Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види судових рішень.

Читайте также:
  1. КАС Стаття 87. Види судових витрат
  2. Ми попросили прокоментувати ситуацію адвоката професора А. Слюсарчука Андрія Денисенка, який був присутній на обох судових засіданнях – 26 вересня та 8 жовтня.
  3. Назвіть правильні законодавчі положення щодо обов’язковості судових рішень
  4. Перегляд судових рішень верховним судом україни. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами
  5. Перегляд судових рішень у касаційному порядку.
  6. Проаналізуйте рішення обох судових інстанцій. Яке з них правильне? Відповідь обґрунтуйте.

Розгляд і вирішення конкретних адміністративних справ у адміністративному суді звершується прийняттям процесуаль­них документів — судових рішень, правова природа яких ха­рактеризується наступними ознаками:

1) судові рішення — це імперативні акти, в яких виражено державну щодо конкретного правовідношення та поширюється виключно на учасників адміністративного спору;

2) судові рішення є процесуальними документами, в яких відображається інформація про процедуру захисту прав, свобод та інтересів учасників спірних правовідносин;

3) судові рішення виступають як юридичні факти, з якими пов’язується виникнення, зміна або припинення правовідно­син;

4) судові рішення — це акти застосування, які опосередко­вують засоби реалізації норм матеріального права при вирі­шенні спірних правовідношень у публічній сфері;

5) судові рішення тягнуть за собою настання преюдиційних наслідків, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

До судових рішень адміністративних судів законодавством висуваються певні вимоги. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Зако­нодавець стисло визначає поняття законності й обґрунтованос­ті судового рішення, ухваленого судом першої інстанції.

Залежно від характеру вирішених судом питань судові рі­шення викладаються у формі постанови або ухвали.Стаття 3 КАС України на законодавчому рівні дає визначення поняття постанови й ухвали:

1) постанова — письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги ад­міністративного позову;

2) ухвала — письмове або усне рішення суду будь-якої інс­танції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов’язані з процедурою розгляду адміністративної справи та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та ка­саційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Всі судові рішення — постанови, ухвали, викладені у пись­мовому вигляді окремими процесуальними документами скла­даються відповідно до змісту, встановленого законом (див., наприклад, ст. 163 КАСУ).

Зміст судового рішення — це його структура у взаємозв’язку, взаємообумовленості й послідовності визначених частин та їх складових елементів. Структура змісту судових рішень однакова для всіх судових рішень, що приймаються місцевими ад­міністративними судами, апеляційними адміністративними су­дами та касаційним адміністративним судом.

Судове рішення (постанова, ухвала) обов’язково повинне містити: вступну, описову, мотивувальну тарезолютивну частини. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України (ст. 14 КАСУ).

21.Поняття і ознаки апеляції в адміністративно-судочинному процесі. Порядок і строки апеляційного оскарженя.Процедура апеляційного розгляду.

Апеляція (звернення) — одна із форм оскарження судових рішень до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Як гарантія законності та обґрунтованості судових рішень закріплена у законодавстві переважної біль­шості країн.

Апеляція (звернення) — це оскарження рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, до суду вищої судової інстанції та перегляд ним оскаржуваного рішення і адміністра­тивної справи в межах апеляційної скарги і позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції.

Строк набрання рішенням законної сили дорівнює строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Апеляційне оскарження, перевірка та перегляд рішень суду першої інстанції, що не набрали законної сили, як процесуаль­на гарантія захисту прав та інтересів сторін, інших осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, але, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інте­реси чи обов’язки, мають забезпечити шляхом повторного роз­гляду адміністративної справи:

а) встановлення під час апеляційного провадження пору­шень, допущених судом першої інстанції, які призвели до не­правильного вирішення справи;

б) встановлення нових фактів та їх дослідження;

в) дослідження нових доказів, які не досліджувалися у суді першої інстанції, а також доказів, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КАС України;

г) виправлення помилок суду першої інстанції;

ґ) забезпечення правильного та однакового застосування норм матеріального та процесуального права;

д) формування судової статистики.

Право на апеляційне оскарження повністю або частково постанови суду першої інстанції, як правило, мають особи, які беруть участь у справі, якщо результат розгляду їх не влашто­вує

Апеляційне провадження складається з кількох стадій (еле­ментів, операцій, частин):

1) апеляційне оскарження та відкриття апеляційного про­вадження;

2) підготовка справи до апеляційного розгляду;

3) апеляційний розгляд справи у судовому засіданні;

4) судові рішення та їх ухвалення (постановлення).

Апеляційне оскарження та відкриття апеляційного прова­дження здійснюється шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (ч. 2 ст. 186 КАСУ).

Копія апеляційної скарги одночасно з поданням скарги надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстан­ції, що, на нашу думку, створює певну систему контролю за проходженням оскаржуваного судового рішення зокрема та ад­міністративної справи у цілому.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява, у

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції є новелою у національному процесуальному праві. Цьо­го інституту до прийняття Цивільного процесуального кодексу України 18 березня 2004 р. та Кодексу адміністративного судо­чинства України 6 липня 2005 р. не було в судочинстві.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції характеризується самостійністю, є важливим, хоча і не основним, не єдиним елементом апеляційного провадження,

Подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги через суд першої інстанції, а не безпосередньо до суду апеляційної інстанції зумовлене тим, що матеріали справи знаходяться у суді першої інстанції, до них приєднуються всі апеляційні скарги або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги надсилаються разом зі спра­вою до адміністративного суду апеляційної інстанції (ст. 188 КАСУ), тим самим скорочується час на витребування ма­теріалів справи.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції є важливим, але не єдиним засобом відкриття апеляцій­ного провадження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але скарга повинна бути подана у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (ч. 5 ст. 186 КАСУ).

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої ін­станції подається протягом десяти днів із дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до

ч. 3 ст. 160 КАС України — з дня складення постанови в пов­ному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції по­дається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеля­ційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інс­танції подається протягом п’яти днів із дня проголошення ух­вали, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскаржен­ня обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне ос­карження.

Апеляційний розгляд справи у судовому засіданні здійснюється колегіально у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встанов­лених для апеляційної інстанції. Отже, головуючий у судовому засіданні, суддя-доповідач, судді, секретар суду здійснюють всі необхідні процесуальні дії та забезпечують контроль за послі­довністю їх вчинення з метою забезпечення повного, всебічно­го та об’єктивного з’ясування обставин у справі, як й в суді першої інстанції.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 157 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)