Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Державна реєстрація, облік кількості та якості земельних ділянок, бонітування ґрунтів, економічна та грошова оцінка земель

Читайте также:
  1. A. Для забезпечення певної маси при малій кількості діючої речовини.
  2. A. Наповнення ампул розчином, запайка ампул, оцінка якості
  3. A. Наповнення ампул розчином, запайка ампул, оцінка якості.
  4. C. Розкриття ампул, віджиг ампул, зовнішнє і внутрішнє миття ампул, сушіння і стерилізація, оцінка якості
  5. V. Облік руху та вибуття запасів
  6. Акт выбора земельного участка
  7. Акт ознакомления с установленными (восстановленными) на местности границами земельного участка

Державна реєстрація земельних ділянок являє собою офіційне посвідчення права власності на землю і права землекористування. Відповідно до ст. 202 ЗК вона здійснюється у складі державного ре­єстру земель, який складається з двох частин: 1) книги записів ре­єстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазна­ченням кадастрових номерів земельних ділянок; 2) поземельної книги*, яка містить відомості про земельну ділянку.

На сьогоднішній день механізму здійснення нової системи дер­жавної реєстрації земельних ділянок не розроблено, а проект зако­ну про поземельну книгу знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Тому реєстрація земельних ділянок провадиться шляхом занесення відповідних даних до державної земельно-кадастрової книги райо-

* Поземельна книга являє собою єдиний державний реєстр прав на землю та пов'язану з нею нерухомість, а також угод стосовно них. Вона є основним державним реєстром земельних ділянок у деяких країнах Західної Європи (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

1394!

ну. Такими даними є: найменування юридичної особи або прізви­ще фізичної особи; строк користування земельною ділянкою; вид права на землю; площа земельного наділу з зазначенням виду пра­ва на нього, найменування документа, на підставі якого надана ді­лянка; коротка характеристика режиму використання землі.

Реєстрація зазначених даних провадиться на підставі рішень відповідних органів про надання земельної ділянки у власність або у користування після перенесення меж ділянки в натуру і видачі правовстановлюючих документів. Реєстрації підлягає не тільки встановлення права суб'єкта на землю (власності, користування, оперативного управління тощо), а й припинення або зміна цього права, якщо воно підтверджено документально. Зокрема, об'єктом цієї реєстрації є усі цивільно-правові угоди з землею (купівлі-про-дажу, дарування, міни, спадкування тощо). Реєстрація провадиться за заявою громадян або юридичних осіб районними (міськими) уп­равліннями (відділами) земельних ресурсів.

Облік кількості та якості земель ведеться за власниками зе­мельних ділянок і за землекористувачами. При обліку кількості зе­мель виділяються землі у межах населених пунктів; за їх межами; за категоріями; формами власності; зрошувані та осушені; надані у користування на умовах оренди; землі, які обкладаються податком, й ті, що не обкладаються ним.

Облік якості земель поширюється на усі категорії останніх. Він відображає: класифікацію усіх земель сільськогосподарського приз­начення за придатністю з виділенням особливо цінних земель; ха­рактеристику земель за товщиною гумусового шару, вмістом гуму­су та рухливих поживних речовин, механічним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам'янистістю, засоленістю, со­лонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне; характеристику культур­технічного стану природних кормових угідь; лісотипологічну харак­теристику лісових угідь; класифікацію земель населених пунктів, яка провадиться за їх функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації; характеристику земель населених пун­ктів за інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості со­ціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфра­структурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Дані кадастрового обліку мають важливе господарське і правове значення. Так, зафіксовані площі сільськогосподарських угідь мо­жуть бути змінені або переведені в інші види угідь лише у встанов­леному законом порядку. У разі погіршення якості земель або неп­равильного їх використання дані державного обліку розглядаються як вихідні. Відомості обліку становлять основу різних державних за­ходів, пов'язаних з використанням та охороною земель. Вони є од­нією з підстав встановлення умов цивільно-правових угод із землею та визначення нормативної, договірної або заставної ціни землі.

