Що б Ви сказали далі на місці Сави Ілліча? Варіанти розв'язання

Ф Одного разу президент Франціг(один з найвідоміших людей не тільки в себе на батьківщині, айв усьому світі), продивляючись ранкові газети, сказав: «Щось останнім часом я не бачу на себе карикатур. Чи не є це свідченням того, що я втрачаю авторитет?» Тому і я хотів би знати, кому мені сьогодні дякувати за такий доказ мого авторитету.

Ф От дивлюся я на цей портрет і здогадуюся, що це намалювали мене. Мені дуже приємно, що я більше подобаюсь комусь, аніж різні конуси та паралелепіпеди. А тепер я дивлюся на вас і вже помічаю, що в одного з вас не видно очей, бо він боїться їх підняти і подивитися на мене. А який, цікаво, в нього ніс? А яке підборіддя?..

Ф Можна, виявивши автора, викликати його до дошки, запропонувати йому намалювати мій портрет, використовуючи геометричні фігури (наприклад, обличчя — овал, ніс — циліндр, очі — трикутники). Потім попросити зобразити систему координат і визначити центр обличчя, кути очей, носа і т. д. Водночас дати йому зрозуміти, що я на нього не ображаюсь, але через такі свої дії він постійно виконуватиме склад­ніші завдання.

28

Ф Дякую за надану можливість подивитися на себе вашими очима. Однак у цьому портреті я бачу справжні обличчя декого з вас. А коли досягне­те мого віку, нехай на вас малюють тільки дружні шаржі.

<£> А насправді було так...

Сава Ілліч, насупившись, довго дивився на малюнок. Клас винувато притих. Хвилину-дві Сава Ілліч зосереджено сопів, потім сказав стиха, без будь-якої образи:

— Працюйте, чого ж ви? _ц.
Протягом уроку Сава Ілліч кілька разів брав до рук вирваний із

зошита аркуш і, серйозно хмурячись, роздивлявся. Нарешті не ви­тримав і поставив те запитання, яке слід було б поставити від самого початку.

— Хто це зробив? Усі, звісно, мовчали.

— Хто це зробив? Мовчання.

— Добре...— Сава Ілліч підвівся — плечі розпрямлені, голова відки­
нута, квадратна щелепа задерта вгору, в усьому — відчобіт до волос­
ся _ надзвичайна урочистість.— Той, хто це зробив...— почав він,
талант! Так, справжній талант. І хай він знає: я на нього не ображаюсь.
Тільки дурні можуть ображатися на талант; перед талантом схиля­
ються!

Дзвінок обірвав промову Сави Ілліча. Він вклав у свої книжки ма­люнок Федька, прибрав зі столу конус, паралелепіпед і переможно

вийшов...

(Володимир Тендряков. З повісті «Побачення з Нефертітг»)

Розділ II

> Ознайомтесь зі змістом ситуації та осмисліть її.

> Сформулюйте педагогічну сутність проблеми.

> Аналізуючи варіант розв'язання, поясніть: чи відповідає він пе­ребігу подій, чи немає в діях учителя порушень педагогічного такту, наскільки цей варіант педагогічно доцільний? Обґрунтуй­те його ефективність чи неефективність.

> Доповніть запропоновані варіанти власними.

> Зіставте власні варіанти з наведеними та визначіть опти­мальний.

> Обґрунтуйте свій вибір.

Дата добавления: 2015-11-30