Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Oslash; Атоми поглинають випромінювання лише тих довжин хвиль, які вони можуть випускати за даної температури.

Oslash; Розщеплення ядра на менш масивні ядра називається реакцією ділення. | Oslash; Доза поглиненого випромінювання — це фізична величина, що чисельно дорівнює енергії випромінювання, поглиненій одиницею маси речовини. | Oslash; 1 Зв дорівнює еквівалентній дозі, за якої доза поглиненого γ-випромінювання дорівнює 1 Гр. |


Читайте также:
  1. Oslash; 1 Зв дорівнює еквівалентній дозі, за якої доза поглиненого γ-випромінювання дорівнює 1 Гр.
  2. Oslash; Випромінювання ізольованих атомів певного хімічного елемента має строго визначені довжини хвиль.
  3. Oslash; внимательно прослушать информационное сообщение о случившемся и порядке действий в сложившейся ситуации.
  4. Oslash; Доза поглиненого випромінювання — це фізична величина, що чисельно дорівнює енергії випромінювання, поглиненій одиницею маси речовини.
  5. Oslash; Енергію зв'язку визначає величина тієї роботи, яку потрібно виконати для розщеплення ядра на його складові — нуклони.
  6. Oslash; Розщеплення ядра на менш масивні ядра називається реакцією ділення.

Під час спектрального аналізу спектральні лінії порівнюють зі спектральними лініями певного хімічного елемента. Якщо відповідні довжини хвиль збігаються, це свідчить про наявність даного хімічного елемента в досліджуваному об’єкті. За інтенсивністю спектральних ліній можна визначити кількість даного хімічного елемента.

У збудженому стані атом може перебувати лише протягом незначного проміжку часу, після чого мимовільно (спонтанно) переходить в основний стан, випромінюючи при цьому квант світла. Це випромінювання відбувається за відсутності зовнішнього впливу на атом і обумовлено лише нестійкістю його збудженого стану.

Якщо жодного впливу на атом не виявлено, то час його перебування в збудженому стані близько 10-8 с. Якщо ж атом піддається зовнішньому впливу, то час життя його збудженого стану скорочується й виникає випромінювання, яке називають вимушеним, або індукованим.

Поняття про вимушене випромінювання було уведено 1916 року Альбертом Ейнштейном. Це випромінювання відбувається в результаті впливу на збуджений атом кванта світла, частота якого збігається із частотою його мимовільного випромінювання. «Запустити» лавину вимушеного випромінювання може фотон, спонтанно випромінений яким-небудь атомом цього ж середовища: цей фотон «змусить» інший атом випроменити такий самий фотон, потім два однакових фотони «змусять» ще два атоми випроменити ще два таких самих фотони й так далі. У результаті (без зовнішнього випромінювання) може розвинутися лавиноподібний процес, що призводить до надзвичайно інтенсивного випромінювання за рахунок «запасу енергії» атомів, що перебувають у метастабільному стані. На цьому заснована дія квантових генераторів, які сьогодні широко використовують у техніці, медицині, побуті, засобах зв’язку.

Ø Оптичні квантові генератори, випромінювання яких перебуває у видимій та інфрачервоній області спектра, називаються лазерами.

Лазери відіграють значну роль у сучасному науково-технічному прогресі. їхнє випромінювання має унікальні й дуже цінні властивості, які забезпечили їм широке застосування в найрізноманітніших галузях науки, техніки, медицини й т. ін. Якість лазерної енергії визначається її високою концентрацією й можливістю передання на значну відстань. Лазерний промінь можна сфокусувати в крихітну цятку діаметром, порівнянним із довжиною світлової хвилі, й одержати густину енергії, що перевищує вже на сьогоднішній день густину енергії ядерного вибуху. За допомогою лазерного випромінювання вже вдалося досягти найвищих значень температури, тиску, магнітної індукції. Нарешті, лазерний промінь є найбільш містким носієм інформації й у цій ролі — принципово новим засобом її передання й обробляння.

За допомогою лазерів удалося створити тривимірні зображення, які називаються голографічними. Розглядаючи голограму під різними кутами, ви можете бачити зображений на ній предмет різнобічно: наприклад, на голограмі (на відміну від фотографії) можна «зазирнути» за предмети, розташовані на передньому плані.

Принцип дії лазера використовують також під час створення еталонів часу, тобто найбільш точних годинників: похибка ходу таких годинників — не більше однієї секунди за 30000 років.

Протонно-нейтронна модель ядра

1932 року Д. Д. Іваненко опублікував замітку, у якій висловив припущення, що нейтрон разом із протоном є структурним елементом ядра. Однак протонно-нейтронну модель ядра більшість фізиків сприйняла скептично. Навіть Резерфорд вважав, що нейтрон — це лише складне утворення протона й електрона.

Гіпотезу протон-нейтронного складу ядер висловив незабаром після відкриття нейтрона Чедвик, остаточно ж її підтвердили вже на початку становлення сучасної ядерної фізики. Як зараз зрозуміло, протон-нейтронна модель виявилася одним з необхідних відправних пунктів усього розвитку ядерної фізики поряд з іншими фундаментальними відкриттями.

Ядро атома будь-якого хімічного елемента складається із двох видів елементарних частинок — протонів і нейтронів.

Ø Число протонів у ядрі дорівнює атомному номеру елемента Z в періодичній системі елементів і називається зарядовим числом.

Число нейтронів у ядрі позначають N.