За характером одержання інформації облік кількості та якості земель поділяється на первинний (основний) і поточний (наступ­ний). Первинний облік здійснюється на основі інструментальних зйомок з використанням планово-картографічних та інших матері­алів. Він включає підготовчі, польові та камеральні роботи* і про­вадиться періодично. За допомогою поточного обліку виявляють зміни у стані та використанні земель й те, як вони відображені у даних первинного обліку. Причому констатуються не тільки ці змі­ни, а й їх законність чи незаконність. З цією метою провадяться зйомки, обстеження і спеціальні обмірювання земельних ділянок. Застосовуються два способи відображення облікових даних: графіч­ний (у гшаново-картографічних матеріалах) і текстовий (у книгах, списках тощо).

Бонітування грунтів (від лат. Ьопііах — доброякісність) являє со­бою класифікацію земель за їх природними ознаками. Вона прова­диться на основі даних про природні властивості Грунтів (вміст гу­мусу, поживних речовин, фізико-хімічний склад тощо), які мають сталий характер та істотно впливають на врожайність сільськогос­подарських культур. Така характеристика грунтів дістає вияв в оцінних одиницях (бонітетах).

В результаті бонітування формуються оцінні групи, в яких ґрун­ти розташовуються у порядку зростання або убування їх природної родючості (ранжировані групи). Контрольним показником є показ­ник середньої багаторічної врожайності типових для конкретних ґрунтів сільськогосподарських культур. Залежно від природних якостей кожній групі ґрунтів присвоюється певна кількість оцінних одиниць — балів. Грунтами вищої категорії є ті, яким присвоєно 100 балів. Побудована у такий спосіб шкала оцінок називається шкалою бонітету.

Економічна та грошова оцінки земель являють собою встановлен­ня цінності окремих категорій останніх за їх природним станом з урахуванням можливості економічного впливу на них. Критерієм оцінки є не природні властивості земель, а їх економічна ефектив­ність. Так, економічна оцінка земель різного призначення прова­диться з метою здійснення порівняльного аналізу ефективності їх використання. Одержані при цьому дані стають основою проведен­ня грошової оцінки земельних ділянок різного призначення. Еко­номічна оцінка земель здійснюється в умовних кадастрових гекта­рах або у грошовому виразі, а грошова — на рентній основі.

Згідно з ч. 1 ст. 198 ЗК кадастрові зйомки являють собою ком­плекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж зе­мельних ділянок. Головною вимогою до їх проведення є додержан­ня точності й детальності відображення кадастрових об'єктів. Ка­дастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними землев-

* Роботи по обробленню результатів натурних топографо-геодезичних І землевпорядних дій та формуванню відповідної документації.

власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ді­лянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ви­готовлення кадастрового плану.

Межі й точні розміри землеволодінь та землекористувань визна­чають шляхом інструментального виміру кутових і лінійних вели­чин або на підставі наявних геодезичних даних. Зовнішні межі зе­мельної ділянки в натурі встановлюють землевпорядник разом із представником підприємства, організації або установи, власником землі або землекористувачем з обов'язковою участю довірених представників суміжних власників чи землекористувачів або їх са­мих. При визначенні зазначених меж землевпорядник має склада­ти протокол з детальним описом розміщення меж на місцевості та сутності висловлених зацікавленими сторонами зауважень.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній бу­дівель та споруд її власником або користувачем здійснюються з ура­хуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ді­лянок, будівель та споруд. Тому найважливішою стадією кадастро­вих зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними зем­левласниками та землекористувачами. Комплекс робіт з опису та погодження меж землекористування включає: збирання та вивчен­ня документації, планово-картографічних матеріалів; уточнення в натурі фактичного стану меж земельної ділянки; виявлення спорів щодо меж і пропозицій з приводу їх уточнення, визначення необ­хідності відновлення окремих ділянок меж зі встановленням межо­вих знаків; погодження меж між окремими земельними ділянками; нанесення на фотоплани або топографічні карти меж з твердими орієнтирами; детальний опис меж з використанням великомасштаб­них картографічних матеріалів; виготовлення викопіювань (крес­лень) меж окремих земельних ділянок; підготовку матеріалів опису меж для погодження і затвердження у встановленому порядку; скла­дання пояснювальної записки, розмноження матеріалів, формуван­ня їх в окрему справу та перевірку; виправлення зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗК власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразни­ми. Відновлення втрачених знаків провадиться шляхом їх винесен­ня в натуру від пунктів геодезичної мережі або за наявності добро­якісних матеріалів по промірах на основі наявних матеріалів та до­кументів. У разі відсутності чітких меж на підставі матеріалів по­льових обстежень та зібраних документів у межах кожного кварта­лу (масиву) здійснюється встановлення (відновлення) меж земле­користувань у натурі. Ці межі закріплюються межовими знаками та за допомогою промірів прив'язуються до чітких контурів. Склада­ються картки-від стані та акт закладки межових знаків. При недо-сягненні згоди щодо меж земельної ділянки з суміжними землеко­ристувачами в акті вказуються шляхи вирішення спірних питань.

