Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Амілоїдоз селезінки

Зерниста дистрофія | Гіаліново-крапельна дистрофія | Гідропічна дистрофія | Рогова дистрофія | Ліпідози окремих органів | Вуглеводні паренхіматозні дистрофії | Мукоїдне набухання | Фібриноїдне набухання | Гіаліноз | Гіаліноз судин |


Читайте также:
  1. Амілоїдоз
  2. Амілоїдоз нирок
  3. Амілоїдоз печінки

Амілоїдоз селезінки буває двох видів. У першому випадку амілоїд відкладається тільки в лімфоїдних фолікулах, що збільшу­ються в розмірах і набувають вигляду сірих зерняток, які видно на розрізі органу. У зв'язку з тим, що зовні вони нагадують зерна сагу, селезінка отримала назву "сагова".

У другому випадку амілоїд відкладається як у лімфоїдних фолікулах, так і в червоній пульпі. У зв'язку з цим поверхня розрізу стає однорідною, трохи відсвічується при боковому освітленні. Тканина, як правило, більш бліда, ніж звичайно, селезінку в цьому випадку називають "сальною".

У "саговій" селезінці зміни спостерігаються у фолікулах, червона пульпа та трабекули зберігають свій вигляд, зміни в них мають вторинний характер. Обриси фолікулів зберігаються, але самі вони стають блідими, слабо зафарбованими.

Якщо в нормі фолікули чітко виявляються в гістологічному препараті в результаті свого інтенсивного зафарбування, тобто завдяки більшій кількості клітин у них, то при амілоїдозі співвідно­шення змінюється у зворотньому напрямку: в більш темний колір зафарбовується червона пульпа. Пояснюється це тим, що в червоній пульпі клітини зберігаються, у той час

 

Мал. Амілоїдоз селезінки (відкладення амілоїду яскраво рожевого кольору)

 

Мал. Амілоїдоз селезінки (позаклітинні відкладення амілоїду у стромі червоної пульпи)

 

 

як у фолікулах більшу частину їх займає амілоїд і клітин залишається мало. Відкладання амілоїду спостерігається між волокнами. Поступово маси його заповнюють усі проміжки між ними. Лімфоцити стискуються і гинуть. Ретикулинові волокна, навпаки, більш стійкі, і головна маса їх зберігається. Відкладання амілоїду починається в периферійних відділах фолікулів і поступово поширюється на їх центральні відділи. У міру того, як збільшується кількість амілоїду в фолікулах, відбуваються зміни в ділянках червоної пульпи, розташованих поблизу фолікулів. Так, у результаті тиску амілоїдних мас звужуються просвіти венозних синусів, тканина селезінки стає малокровною, клітини — з ознаками атрофії. Червона пульпа залишається у вигляді окремих ділянок, що лежать серед скупчень амілоїду (мал. 19).

У "сальній" селезінці гістологічна картина інша. Амілоїд відкла­дається повсюдно в ретикулярній тканині, відсутній поділ на червону та білу пульпу, фолікули зберігаються лише частково у вигляді невели­ких скупчень лімфоцитів.

Головна маса амілоїду відкладається в пульпі селезінки вздовж синусів. Стінки останніх потовщені, просвіти розширені, чітко розріз­няються на загальному гомогенному фоні. Лімфоцити, що лежать між синусами і в фолікулах, як і в "саговій" селезінці, стискуються амілоїдом і гинуть. У тих випадках, коли процес надзвичайно вира­жений, лімфоцитів взагалі мало й основну масу тканини складають гомогенні маси амілоїду (мал.20).

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Амілоїдоз| Амілоїдоз печінки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)