Порядок розрахунку розміру резерву

2.1. До дебіторської заборгованості, за якою банки зобов'язані формувати резерв, належить заборгованість, що виникла за такими операціями/розрахунками:

з підкріплення банку готівкою (балансовий рахунок 1811);

з іншими банками (балансові рахунки 1819, 1880);

з авансування або нестачі попередньо депонованих клієнтами коштів для купівлі-продажу іноземної валюти, дорогоцінних металів та цінних паперів за їх дорученням (балансові рахунки 2800, 2801);

з клієнтами банку (балансові рахунки 2809, 2889);

з купівлі господарських матеріалів, придбання нематеріальних активів та основних засобів, розрахунками за спецзв'язок тощо (балансові рахунки 3510, 3519);

з купівлі іноземної валюти та банківських металів за власними операціями (балансовий рахунок 3540);

за цінними паперами для банку та фінансовими послугами, які надані банком (балансові рахунки 3541, 3548);

з авансування коштів працівникам банку на відрядження, господарські витрати, а також нестачі та інші нарахування на працівників банку (балансові рахунки 3550, 3551, 3552);

з працівниками банку, іншими особами (балансові рахунки 3559, 3580, 3710).

(пункт 2.1 глави 2 в редакції постанови Правління
Національного банку України від 11.11.2005 р. N 425)

2.2. Резерв не формується під дебіторську заборгованість за операціями з грошово-речовими лотереями (балансовий рахунок 2805) та за індексацією грошових заощаджень (балансовий рахунок 2806).

2.3. Під час класифікації дебіторської заборгованості за відповідними групами ризику день виникнення заборгованості не враховується.

2.4. Для визначення розміру резерву сума дебіторської заборгованості, класифікованої за групами ризику, зважується на відповідний коефіцієнт резервування:

Група ризику	Кількість днів з часу виникнення на балансі	Кількість днів прострочення	Коефіцієнт резервування (у %)
дебіторської заборгованості, що виникає за капітальними вкладеннями та з придбання нематеріальних активів	дебіторської заборгованості з придбання цінних паперів на відкритому (вторинному ринку)	іншої дебіторської заборгованості
I	0 - 180	0 - 30	0 - 90	0 - 7
II	181 - 270	31 - 60	91 - 180	8 - 90
III	271 - 360	61 - 90	181 - 360	91 - 180
IV (збиткова)	361 і більше	91 і більше	361 і більше	181 - 360

Резерв під дебіторську заборгованість за відповідною групою ризику формується з урахуванням кількості днів прострочення (колонка 5 таблиці) за відповідним коефіцієнтом, але не меншим, ніж коефіцієнт, що встановлений, виходячи із загального строку обліку на балансі (колонка 2 або 3, або 4 таблиці).

Під час класифікації дебіторської заборгованості за операціями з придбання цінних паперів на відкритому (вторинному) ринку враховуються строк погашення заборгованості та факт переходу права власності на придбані цінні папери. Якщо однією із сторін договору купівлі-продажу цінних паперів повторно протягом календарного року не виконано зобов'язання за договором (не здійснена оплата або передача цінних паперів), то дебіторська заборгованість за будь-якими договорами з купівлі-продажу цінних паперів з цими контрагентами має належати до третьої або четвертої групи ризику.

(пункт 2.4 глави 2 в редакції постанови Правління
Національного банку України від 11.11.2005 р. N 425)

2.5. Сума дебіторської заборгованості, що віднесена до I групи ризику, вважається стандартною. Дебіторська заборгованість, що віднесена до II - IV груп ризику, вважається нестандартною.

2.6. Дебіторська заборгованість вважається збитковою та має відноситися до IV групи ризику, якщо вона обліковується на балансі 361 і більше днів або яка переоформлена новими договорами (тобто заміна одного зобов'язання іншим між тими самими особами або в разі переведення боргу на іншого боржника), або виникла в результаті переоформлення кредитної заборгованості чи за операціями з контрагентом, який одночасно має заборгованість за кредитною операцією, що класифікована банком як безнадійна, або щодо якої відомі факти, що підтверджують неможливість повернення її контрагентом банку, або яка визнана безнадійною відповідно до законодавчих актів України.

(пункт 2.6 глави 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 11.11.2005 р. N 425)

Директор Генерального департаменту банківського нагляду	О. І. Кірєєв
Начальник Управління методології	І. Ф. Романенко

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2010 © ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 - 2010

Дата добавления: 2015-12-01