Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Пухлини з меланінпродукуючої тканини

II. Пухлини строми статевого тяжа | IX. Пухлиноподібні процеси | I. Герміногенні пухлини | IX. Пухлиноподібні ураження | VIII. Пухлиноподібні процеси | VI. Пухлиноподібні ураження | НАДНИРНИКИ | І. Епітеліальні пухлини і пухлиноподібні ураження | IV. Пухлини м 'яких тканин і пухлиноподібні процеси | Доброякісні пухлини |


Читайте также:
  1. I. Герміногенні пухлини
  2. II. Пухлини строми статевого тяжа
  3. IV. Пухлини м 'яких тканин і пухлиноподібні процеси
  4. XII. Некласифіковані пухлини
  5. Діаметр пухлини 1.0 см
  6. Доброякісні пухлини
  7. Доброякісні пухлини

Пухлини цієї групи розвиваються з клітин нейрогенного поход­ження (меланоцитів), що продукують меланін та мелатонін. Меланоцити можуть бути родоначальниками справжніх пухлин — меланом, а також пухлиноподібних утворень — невусів.

Меланома (меланобластома, злоякісна меланома) — одна з найбільш злоякісних пухлин. Побудована з веретеноподібних полі­морфних клітин, в цитоплазмі яких міститься меланін. Інколи трапляються безпігментні меланоми. У пухлині багато мітозів, діля­нок крововиливів та некрозу. Трапляється, головним чином, в період від 30 до 50 років, переважна локалізація — шкіра спини, голови, шиї, тулуба у чоловіків, у жінок частіше це стегна та гомілки. Рідше меланома трапляється в пігментній оболонці ока, мозкових оболон­ках, кишечнику, надниркових залозах. Представлена у вигляді плями або вузла різного відтінку чорного кольору. Забарвлення меланоми, як правило, інтенсивніше, ніж у невусів, хоча інколи бувають меланоми і без пігмента (амеланотична меланома). Меланоми виникають або з невусів (найчастіше), або без попередніх змін ("de novo").

Меланома росте "радіально" (у всіх напрямках) і "вертикально" (в прилягаючі тканини), має схильність до рецидивування після оперативного видалення і до раннього, поширеного, переважно гематогенного метастазування. Самолікування, часто через косметич­ні незручності або біопсія, посилює агресивні властивості пухлини.

Прогностичне значення при розвитку меланоми мають такі її ознаки як ступінь мітотичної активності, глибина поширення в шкіру (схема XXXVIII), виразкоутворення. Найважливішою ознакою є глибина проростання шарів шкіри пухлиною. Залежно від цього розрізняють п'ять стадій інвазивного росту:

1. Епідермальний рівень: неінвазивна пухлина (меланома "in situ");

2. Проникнення клітин через базальну мембрану в сосочковий шар шкіри: на цій стадії метастази з'являються у 5% випадків. У 3 - 8% хворих при наявності метастазів встановити первинну лока­лізацію пухлини неможливо;

3. Сосочково-ретикулярний рівень інвазії: пухлинні клітини з'яв­ляються в сосочковому шарі дерми, досягають ретикулярного шару, але не проникають в нього;

4. Інвазія пухлинних клітин в ретикулярний шар шкіри;

5. Проникнення пухлинних клітин в підшкірну жирову тканину.


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Злоякісні пухлини| РІВЕНЬ ПРОРОСТАННЯ ШАРІВ ШКІРИ МЕЛАНОМОЮ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)