Уривок про виховання дітей в Афінах

Виховання й навчання починаються з найперших років існування і тривають до кінця життя. Мати й годувальниця, батько і «пестун», як тільки дитина починає розуміти їх, тільки і дбають про її вдосконалення. Вона не може нічого сказати чи зробити без того, щоб вони не вказали, що оце справедливе, а те – несправедливе, що це похвальне, а те – ганебне, що це святе, а те нечестиве, що це роби, а того не роби. І якщо дитина охоче слухається – це добре; якщо ж не слухається, то її виправляють погрозами й ударами, як скривлене дерево. Далі, пізніше, посилають дітей до школи й дуже просять учителів дбати більше про їх доброчесність, ніж про читання й музику, і вчителі чинять відповідно до цього бажання. І тільки хлопчик вивчить літери й почне розуміти написане, подібно до того, як він раніше розумів лише усну мову, вчителі дають йому твори великих поетів, які він і читає в школі, У цих творах – багато повчального, багато розповідається про давніх славетних людей, уславляються й вихваляються їхні подвиги. Все це хлопчик повинен вивчити напам'ять, щоб наслідувати їм і бажати зробитися таким самим, як вони. Цієї мети прагнуть і вчителі музики (гри на лірі), намагаючись зробити своїх учнів стриманішими і вберегти їх від пустощів. Навчивши дитину фати на лірі, вчителі знайомлять її з поемами інших видатних поетів, що є представниками ліричної поезії. Ці твори вони співають під звук інструмента і привчають свої душі до ритму й гармонії, завдяки чому вони навчаються бути більш благородними, гармонійними й ритмічними і більш здатними для слова і діла, бо все життя людське потребує гармонії й ритму. Потім вони посилають їх (дітей) до вчителя гімнастики, щоб таким чином краще пристосувати їхні тіла для мужнього життя і щоб через тілесну кволість у них не виявлялося малодушності під час війни чи в яких-небудь інших випадках. І так роблять ті, які мають кошти, а мають кошти ті, хто багатий, їхні діти раніше за всіх починають свою освіту і закінчують останніми. Коли діти залишають школу, держава примушує їх вивчати закони й жити за тими зразками, що є в законах, а не за власною фантазією. Подібно до того, як, навчаючи письма, вчителі накреслюють паличкою літери, дають хлопчикові дощечку і примушують його вирисовувати їх фігури, – так і держава накреслює закони, що було винаходом доброчесних законодавців давніх часів. Ці закони даються юнакові, щоб керуватися ними в становищі і управителя, і підлеглого. І того, хто порушує закон, карають або притягають до відповідальності, і цього додержуються не тільки в нашій країні, а й у багатьох інших країнах.

Коваленко Є. І., Бєлкіна Н. І. Історія зарубіжної педагогіки: хрестоматія: навч. посібник / уклад. і автори вступних статей Є. І. Коваленко, Н. І. Бєлкіна. За заг. ред. Є. І. Коваленко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 16–17.

ПЛАТОН

ЗАКОНИ

Дата добавления: 2015-12-01