Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методи виміру продуктивності праці.

Читайте также:
  1. CПОСОБИ ПОБУДОВИ ШТРИХОВИХ КОДІВ ТА МЕТОДИ КЛАСИФІКАЦІЇ
  2. D. Лабораторні методи
  3. III ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ПРОВЕДЕНИЮ УЧЕБНОГО ЗАНЯТИЯ
  4. IV. МЕТОДИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ ПРОЕКТА
  5. IV. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
  6. IV. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРИМЕРНОЙ ПРОГРАММЫ
  7. IX. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ К СЕМИНАРСКИМ ЗАНЯТИЯМ. ПРИМЕР.

 

Залежно від застосовуваних вимірників продукції розрізняють натуральний, трудовий і вартісної методи визначення продуктивності праці.

Натуральний метод.

Продуктивність праці в натуральнім вираженні визначається як відношення суми всієї зробленої продукції (у натуральнім вираженні – у фізичних одиницях тоннах, метрах, метрах кубічних) до витрат часу на її виготовлення (чіл.-годиннику, чіл.-днях).

; т/година, т/мес.,т/см., т/рік,

– кількість продукції (у натуральному вимірі, т, м, м3);

–витрати праці зроблені на виготовлення цієї кількості продукції.

Залежно від прийнятої одиниці часу визначається

продуктивності праці

У планово економічній роботі й особливо при аналізі й прогнозуванні, найчастіше оперують показником продуктивності праці обчисленим у натуральних одиницях, оскільки показник, обчислений у натуральних одиницях, дозволяє прямо й безпосередньо охарактеризувати рівень продуктивності. Він конкретний, простий у визначенні й найбільше точно відбиває обсяг зробленої роботи (продукції).

Гідностями натуральних показників виміру обсягу продукції й продуктивності праці є простота й точність розрахунків, наочність.

Недоліки натуральних показників. Так при розрахунках продуктивності праці, наприклад, робітників на видобутку, у среднесписочный состав включається чисельність працівників, тимчасово непрацездатн, що перебувають у відпустці й інших, що фактично не працюють у звітному місяці. Крім того окремі місяці мають різне число днів (звичайний рік – 365 днів, високосний рік – 366 днів).

Оцінка гірської продукції в натуральних вимірах не характеризує споживчої якості добутого сировини, а отже й промислової цінності сировини.

 

Приклад. Збільшення видобутку руди може не відповідати росту змісту Fe у руді й інших якостей. Розрахунки показників продуктивності праці.

 

1) Річна продуктивність праці.

, т/рік;

– кількість продукції (обсяг роботи) зробленої за рік.

– среднесписочная чисельність промислово-виробничого персоналу або робітників зайнятих на видобутку руди за рік.

2) Середньомісячна продуктивність праці.

, т/за місяць;

– кількість продукції (обсяг роботи) зробленої за місяць.

– среднесписочная чисельність промислово-виробничого персоналу або робітників зайнятих на видобутку руди за місяць.

3) Змінна продуктивність праці (розраховується тільки для категорії робітників).

, т/за зміну;

– кількість продукції (обсяг робіт) зробленої за добу (т, м3).

– число людино-змін, відпрацьованих за добу, тобто явочна чисельність робітників.

4) Годинна продуктивність праці (цей показник використовується при плануванні й аналізі виробництва).

, т/година;

– змінна (середньодобова) продуктивність праці.

– установлена тривалість робочого дня, зміни в годиннику.

 

Трудовий метод.

Трудовий метод виміру продуктивності праці полягає у вирахуванні витрат праці, витрачених на одиницю продукції.

Показник отриманий у результаті такого розрахунків називається трудомісткістю робіт і є зворотною величиною натурального показника продуктивності праці.

Трудомісткість продукції:

;

Він являє собою витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції.

Показник трудомісткості зручний при аналізі структури трудових витрат по окремих виробничих процесах або адміністративних підрозділах.

В умовах всесвітньої інтенсифікації економіки зростає роль показника трудомісткості, що більш повно відбиває витрати робочого часу на виробництво продукції.

Залежно від повноти обліку состава трудових витрат і їх ролі в процесі виробництва розрізняють:

1) технологічну трудомісткість – витрати праці основних робітників на виробництво натуральної одиниці продукції;

2) трудомісткості обслуговування виробництва – витрати праці допоміжних робітників;

3) трудомісткості керування виробництвом – витрати праці керівників, фахівців і службовців.

з яких складається повна трудомісткість продукції, що включає витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу(ППП).

На даному етапі розвитку економіки ставиться завдання переходити до широкого використання показників повної трудомісткості й керуванню її зниженням на всіх етапах, починаючи зі створення продукції й до зняття її з виробництва.

