вивчаються.

Будь-яка наука визначається передусім двома поняттями – об’єктом і предметом дослідження. Ці поняття не тільки важливі, але і досить складні, тому спочатку розберемося в їх змісті.

Об’єкт науки – це родове поняття, тому до його складу входять об’єкт граничний (широкий), конкретні і специфічні об’єкти.

Багато наук мають спільний широкий об’єкт вивчення – Землю. Усі ці науки відрізняються одна від одної конкретним об’єктом дослідження. Так, конкретний об’єкт геології – внутрішня будова Землі, фізичної географії – географічна оболонка Землі тощо.

Об’єкт економічної і соціальної географії в самому широкому сучасному розумінні – це географічне середовище, тобто освоєна і залучена до життя людського суспільства частина географічної оболонки Землі, де суспільство взаємодіє з природою. А конкретні об’єкти соціальної і економічної географії світу – це господарство, його галузі, що розвиваються в конкретних соціально-економічних умовах географічного середовища, населення і природні ресурси.

При цьому господарство і його галузева структура є об’єктом вивчення і багатьох інших наук, наприклад економічних. Те ж саме відношення і до інших об’єктів соціально і економічної географії. Так, населення є об’єктом вивчення демографії, етнографії тощо. Природні умови і природні ресурси вивчає також фізична географія.

Тому велику роль відіграє предмет дослідження. Предмет науки відрізняється від її об’єкта тими чітко обмеженими сторонами, які в даний час вивчаються певною наукою теорією з обов’язковим урахуванням точки зору розгляду цього об’єкта. Так, усі географічні науки об’єднує загальна точка зору – виявлення територіальних і просторово-часових зв’язків між елементами конкретних об’єктів.

Отже, навіть при спільному об’єкті науки розрізняються предметом дослідження.

Ви вже знаєте, що об’єкти вивчення даного курсу ­ природа, люди, господарство - складні, різноманітні, неповторні і перебувають у стані постійної взаємодії, тобто весь час змінюються.

Більшість подій і явищ нашого швидкоплинного світу просто неможливо зафіксувати на сторінках, наприклад, шкільного підручника. Тому вам стануть у пригоді інші джерела – засоби масової інформації: газети і журнали, радіо і телебачення, електронні носії інформації, Інтернет тощо. Вони допоможуть вам наблизити далеке і дізнатися про нього детальніше, оскільки в сучасному глобальному світі ніщо не може існувати відокремлено.

Оскільки в сучасному світі існує понад 200 країн, кожна з яких індивідуальна і неповторна, для зручності вивчення за низкою об’єднуючих ознак (рівень економічного розвитку, особливості ЕГП і ПГП, природні умови і ресурси) виділяють історико – географічні регіони. Найбільшими історико – географічними регіонами є материки.

Історико – географічні регіони відрізняються мірою внутрішньої єдності. Так, регіон Західна Європа є найбільш цілісним у політичному, культурному, економічному, господарському відношенні регіоном, тоді як в Африці ПАР набагато перевершує інші країни регіону за всіма показниками розвитку. Від чого залежить міра внутрішньої єдності регіонів? Можна виділити кілька чинників:

1) історія розвитку регіону (освоєння і заселення земель тощо);

2) етнічні процеси;

3) господарські зв’язки регіону;

4) транспорт;

5) природні умови (рельєф, клімат, ґрунти тощо)

Важливою ознакою єдності регіону є наявність внутрішнього ринку: його відсутність свідчить про роз’єднаність країн,що входять до складу регіону. Багато історико – географічних регіонів відрізняються складною внутрішньою структурою, тобто в їхніх межах виділяють дрібніші одиниці – субрегіони. Наприклад, в межах Азії виділяють такі субрегіони: Центральна Азія, Південно – Східна Азія, Південно – Західна Азія, Південна Азія, Північна Азія, Східна Азія – кожний з яких відрізняється спільністю певного набору ознак. Детальніше із субрегіонами ми познайомимося при вивченні регіональної географії.

Політична карта світу містить у собі інформацію про місце країни в сучасному світі та її політико-адміністративну структуру. Однак при детальному вивченні окремої країни інформація політичної карти світу не завжди достатня: ми не дізнаємося, як управляється країна, від яких країн вона залежить більше, від яких – менше, як і коли вона виникла і багато іншого. Ці відомості нам нададуть інші джерела інформації – текстові. Але інформацію треба розуміти, а для цього необхідне знання термінів, до яких ми і звернемося на сьогоднішньому уроці.

