Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття та значення складу злочину.

А)Обєкт злочину | Б). Об'єктивна сторона складу злочину. | В) Суб'єкт злочину | Г) Суб'єктивна сторона. | Значення складу злочину для кваліфікації. | Висновок. |


Читайте также:
  1. Xiд визначення.
  2. XVI. Значення [Божественної] літургії у загальних рисах
  3. XXII. Про читання Писань, їхній порядок і значення
  4. Б). Об'єктивна сторона складу злочину.
  5. В) автобіографія-документ (за спеціальним призначенням).
  6. Взаємодія і зміна літературних напрямів, їх вплив на критику. Значення творчості І. П. Котляревського. Роль фольклористики в активізації суспільного критицизму
  7. Вибір земельної ділянки під територію складу пально-мастильних матеріалів

Національна академія внутрішніх справ України

Навчально-науковий інститут підготовки слідчих і криміналістів

Кафедра кримінального права

Курсова робота на тему:

„Склад злочину і його значення для кваліфікації”

Виконав:

Курсант 208 н.г

Рядовий міліції

Загребельний В.В

Перевірив:

Професор кафедри

Полковник міліції

Воробей П.А.

Київ-2004


Рецензія П Л А Н.

Вступ.

1. Поняття та значення складу злочину.

2. Види складів злочину.

3. Елементи складу злочину.

1) Обєкт злочину

2) Об'єктивна сторона складу злочину

3) Суб'єкт злочину

4) Суб'єктивна сторона

4. Значення складу злочину для кваліфікації.

Висновок.

Список використаної літератури.


ВСТУП.

Термін "склад злочину" з'явився в юридичній літературі наприкінці 16 століття. Як зазначав М.Таганцев, спочатку він мав процесуальне значення — під складом злочину розуміли сукупність тих ознак, за якими можна було впевнитися в дійсному вчи­ненні злочину, щоб потім перейти до спеціального розшуку злочинця[1].

Лише наприкінці XVIII століття в німецькій літературі поняття "склад злочину" переноситься в матеріальне кри­мінальне право, але ще довго у визначенні, цього поняття, проявляється його процесуальне походження[2]. В сучасній юридичній літературі кримінально-правове розуміння поняття "склад злочину" є домінуючим. Склад злочину тра­диційно визначається як сукупність юридичних ознак, що встановлені кримінальним законом і визначають (характе­ризують) суспільне небезпечне діяння як злочин[3].

Водночас і на сьогодні при розкритті поняття "склад злочину" в теорії кримінального права є цілий ряд спірних питань. Одне з них — яке реальне явище відображає це поняття. З цього приводу в кримінально-правовій літе­ратурі існуєтри точки зору.

Одна з них зводиться до того, що "склад злочину є законодавчою моделлю злочину певног виду"[4], що це — правове поняття, яке "становить законодавчу характери­стику (модель) злочину, що містить сукупність (систему) юридичних ознак, які характеризують окремі елементи злочину і в сукупності утворюють його склад"[5].

Прихильники другої точки зору розглядають склад зло­чину як соціально-правове явище, факт реального життя, "діяння, що містить описані в кримінальному законі суттєві ознаки злочину"[6], або "сукупність фактів, з якою норма пов'язує кримінально-правові наслідки"[7].

За висловленою останнім часом ще однією точкою зору, склад злочину — це "конструкція... суто теоретична, нау­кова "Абстракція, яку майже кожен автор, котрий тор­кається проблеми складу злочину, розуміє і тлумачить по своєму "[8].

Потрібно зазначити, що більшість авторів та прихиль­ників кожної з точок зору вважають лише її правильною, доводяч її хибність положень своїх опонентів. Між тим, як уявляється з позицій загальної теорії права, кожна з них заслуговує на увагу і, що важливо, певною мірою може бути узгоджена з іншими.

Склад злочину як юридична конструкція. Називаючи склад злочину законодавчою моделлю злочинів певного виду, автори першої з наведених точок зору, по суті, розглядають його як специфічну юридичну конструкцію в кримінальному праві. Юридичні конструкції в загальній теорії права вважаються специфічними засобами юридич­ного вияву волі законодавця і "становлять специфічну по­будову нормативного характеру, що відповідає певному ти­пу чи виду... правовідносин, юридичних фактів, їх зв'язку між собою"[9]. Використання юридичних конструкцій надає нормативній регламентації суспільних відносин чіткості і визначеності, забезпечує необхідну формальну визна­ченість права[10].