Трудомісткість продукції розраховується звичайно в нормо-годиннику. Враховуючи, що діючі норми значно перевиконуються, доцільно обчислювати фактичну трудомісткість (сума фактичних витрат робочого часу на виготовлення одиниці продукції). Зіставлення нормативної й фактичної трудомісткості характеризує ступінь (%) виконання робітниками діючих норм часу.

Зміна трудомісткості безпосередньо впливає на зміну рівня продуктивності праці.

Чим менше затрачається праці на випуск одиниці продукції, тем вище продуктивність праці.

Кількісно цей зв'язок можна встановити за допомогою наступних формул

, % , %

де – зміна відповідно трудомісткості й продуктивності праці в %.

Наприклад: трудомісткість знижена на 10%, тоді продуктивність зросла на . Якщо продуктивність підвищилася на 10%, це значить, що трудомісткість знижена на .

 

Таблиця №2

Структура трудомісткості видобутку руди по шахтах РУ ім. Кірова

№ п/п Підрозділу й процеси чіл.-змін / 1000 т %
  Ділянки по проходці підготовчих вироблень () 1,85 2,38
  Ділянки по проходці нарізних вироблень () 8,74 11,22
  Ділянки глибокого буравлення () 2,89 3,71
  Добычные ділянки () 9,72 12,48
  По системі розробки франко-люк () 23,20 29,79
  Внутрішншахтний транспорт () 6,79 8,72
  Інші ділянки й служби шахти () 21,45 27,54
  Усього по шахті () 51,4  
  Усього по рудникові () 77,88  

 

Продуктивність праці робітника по шахті пов'язана із трудомісткістю окремих технологічних процесів і робіт наступним співвідношенням

– трудомісткість проходки підготовчих і нарізних вироблень;

– трудомісткість робіт з буравлення глибоких шпар;

– трудомісткість по очисному вилученню;

– трудомісткість по відкочуванню руди;

–трудомісткість інших шахтних робіт і інших цехів і служб, чіл.-змін. / 1000 т.

– коефіцієнти, що відбивають ступінь зменшення або збільшення трудомісткості робіт, тобто або .

 

Гідність показника трудомісткості в порівнянні із продуктивністю праці є те, що можливо підсумувати трудомісткість у міру її наростання з кожним наступним процесом загального технологічного ланцюга виробництва.

 

Приклад. Число відпрацьованих людино-змін розраховуючи на 1000 т добутої руди становить

− по проведенню гірничо-підготовчих – 45 чіл.-змін.

− по очисних роботах – 180 чіл.-змін.

− по внутрішншахтному транспорті й підйому – 95 чіл.-змін.

Сумарна трудомісткість на 1000 т чіл.-змін.

Продуктивність праці т/ чіл.-змін.

Вартісної метод.

За допомогою цього методу визначається продуктивність праці з обліком усього різноманіття продукції й робіт виконуваних на підприємстві й у галузі в цілому.

Основний показник продуктивності праці обумовлений вартісним методом – це річний виробіток на один працівника. Цей показник визначається шляхом розподілу річного обсягу роботи (продукції) у грошовім вираженні на среднесписочную чисельність ППП. Грошова оцінка продукції застосовується на підприємствах випускаючих велику кількість різноманітних видів продукції, де визначити сумарний обсяг вироблення в натуральнім вираженні взагалі не можна. Вартісної метод дозволяє враховувати якісну сторону роботи підприємства (наприклад, вугілля, руда високої якості реалізується по більш високій ціні, чому теж кількість більш низької якості (малий зміст заліза в руді)).

Вартісної метод виміру продуктивності праці полягає в тому, що для розрахунків ухвалюють увесь обсяг валової, товарної або реалізованої продукції підприємства, об'єднання, зробленої в одиницю часу.

В останні роки в якості одного з вартісних вимірників обсягу зробленої продукції, а отже й продуктивності праці використовується показник обсягу зробленої нормативно-чистої продукції. Він оцінює величину знову створеної продукції працею персоналу даного підприємства.

Нормативно-чиста продукція враховує нормативні витрати праці (у вигляді заробітної плати з відрахуваннями на соціальне страхування), плановий прибуток і не враховує витрати минулого (упредметненого) праці.

У цьому випадку формула продуктивності

,

– нормативно-чиста продукція за аналізований період часу (мес., рік.) у гривнях.

– среднесписочная чисельність трудящих за аналізований період.

 


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 190 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Поняття про продуктивність праці. Кількість, якості й результати праці.| Фактори й резерви росту продуктивності праці й зниження трудомісткості робіт.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)