П’ять тисяч років тому на Землі почали з’являтися перші держави – Китай, Індія, Вавилон, Єгипет, Іудея. Ви знаєте, наскільки вони були не схожі на те, що називають державою зараз, і це природно: за п’ять тисяч років розвитку цивілізації жодне людське уявлення про навколишній світ і суспільство не залишалося незмінними. Змінилися самі держави та їхня кількість: сьогодні на земній кулі існує 235 країн і територій, 193 з яких – незалежні держави. Кількість і різноманітність територій вимагають виділення найбільш загальних ознак, за якими їх можна згрупувати для зручності вивчення і можливості виявити деякі загальні закономірності. Почнемо з найбільш загального визначення.

Країна – територія, що має певні кордони, користується державним суверенітетом або перебуває під владою іншої держави (колонія, підопічна територію).

Зверніть увагу на ключове слово визначення – територія. Що це таке? Міжнародне право визначає це поняття таким чином: “ Територією є різні просторі земної кулі з її сухопутною водною поверхнями, надрами і повітряним простором, а також тілами, що знаходяться у ньому ”. Територія є державою, якщо вона не перебуває під суверенітетом певної держави і відокремлена від сусідніх територій державними кордонами. Якщо територія перебуває під суверенітетом іншої держави, мова йде про колонію (повна політична залежність) або протекторат – підопічну територію (часткова політична залежність, терміни та умови якої визначаються міжнародними організаціями, насамперед ООН).

Держава – політична організація суспільства з повною формою правління, яка визначає господарство і суспільні структури. Форма державного правління – це республіка і монархія.

Республіка – це форма правління, при якій глава держави (наприклад президент) обирається населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада в республіці належить виборному представницькому органу (парламенту). Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія – це форма правління, при якій глава держави володіє одноосібною владою, яка, як правило, передається у спадкування. Якщо влада монарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Саудівська Аравія), якщо обмежена – конституційною (більшість сучасних монархій). У конституційних монархіях законодавча влада належить парламенту, виконавча – уряду, тобто здійснюється принцип “монарх царює, але не править” (Велика Британія, Норвегія, Швеція). Якщо монарх одночасно є главою церкви, то форма правління в державі називається теократичною монархією.

У сучасному світі нараховується всього 30 монархій, причому майже половина – 14 – знаходиться в Азії. В Америці монархій немає зовсім, в Європі їх 12, Африці – 3, в Океанії – 1. Про те, наскільки унікальна форма правління в конкретній країні, свідчить унікальна форма правління в конкретній країні, свідчить різноманітність виявів монархій: королівство, султанат, емірат, князівство, герцогство.

Наступною важливою характеристикою держави є форма її устрою. Їх також дві – унітарна і федеративна.

Унітарним називається суцільне державне утворення, що складається з адміністративно – територіальних одиниць, які підлеглі центральним органам влади і не мають ознак суверенітету. Законодавча і виконавча влада в унітарних державах єдина (Франція, Україна, Ізраїль).

Федеративною називається держава, що складається з федеральних одиниць – штатів, земель тощо. У федерації діють єдина конституція, єдині федеральні органи державної влади, встановлюються єдине громадянство, єдина валюта тощо. При цьому федеральні одиниці, як правило, мають власну конституцію, законодавчі, виконавчі і судові органи (Німеччина, США, Індія). Федерація може носити тимчасовий характер, якщо вона створюється з метою досягнення спільних інтересів федеральних одиниць. Це об’єднання називається конфедерацією (Швейцарія з 1291 р. до 1818 р.).

Отже, на сучасній політичній карті світу нараховується понад 200 країн, 193 з яких є суверенними державами. Країни світу дуже різні за багатьма показниками. Спробуємо визначити ці показники. Почнемо з найбільш очевидного – площі території. Наприклад, Австралія – це цілий материк.

З попередніх курсів вам відомо, що однією з найважливіших характеристик країни є її природно – ресурсний потенціал. За цією ознакою країни світу відрізняються надзвичайною різноманітністю: від тих, чий ресурсний потенціал оцінюється як бідний або недостатній, через середньо забезпечені до багатих. У залежності від однієї з особливостей географічного положення – виходу до акваторій – країни класифікуються як такі, що мають вихід до моря (США, Мексика, Росія, Індія, Чилі тощо), і внутрішньоконтинентальні (Чад, Малі, Парагвай, Непал, Бутан).

Сукупність цих ознак і визначає неповторність, унікальність кожної окремої країни, але в той же час цих ознак так багато, що спільну класифікацію всіх країн виділити дуже складно. Тому найчастіше при характеристиці країни використовують кілька класифікацій, в основу кожної з яких покладено одну ознаку – територію, населення (кількість, національний склад, віросповідання), природно – ресурсний потенціал, рівень розвитку і багато іншого. Наприклад, характеристика країни може будуватися за таким планом:

1. Географічне положення.


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
II. Измерение амплитудной характеристики усилителя и определение его динамического диапазона| Час виникнення держави.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)