Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Проблеми формування і управління соціоприродною системою

Основні поняття і предмет соціальної екології | Суть соціальної екології | Предмет і метод соціальної екології | Актуальні проблеми соціальної екології | Проблема коеволюції | Екологічні вимоги сучасного виробництва | Екологізація сучасної науки і техніки | Види екологічної освіти | Екологія людини в Західній Європі | Екологічний вимір міжнародних відносин |


Читайте также:
  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. Актуальні проблеми соціальної екології
  3. Актуальність проблеми
  4. Актуальність проблеми
  5. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю
  6. Аспекти даної актуальної теоретико-методологічної проблеми.
  7. Бюджет розвитку МБ, джерела його формування та напрямки використання.

В чому ж суть побудови і управління соціо­природною системою? Важливим момен­том управління соціоприродними систе­мами виступає, безумовно, повна інфор­мація про соціум і всі особливості біосфери. В сучасних умовах наявність адекватної інформації, рівень та якість ЇЇ обробки комп'ютерами і ЕОМ- системами зараховують до найважливіших стратегічних ресурсів і факторів розвитку соці­ального прогресу. В сучасних умовах наявність адекватної інфор­мації, інформатизація суспільства, в тому числі України, здійснюється порівняно швидкими темпами шляхом використання новітньої комп'ютерної техніки. В ході інформатизації всіх сфер суспільства відбувається не тільки насичення соціосфери інфор­мативною технікою і технологією, але й формується ЇЇ понадсис-тема - інфосфера. Під інфосферою розуміється рівень розвитку інформатизації і оволодіння інформаційними ресурсами та про­цесами, що діються всередині суспільства, а також між суспільством і природою. Досягнувши рівня інфосфери, суспільство зуміє забезпечити гармонійну взаємодію суспільства і природи.

Загальні принципи інформатизації суспільства специфічно відображаються на особливостях різноманітних предметних сфер буття, в тому числі соціоприродних процесів. Широке застосу­вання інформатики у вирішенні проблем природного середови­ща привело до появи геоекоінформатики. За визначенням Олек­сандра Воронова, геоекоінформатика - науковий напрямок, що розробляє теорію, засоби і технологію інформаційного забезпе­чення і автоматизації біосферних і екологічних досліджень з ме­тою раціоналізації природокористування й охорони природи. В су­часних умовах без вірогідної екологічної інформації не можна зрозуміти грізних тенденцій екологічного процесу. Тому-то вип­равдана необхідність копітко вивчати інформаційне забезпечен­ня, що сприяє вирішенню екологічної проблеми. В соціальній екології виділяють рівні: локальний, районний, регіональний, національний і глобальний. Кожний з рівнів має своєрідну інфор­мацію, що відіграє принципово важливе значення для управлін­ня екорозвитком. В Україні д ія екологічних державних і суспіль­них структур важливо мати повну інформацію з місць про наявність водних ресурсів, порядок їх використання для того, щоб розробити рекомендації по оптимальному їх використанню в агроекосистемі. Для екологічних структур становить інтерес інформація про те, як враховуються екологічні вимоги при роз­робці інженерних, технологічних, планових, організаційних та інших рішень при проектуванні громадських і промислових об'єктів. Однак використання тільки екологічної інформації при виборі засобів і методів управління екорозвитком виявляється недостатнім. Управління екорозвитком збагачується соціальною інформацією. Об'єднання соціальної і геоекоінформації дозволяє ефектно управляти соціоприродними процесами, з великою пер­спективою прогнозувати тенденції розвитку і взаємодії суспіль­ства і природи. В Україні активно удосконалюється державний механізм регулювання і контролю за використанням природних ресурсів і станом навколишнього природного середовища.

Основою державного управління використанням природних ресурсів і регулюванням навколишнього природного середовища виступають Ради народних депутатів різного рівня - від район­них, міських до Верховної Ради та їх виконавчі комітети. Ради мають постійні комісії з питань охорони природи, наділені пра­вом законодавчої ініціативи, здійснюють контроль за виконан­ням природоохоронного законодавства. Міністерство охорони на­вколишнього природного середовища теж має функції регулювання використання природних ресурсів і контролю за збе­реженням навколишнього природного середовища. В системі міністерства діють підрозділи в усіх адміністративно-територіаль­них районах і в деяких природних регіонах. В управлінні соціопри-родним середовищем активну участь бере Академія наук У країни, її спеціалізовані інститути, що виконують фундаментальні дослідження. В Україні створюється єдина система соціоекологіч-ного моніторингу, що дозволить на основі єдиної нормативно-методичної бази, стандартизації і метрології підвищити резуль­тативність екологічного управління. Питання управління екологічними процесами тісно зв'язані з свідомістю особистості, з розумінням суттєвості та необхідності охорони природи і дбай­ливого до неї ставлення кожного. В формуванні екологічної свідо­мості важлива роль належить освіті.'


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Еколого-етнічна цілісність націй і народів| Деякі аспекти екологічної зміни соціальних процесів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)