Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Політична влада. Що ж таке політична владав Політична влада - певний аспект відносин між великими

Влада як системоутворюючий чинник політичної системи. | Основні концепції політичної влади | Форми та механізм політичної влади. | Поняття легітимності та принцип поділу влади | Теми рефератів | Висновки | Визначення поняття влада | Виникнення і розвиток, вчення про владу. | Структура влади, Суб'єкт, об'єкт. | Поняття засоби влади |


Читайте также:
  1. Богдан не совладал с собой — рассмеялся. Ковбаса мгновение растерянно смотрел на него, потом рассмеялся тоже — гулко и из нутра, от всей души.
  2. Бронислава Георгиевна, нахмурившись, хотела что-то сказать, но потом передумала, видимо, решив сначала выслушать Влада.
  3. Виды обстанций. Соответствие типа обстанции и способов совладания с ней.
  4. Визначення поняття влада
  5. Влада і власність
  6. Влада Центральної Ради в умовах німецької окупації була формальною?
  7. Влада як системоутворюючий чинник політичної системи.

Що ж таке політична владав Політична влада - певний аспект відносин між великими соціальними спільностями людей. Політична влада - це політичне панування, політико-правова гарантія певного типу еко­номічних, соціальних відносин, один з видів авторитету, власне політичного авторитету. Політична влада - одно з найважливі­ших проявів влади, що характеризується реальною здатністю пев­ної соціальної спільності (класу, страту, нації або іншої соціаль­ної спільності), а також індивідів, які відображають ЇЇ інтереси здійснювати, реалізувати свою волю з допомогою політики і пра­вових норм. Політична влада - це політичні відносини, що відпо­відають соціально-структурним інтересам, що випливають з від­носин власності на засоби виробництва, що обумовлюють соціальні переваги і авторитет власника, а, отже, приводять до створення суб'єкта і об'єкта влади, тобто до відносин панування і підкорення. Повна тотожність влади і авторитету властива первісному сус­пільству, з ускладненням і розвитком на окремих етапах зростала відмінність між владою і авторитетом. Чим більше непримиримос­ті між управляючими і управлінцями, тим більше примусу, насил­ля, тим більше падає авторитет управлінця. В ряді визначень вла­да характеризується як цілеспрямований вплив соціальної спільності, верстви, індивіда (носія влади) з допомогою певних засобів (зна­рядь влади) на підвладних {класи, особи, спільності), внаслідок чого підвладна сторона змушена виконувати владу носія. В пря­мому розумінні влада - одна з функцій уряду і його органів, суспільства і його органів, глави сім'ї тощо, яка полягає в приму­совій згоді діяльності осіб, які входять до однієї і тієї держави, суспільства, сім'ї та ін. Влада діє в межах формальних структур, визначає поведінку людей з допомогою стимулів і санкцій, систе­ми статусів, посад, престижу та ін. Природно, визначення полі­тичної влади як організованого насилля одного класу для приду­шення іншого стосується політичної влади в антагоністичному непримиренному суспільстві, тому що тут є насилля щодо іншо­го класу і соціальних верств. Політична влада як насилля, примус відсутня в суспільстві, де відсутні класи, відсутні непримиримі відносини. Політична влада є всяка заснована на насиллі, примусі, влада однієї групи людей щодо іншої групи або інших груп людей в умовах антагоністичного суспільства частіше, хоча і не випадко­во - у ставленні певного суспільного класу. Для здійснення полі­тичної влади необхідні всі ті елементи, які взагалі потрібні для здійснення влади, а також суспільного поділу між групою (група­ми), що здійснюють владу і групою (групами), стосовно якої влада здійснюється, і організований примус як основа здійснення влади. Функції політичної влади визначені їх змістом: формування політичної системи суспільства, організація його політичного жит­тя, політичних відносин, що включають відносини між державою і суспільством, суспільними групами, класами, асоціаціями, полі­тичними інститутами, апаратами і органами державного управ­ління, політичними партіями, громадянами та ін., управління спра­вами суспільства і Держави на різних рівнях; керівництво органами влади і політичними, а також неполітичними процесами, кон­троль політичних та інших відносин і нарешті - створення пев­ного, характерного для того або іншого суспільства типу управ­ління, політичного режиму і державного ладу (монархічного, республіканського), відкритого або закритого, замкнутого, відго­родженого від держави (автократичного) суспільства, властивій певній державі політичної системи, відповідних їй політичних від­носин та інших політичних характеристик командування і вико­нання - два рівних універсальних принципи влади. Вони невідділь­ні і взаємодіють, як і дві особи - схильна владарювати (владна) і підкоряюча, сприймаюча влада. Обидва типи суспільно необхід­ні, відтворюються в формі великих політичних структур і відно­син між ними - держава і суспільство, уряд та маси та ін.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Види влади| Державна влада

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)