Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історія виникнення та розвитку господарських товариств з одним учасником

Читайте также:
  1. IV.Інші органи акціонерних товариств з одним учасником
  2. VIII. Крим і Севастополь.Встановлення Конституційного порядку та забезпечення стабільного розвитку
  3. А чим закінчилася ця історія та кримінальний процес?
  4. АНКЕТА. Оцінка розвитку вольових якостей.
  5. Аттестационные комиссии состоят из председателя, который является одним из заместителей
  6. Был он одним из самых ревнивых людей. Посланник Аллаха, да благословит его Аллах и
  7. Виділ та припинення акціонерного товариства.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Тема: «Акціонерні товариства, створені одним акціонером: порядок створення, система управління в ньому»

 

 

 

Виконав:

студент 2-го факультету,

IV-к., 2-гр.,

Бондар О.О.

Перевірила:

ас. Хорт Юлія Валеріївна

Харків - 2012

План

Вступ

1.Історія виникнення та розвитку господарських товариств з одним учасником

2. Господарські товариства з одним учасником – новий інститут у законодавстві України

3.Визначення системи органів управління у статуті господарських товариств з одним учасником

4.Функціонування загальних зборів господарського товариства з одним учасником

I. Компетенція загальних зборів

ІІ.Порядок скликання і проведення загальних зборів. Прийняття рішень загальними зборами

ІІІ.Виконавчий орган акціонерних товариств з одним учасником

IV.Інші органи акціонерних товариств з одним учасником

Висновок

Список використаних джерел

 

 

Вступ

 

Законодавче закріплення господарських товариств з одним учасником, безперечно, є надзвичайно позитивним явищем. Наявність у правовому полі будь-якої країни подібного правового інституту гарантує незалежність господарського товариства від зміни складу його учасників, вільне розпорядження акціонером належними йому акціями, забезпечує розмежування відповідальності учасника і господарського товариства тощо.

Можливість заснування акціонерного товариства з одним учасником не є новелою українського законодавства, адже вона була впроваджена ще у 2004 р., з моменту набрання чинності Цивільним кодексом України (далі – ЦК).

В Україні склалася доволі позитивна практика існування товариств з одним учасником – юридичною або фізичною особою. В своїй індивідуальній роботі я хотів би докладніше розповісти про акціонерні товариства, засновані одним учасником, висвітлити порядок їх утворення та систему управління в них.

 

 

Історія виникнення та розвитку господарських товариств з одним учасником

Господарські товариства з одним учасником з’явились лише у другій половині ХХ століття: в німецькому праві такі товариства називаються "Einmanngesellschaft", у Франції – "la sosiete unipersonalle", у праві Англії – "one man company" [1]. Тенденція до визнання господарських товариств одного учасника зумовлена розвитком ринкової економіки (в основному у зв’язку з частими випадками концентрації всіх часток (акцій) у одного учасника (акціонера)) і спрямована на заміну інституту приватного підприємства. У праві Європейського союзу господарські товариства з одним учасником остаточно визнані Другою Директивою Ради Європейського союзу від 13 грудня 1976 року та Дванадцятою директивою № 89/667/ЄЕС від 21 грудня 1989 року про товариства з обмеженою відповідальністю з єдиним учасником. Вже у 1976 році Другою директивою Ради ЄС допускалась можливість зосередження в одного учасника всіх часток товариства. Дванадцята директива Ради ЄС прямо передбачає створення товариств з обмеженою відповідальністю у складі одного учасника, а також містить рекомендацію передбачати у національному законодавстві таку можливість для акціонерних товариств. Сьогодні товариства одного учасника дозволені законодавством Франції, Німеччини, Іспанії, Швейцарії, Данії, Великобританії, США та інших держав. Розглядаючи поняття «господарське товариство з одним учасником», слід відповісти на запитання, чи є таке товариство «повноцінною» юридичною особою? Чи є воно самостійним по відношенню до засновника? Більшість правознавців розділяють точку зору, що господарське товариство з одним учасником є самостійним відносно засновників з власною волею, власними інтересами. Одним із аргументів на користь зазначеного твердження, який наводить В. Борисова, є те, що, хоча засновник фактично одноособово формує органи управління такого товариства, воля товариства реалізується не засновником, а через ці органи.