Ø Суму числа протонів Z і числа нейтронів N у ядрі називають масовим числом і позначають літерою А:

A = Z + N.

Як одиницю маси в атомній і ядерній фізиці використовують атомну одиницю маси (а. е. м.).

Ø Атомна одиниця маси дорівнює 1/12 маси атома Карбону атомною масою 12:1 а. е. м. = 1,66057·10-27 кг.

Якщо під X маємо на увазі символ хімічного елемента, то ядро будь-якого хімічного елемента в загальному вигляді позначається так: AZX. Наприклад, для Феруму: 5626Fe, для Нітрогену: 147N, для Урану: 23592N і т. ін. Протон і нейтрон позначають, відповідно, як 11р і 10n.

Ø Оскільки масове число А являє собою загальне число протонів і нейтронів у ядрі, то число нейтронів у ядрі можна знайти в такий спосіб:

N = A - Z.

Ø Ізотопи являють собою ядра з тим самим значенням Z, але різними масовими числами А, тобто з різним числом нейтронів N.

Наприклад, водень має три ізотопи: 11Н — протій (у ядрі тільки один протон), 21Н — дейтерій (у ядрі — протон і нейтрон), 31Н — тритій (у ядрі — протон і два нейтрони).

У сучасній фізиці приймають, що протон і нейтрон — це два так званих зарядових стани однієї й тієї ж частинки — нуклона (від латинського nucleus — ядро).

Протон — нуклон у зарядженому стані, нейтрон — у нейтральному. Використовуючи цей термін, можна стверджувати, що атомні ядра складаються з нуклонів.

Ø Радіоактивність — здатність атомів деяких хімічних елементів до мимовільного випромінювання.

Хімічні елементи, яким притаманна радіоактивність, називаються радіоактивними елементами.

Ø Радіоактивність являє собою мимовільне перетворення одних атомних ядер в інші, супроводжуване випущенням різних частинок.

· Радіоактивне випромінювання складається з α-, β- і γ-променів.

Ø Альфа-розпад — вид радіоактивного розпаду ядра, у результаті якого відбувається випускання альфа-частинки.

Альфа-розпад спостерігається тільки у важких ядер (атомний номер повинен бути більше 82, масове число повинне бути більше 200).

Швидкість вильоту альфа-частинки 14000-20000 км/с. У загальному вигляді формула альфа-розпаду виглядає так:

Альфа-розпад зменшує масове число на 4, а зарядове число на 2, тобто переміщає елемент на дві клітинки до початку періодичної системи. Наприклад,

2. β-розпад

Ø Бета-розпад — радіоактивний розпад атомного ядра, що супроводжується вилітанням з ядра електрона або позитрона.

Цей процес обумовлений мимовільним перетворенням одного з нуклонів ядра в нуклон іншого роду, а саме: перетворенням або нейтрона в протон, або протона в нейтрон.

Може виникнути питання: як із ядра може вилетіти електрон, якщо воно складається із протонів і нейтронів? Справа в тому, що один з нейтронів ядра, випустивши електрон, перетворюється в протон. При цьому загальне число нуклонів у ядрі залишається тим самим.

Під час β-розпаду:

Ø Бета-розпад не змінює масового числа, а зарядове число збільшує на 1, тобто зміщує елемент на одну клітинку ближче до кінця періодичної системи.

Наприклад,

α-розпад і β-розпад є наслідками двох законів збереження, що виконуються під час радіоактивних перетворень, — збереження електричного заряду й масового числа: сума зарядів (масових чисел) продуктів розпаду дорівнює заряду (масовому числу) вихідного ядра.

Під час γ-випромінювання з ядра вилітає фотон, що не має електричного заряду. Число нуклонів при цьому не змінюється. Отже, під час γ-випромінювання зарядове число ядра не змінюється, тобто ядро залишається ядром того самого хімічного елемента з тим самим масовим числом.

закон радіоактивного розпаду:

За цією формулою знаходять число атомів, що не розпалися, у будь-який момент часу. Період напіврозпаду — постійна величина, що не може бути змінена такими доступними впливами, як охолодження, нагрівання, тиск і т. ін. Для урану період напіврозпаду дорівнює 4,5 млрд. років, для радію — 1590 років, для радону — 3,825 доби, для рідію-С — 1,5·10-4 с.

Ø Зміни атомних ядер під час взаємодії їх одне з одним або іншими частинками називаються ядерними реакціями.

Ядерні реакції можуть протікати під час бомбардування атомів швидкими зарядженими частинками (протони, нейтрони, α-частинки, іони). Перша реакція такого роду була здійснена 1932 року за допомогою протонів великої енергії, отриманих на прискорювачі:

Якщо сумарна маса ядер і частинок збільшується після реакції на Δm, то енергія спокою збільшується на ΔЕ = Δmс2, тобто відповідна енергія за такої реакції поглинається. Якщо не враховувати енергію γ-квантів, то кінетична енергія продуктів реакції повинна бути на ΔЕ менше від кінетичної енергії ядер і частинок, що вступили в реакцію.

Енергетичний вихід реакції можна визначити й за різницею сумарної енергії зв’язку ядер, що утворюються, й вихідних ядер.

Енергія ядерної реакції:


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Oslash; Випромінювання ізольованих атомів певного хімічного елемента має строго визначені довжини хвиль.| Oslash; Енергію зв'язку визначає величина тієї роботи, яку потрібно виконати для розщеплення ядра на його складові — нуклони.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)