Поняття та значення складу злочину.

Чинний КК, так само, як і попередній, не містить загального поняття складу злочину. Ст. 2 КК як підставу кримінальної відповідальності визначає факт "вчинення особою суспільне небезпеч­ного діяння, що містить склад злочину, передбачений цим Кодексом".

Законодавче визначення підстави кримінальної від­повідальності надає можливість виділити такі харак­терні риси складу злочину.

По-перше, відомо, що кожне суспільне небезпечне діяння володіє різноманітними ознаками об'єктивного й суб'єктивного характеру. Але, при цьому, криміна­льним законом повинні бути закріплені, насамперед, стійкі, постійні і типові для більшості діянь ознаки. Оскільки поняття складу злочину як підстави кримі­нальної відповідальності тісно пов'язане з поняттям злочину як суспільне небезпечного діяння, ці ознаки повинні у своїй сукупності визначати рівень суспіль­ної небезпеки діяння взагалі, а кожна з них окремо впливати на ступінь суспільної небезпеки.

По-друге, склад злочину- це законодавче поняття про злочин і вказує лише на ті його ознаки, що закріп­лені в законі про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. З КК "законодавство України про кримінальну відповідальність становить Криміналь­ний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права".

Склад злочину- це, насамперед, сукупність пе­редбачених законом ознак. Відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу злочину в цілому, що відповідно до кримінально-процесуального законодавства України (п. 2 ст. 6, ст. 213, ст. 324 КПК) усвідомлює можливість настання криміналь­ної відповідальності.

Історія розвитку кримінально-правової науки свід­чить про те, що спочатку поняття "склад злочину" (corpus delicti - лат.) мало не матеріальне, а виключно процесуальне значення. Під ним розумілися лише слі­ди, що їх залишає злочинне діяння в матеріальному світі.

Відомий російський вчений-юрист М.С.Таганцев ви­значив склад злочину як сукупність своєрідних рис або ознак, на підставі яких злочинне діяння входить до групи юридичних відносин як кримінальне карана неправда[11].

У сучасному вітчизняному кримінальному праві найбільшого поширення набуло поняття складу зло­чину, сформульоване А.Н.Трайніним, який визначив склад злочину як сукупність встановлених криміналь­ним законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують суспільне небезпечне діяння як зло­чин [12].

Склади певних злочинів (вбивство, грабіж, контра­банда, самоправство тощо) визначаються відповідни­ми нормами кримінального закону. Диспозиціями цих норм передбачено найбільш характерні та специфічні ознаки, що притаманні конкретному злочинові.

Склади конкретних злочинів охоплюють не лише закінчений злочин, а й готування чи замах на злочин, а також дії співучасників у вчиненні злочину. При цьому склади таких злочинів визначаються не лише за допомогою норм Особливої частини КК, а й з викори­станням норм Загальної частини КК (ст.ст. 14, 15, 26, 27, 28, 29, 30), що містять у собі характеристику як об'єктивних, так і суб'єктивних ознак. У сучасному кримінальному праві значення складу злочину вбачається, насамперед в ознаках указаних різно­видів злочинної діяльності.

У понятті злочину розкривається його соціально-політичний зміст як суспільне небезпечного діяння, що посягає на суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону. Воно охоплює лише найбільш характерні і суттєві ознаки, притаман­ні кожному злочину, вказує на найбільш важливі соці­альні і правові властивості злочину, завдяки яким останній відрізняється від інших правопорушень.

Поняття злочину конкретизується в кримінальному праві у формі окремих складів злочину, що виступа­ють як своєрідна міра, масштаб злочину.

Поняття злочину відповідає на питання, що є зага­льним для усіх злочинів, а поняття складу злочину - чим відрізняється один злочин від іншого.

Отже, поняття злочину і поняття складу злочину перебувають між собою у співвідношенні форми та змісту. При цьому, поняття злочину є формою, а по­няття складу злочину – змістом.


Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 171 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Серед юнаків, юніорів, дівчат та юніорок| Види складів злочину.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)