Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Джерела земельного права

Рекомендовано кафедрою правового забезпечення господарської діяльності, протокол № 8 від 24 березня 2008 р. | Поняття предмета земельного права | Метод земельного права | Поняття і основні принципи земельного права | Право державної власності на землю | Право колективної власності на землю. | Право приватної власності громадян на землю | Поняття землекористування | Форми землекористування | Припинення і перехід прав на землю |


Читайте также:
  1. B) имеет права на получение алиментов от супруга;
  2. I. О ПРАВАХ ВЫШЕДШИХ ИЗ КРЕПОСТНОЙ ЗАВИСИМОСТИ ЛЮДЕЙ
  3. I. Понятие и характерны черты мусульманского права.
  4. I.2.1) Понятие права.
  5. I.2.3) Система римского права.
  6. II ПРАВА ЧЕЛОВЕКА
  7. II. Права заместителя начальника таможенного поста

 

Джерелом земельного права є нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини. Структура земельного за­конодавства є формою організації системи земельних нор­мативних актів. Якщо земельне право — це сукупність юри­дичних норм, то земельне законодавство — це система нор­мативних актів. Якщо земельне право можна розглядати як внутрішню форму права, зміст якого визначається соціаль­но-економічними особливостями суспільних відносин, що ним регулюються, то земельне законодавство — зовнішня форма права, тісно пов'язана з його змістом. Отже земельне право становить зміст земельного законодавства, а законо­давство є формою вираження земельного права.

Земельне законодавство — це система нормативних актів, які містять в собі норми, що регулюють земельні відносини. Юридична сила всіх законів та інших нормативних актів ви­значається залежно від компетенції органів державної влади, що їх видали, а також ролі нормативного акта в сис­темі законодавства.

Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на основні (конституційні) й звичайні.

Конституція як основний закон держави є основою струк­тури всього законодавства і займає центральне місце серед джерел земельного права.

Конституція України прийнята Верховною Радою 28 червня 1996 р. Вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нор­мативні акти приймаються на основі Конституції і повині відповідати їй. Конституція містить норми різних галузей пра­ва, в тому числі норми земельного права. Так, в статті 13 закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об'єктами права власності Українського народу. Конституційні норми перед­бачають правові засади регулювання відносин власності в Ук­раїні в загальному, а також право власності на землю зокрема. «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право надається і реалізується громадяна­ми, юридичними особами та державою відповідно до ст. 14 Конституції України.

Після Конституції України вищу юридичну силу мають за­кони. Центральне місце серед законів у галузі земельного права займає Земельний кодекс України. Він регулює головні питання права власності та використання земель. У ньому закріплені права й обов'язки власників землі та землеволодільців.

Серед законів, норми яких регулюють земельні відносини, необхідно назвати також Закони України «Про охорону нав­колишнього природного середовища», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про природно-заповідний фонд», «Про колективне сільськогосподарське підприєм­ство» та ін.

Важливе місце серед джерел земельного права займають Укази Президента України. Згідно Конституції, Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до вико­нання на всій території України.

Велику групу джерел земельного права складають норма­тивно-правові акти, прийняті Кабінетом Міністрів України. Такі акти відносяться до підзаконних нормативних актів, тобто актів виконавчих органів державної влади, які видаються в межах їх компетенції, на основі і на виконання законів Ук­раїни. Декрети, постанови Кабінету Міністрів України на­правленні на регулювання окремих питань земельного пра­ва, конкретизацію положень законів України або указів Пре­зидента, вони повинні відповідати діючому земельному за­конодавству. Наприклад Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. «Про приватизацію земельних ділянок», Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. «Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)».

Досить значною частиною земельного законодавства є відомчі нормативні акти. Так, регулювати земельні відноси­ни в межах наданих повноважень можуть Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет будів­ництва, архітектури та житлової політики, Міністерство аг­ропромислового комплексу, Державний комітет лісового гос­подарства та ін.

Голови місцевих державних адміністрацій, органи місце­вого самоврядування приймають в межах своїх повноважень рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Вдосконаленню земельних відносин в нових умовах госпо­дарювання служать також роз'яснення Вищого Господарсько­го Суду України та Постанови Пленуму Верховного Суду України.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Система земельного права| Загальна характеристика права власності на землю

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)