А це значить, що воля юридичної особи не буде в усьому співпадати з волею засновника, тобто вона буде самостійною [2]. Так, юридичною особою відповідно до статті 80 ЦК є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. І хоча Кодекс не дає визначення поняттю "організація", якщо брати до уваги буквальне трактування цього терміну, то, очевидно, під ним слід розуміти саме колективне утворення. Так, С. Братусь зазначав, що " обособление определенной группы людей в целях обеспечения и осуществления тех или иных … интересов должно вылиться в надлежащую организационную форму. Эта организационная форма создает необходимые для данного общественного образования единство и порядок в его деятельности, делает его организацией"[3]. Перераховуючи ознаки юридичної особи, М. І. Кулагін дійшов висновку про те, що " понимать юридическое лицо можно прежде всего как коллективное образование – организацию» [4]. Подібне визначення організації містить і сучасна юридична література: юридична особа – це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація).

"Організація" згідно з визначенням, наведеним у юридичній енциклопедії, – це вид соціального утворення, сукупність людей, їх груп, формально чи неформально об’єднаних для сумісної діяльності, реалізації у межах певної структури відповідної програми або цілей, розв’язання певних завдань на основі спільності інтересів та законодавчо або іншим чином встановлених правил і процедур. Якщо трактувати термін "товариство", то воно також передбачає наявність декількох осіб. Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників ), які мають право участі у цьому товаристві. Водночас в інших статтях ЦК говориться про існування господарського товариства з одним учасником, тоді як господарське товариство є юридичною особою (стаття 113 ЦК). Тобто не викликає сумніву той факт, що юридична термінологія не позбавлена умовності. Крім того, новий ЦК не містить жодних винятків стосовно правового положення господарського товариства з одним учасником як юридичної особи порівняно з іншими організаційно-правовими формами. Таким чином, проведений аналіз дає підстави зробити висновок, що господарське товариство з одним учасником є "повноцінною" юридичною особою, самостійним суб’єктом права і саме таку концепцію сприйняв новий ЦК України.

Традиційно виділяють два способи утворення господарського товариства з одним учасником: прямий, непрямий (побічний). У першому випадку законодавець прямо дозволяє одній особі засновувати господарське товариство. Так, створення одним засновником товариства дозволяється за законодавством Росії, Німеччини, Франції. Але слід зазначити, що у законах деяких країн встановлена можливість бути, наприклад, єдиним акціонером лише певним юридичним особам і забороняється виступати одним засновником фізичній особі. Наприклад, Торговим кодексом Чехословакії 1991 року передбачено, що товариство може створюватися одним засновником, якщо він – юридична особа [5]. Непряме (побічне) визнання господарського товариства з одним учасником полягає в тому, що існує заборона утворення компанії одним засновником, але допускається його існування, якщо з тих чи інших причин залишився один учасник (іноді при цьому має бути дотримано ряд умов). Так, зазначене стосується таких країн, як Норвегія, Швеція, Швейцарія, Данія, Великобританія. Наприклад, у Франції, згідно із Законом про торгові товариства 1966р., поєднання в одних руках всіх акцій не тягне за собою автоматичного припинення діяльності товариства. Хоча будь-яка заінтересована особа вправі вимагати припинення такого товариства, якщо більше року число акціонерів буде менше семи. Одні автори виділяють, інші – ні такий спосіб утворення як фактичний. Вказаний спосіб означає, що фактично капітал належить одній особі, а невелика його частина розподіляється з єдиною метою: виконати вимоги закону про мінімальну кількість учасників. Деякими правознавцями заперечується такий спосіб визнання товариств з одним учасником як фактичний. Аргументом є те, що не можна говорити про товариство з одним учасником, якщо реально воно створювалося декількома учасниками. В. Борисова зазначає, що в такому випадку можна ставити питання про визнання недійсним установчого договору, якщо буде доведено, що це угода з такими її вадами, як суб’єктний склад, воля або зміст [6].

Підводячи підсумки, слід зазначити, що у законодавстві зарубіжних країн по-різному вирішуються питання можливості заснування господарських товариств однією особою та їх діяльності. Проте можна говорити про тенденцію схвалення господарського товариства з одним учасником і надання пріоритету прямому способу їх утворення. Про це свідчить прийняття 21 грудня 1989 року Дванадцятої Директиви Ради Європейського Союзу № 89/667. Ця Директива визнає право створення одним засновником лише товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 1). Факт зосередження в одного учасника всіх часток було визнано ще у Другій Директиві 1976 року, однак тоді мова йшла лише про можливість набуття всіх часток у процесі діяльності товариства, тобто після його реєстрації. Дванадцята Директива передбачає наявність одного учасника з моменту реєстрації товариства і, відповідно, зосередження в його руках усіх часток. Тобто визнається прямий порядок створення господарського товариства з одним учасником

Крім того, стаття 6 Дванадцятої Директиви надає право у національному законодавстві передбачити створення акціонерних товариств з одним учасником [7]. Україна як держава, що прагне стати членом Європейського Союзу, передбачила у новому Цивільному кодексі прямий порядок виникнення товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і акціонерного товариства.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)