Комплекс робіт з відновлення меж землекористування включає: збирання планово-картографічних матеріалів та документів, які на­діляють певну особу правом користування земельним наділом; виз­начення координат, необхідних для встановлення (відновлення) меж; вивчення та аналіз креслень перенесення в натуру (складан­ня креслень і проведення розрахунків, необхідних для відновлення меж земельної ділянки); організацію польових робіт; рекогносци­ровку* місцевості за трасою встановлення (відновлення) меж, ви­бір місця розташування межових знаків; розчищення траси (без прорубування просік); провішування ліній, вимірювання горизон­тальних кутів, ліній та кутів нахилу; ведення польового журналу; контрольні розрахунки; складання схеми теодолітних ходів**, ка­меральне оброблення польових матеріалів, визначення координат; здавання межових знаків та встановлених (відновлених) меж пред­ставнику господарства, оформлення акта; написання пояснюваль­ної записки, перевірку проектної документації, виправлення заува­жень, формування матеріалів. Відновлені в натурі межі земельної ділянки разом з матеріалами їх встановлення здаються за актом власникам землі та землекористувачам.

При розробленні землевпорядної документації враховуються обмеження щодо забудови та іншого використання земельних ді­лянок, які регламентуються главами 16 і 18 ЗК й іншими законо­давчими актами. У документації, пов'язаній з інвентаризацією зе­мель, які знаходяться у власності або у користуванні, фіксуються обмеження (обтяження), передбачені законодавством, державни­ми будівельними, санітарними, природоохоронними нормами і договорами. Фізичні та юридичні особи мають право вільно одер­жувати від органів виконавчої влади та місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та ін­ше використання земель, єдині умови й обмеження щодо вико­ристання конкретної земельної ділянки. З урахуванням цієї інфор­мації зазначені особи вправі виконувати передпроектні (ескізні, пошукові, концептуальні) роботи. Надання зазначеної інформації здійснюється без одержання дозволу на будівництво або інше ви­користання земель та згоди власника чи користувача земельної ді­лянки.

За матеріалами перенесення проекту землеустрою в натуру складається план меж землеволодінь та землекористувань у мас­штабі 1:10000, 1:25000, 1:50000. Причому перевага віддається більш великому масштабу. Основою складання такого плану є фотопла-ни, плани землеволодінь та землекористувань, відомості, пов'язані з обчисленням координат, абриси та інші матеріали.

* Від лат. гесо^позсо (оглядаю) — огляд, обстеження місцевості.

** Теодолітна зйомка — це топографічна зйомка, під час проведення якої на місцевості вимірюють відстані мірною стрічкою, а напрямки ліній визначають за допомогою спеціального геодезичного інструмента для вимірювання на місцевості горизонтальних та вертикальних кутів — теодоліта. Застосовується для створення зйомочної мережі та для зйомок невеликих ділянок місцевості.

На план наносяться усі поворотні точки меж землеволодінь та землекористувань з виділенням точок, закріплених у натурі довго­строковими межовими знаками; суходільні межі, а також річки, озера, канали, дороги, лісосмуги, що знаходяться за межами зем­леволодінь та землекористувань; залізничні та автомобільні дороги, зрошувальні й осушувальні канали, річки та озера, а також інші зе­мельні ділянки, які знаходяться на території землеволодінь та зем­лекористувань, але надані іншим фізичним та юридичним особам.

 


Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 205 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Державний земельний кадастр та значення його ведення| Пролог.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)