Читайте также:
|
менти з'єднані між собою фігурними кільцями. Знак Президента України глава держави має носити на шиї. Знак Президента України використовується Президентом України під час: прийому вірчих і відкличних грамот глав дипломатичних представництв іноземних держав в Україні; вручення державних нагород України, телевізійних звернень з посланнями до народу; в інших випадках, якщо це передбачено нормами протоколу.
Гербова печатка Президента України має форму кола. У центрі – зображення малого Державного Герба України, над яким по колу напис «Президент України», Під зображенням малого Державного Герба України – стилізоване зображення державної нагороди – «Ордена князя Ярослава Мудрого». Гербова печатка Президента України має бортик і по колу облямована декоративною пружкою. Руків'я Гербової печатки Президента України виготовлене з лабрадориту, прикрашене накладним рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу і увінчане позолоченою орнаментованою верхівкою. Гербова печатка Президента України використовується для засвідчення підпису Президента України на грамотах, посвідченнях до президентських відзнак та почесних звань України, а також на посланнях Президента України главам інших держав. Вона виготовляється у чотирьох примірниках, один з яких є еталонним, і для засвідчення підпису Президента України не використовується.
Булава Президента України виготовлена з позолоченого срібла. Руків'я і верхівка булави прикрашені декоративним орнаментом і оздоблені дорогоцінним камінням. Футляр до Булави Президента України виготовлений з червоного дерева, прикрашений рельєфним зображенням малого Державного Герба України з жовтого металу. Булава Президента України засвідчує спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення.
Під час приведення до присяги новообраного ПрезидентаУкраїни оригінал Прапора (штандарта) Президента України розміщується поруч з Президентом України. Знак Президента України покладається на новообраного Президента України, Гербовапечатка Президента України і Булава Президента України вручаються новообраному Президентові України після складення нимприсяги. -в і:
Після вручення офіційних символів глави держави Голова Центральної виборчої комісії вручає Президентові України посвідчення Президента України, а Головуючий на засіданні вітає Президента України зі вступом на пост.
Потім слово надається Прем'єр-міністрові України, який проголошує заяву Кабінету Міністрів України про складення Кабінетом Міністрів України повноважень перед новообраним Президентом України відповідно до ч. 1 ст. 115 Конституції
України.
Нарешті головуючий надає слово Президентові України для проголошення звернення до народу України. У цьому зверненні глава держави стисло формулює власне бачення місця і ролі Президента у вирішенні завдань, що стоять перед суспільством і державою.
Після проголошення Президентом України звернення до народу України головуючий оголошує про закриття урочистого засідання з нагоди вступу на пост новообраного Президента України. На завершення урочистого засідання виконується Державний Гімн України.
Після складення присяги передбачено покладення квітів до пам'ятників Т. Шевченко і М. Грушевського, після чого в національному заповіднику Софія Київська проходить зустріч з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. Представники різних конфесій благословляють Президента і висловлюють молитву за Україну. Урочиста церемонія завершується покладенням квітів до могили Невідомого солдата та офіційним прийомом у Марийському палаці від імені Президента України. До плану заходів у зв'язку з інавгурацією Президента України включаються також протокольні зустрічі Президента України з главами іноземних держав, парламентів, урядів іноземних держав, іншими іноземними посадовими особами та особистими гостями Президента України.
Конституція України не містить прямого викладення юридичних наслідків відмови новообраного Президента скласти присягу. Однак зі змісту ч. 1 коментованої статті випливає, що відмова скласти присягу на вірність Українському народові унеможливлює вступ на пост новообраного Президента України і тягне за собою необхідність проведення нових виборів глави держави.
Конституція України
Розділ V. Стаття 105
Стаття 105. Президент України користується правом не~ доторканності на час виконання повноважень.
За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.
Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Коментована стаття визначає юридичні гарантії діяльності Президента України,
Частина 1 коментованої статті передбачає, що глава держави протягом строку своїх повноважень користується правом недоторканності, тобто юридичним імунітетом. На відміну від недоторканності народних депутатів, зміст якої досить чітко визначений у ст. 80 Конституції України, зміст президентського імунітету в Основному Законі не розкривається.
За даних умов зміст права Президента на недоторканність слід розглядати у контексті того, як цей термін визначається у чинному законодавстві щодо інших посадових осіб, зокрема положень ст. 27 Закону України від 22 березня 2001 р. «Про статус народного депутата України», ст. 20 Закону України від 23 грудня 1997 р. «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та ст. 13 Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів». Системний аналіз змісту названих статей надає можливість стверджувати, що в усіх випадках термін «недоторканність» законодавець використовує для визначення однієї з юридичних гарантій діяльності певної посадової особи, яка має на меті забезпечити її незалежність і неупередженість при здійсненні своїх повноважень. Зміст недоторканності в усіх випадках полягає в тому, що певна посадова особа не може бути без згоди Верховної Ради України притягнута до кримінальної відповідальності, затримана чи заарештована. Обшук, затримання такої посадової особи чи огляд її особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції і вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи даної особи, допускаються лише в разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення її до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одер-500
жати інформацію неможливо. Це дає підстави тлумачити зміст президентського імунітету аналогічно.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп / 99 по справі про депутатську недоторканність кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у
вчиненні злочину.
При цьому слід мати на увазі, що вчинення Президентом України злочину є підставою для його усунення з посади в порядку імпічменту. Сутність цієї процедури саме і полягає в тому, щоб, усунувши Президента України з посади, позбавити його юридичного імунітету і надати можливість притягти його до кримінальної відповідальності.
Таким чином, недоторканність Президента України означає, що він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований тільки після усунення його з посади в порядку імпічменту. Обшук, затримання Президента України або огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та вживання інших заходів, що відповідно до закону обмежують його права і свободи, допускаються тільки в разі дострокового припинення його повноважень у порядку імпічменту, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Частина 2 коментованої статті містить охоронну норму, яка під загрозою притягнення до юридичної відповідальності забороняє посягати на честь і гідність Президента України. Цей припис слід тлумачити у контексті ст. З Конституції України, яка проголошує, що честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю й охороняються законом. Чинне законодавство не передбачає особливої норми про відповідальність за посягання на честь і гідність Президента України, що є свідченням демократизму нашої держави і реальним втіленням принципу рівноправності всіх її громадян. Адже ст. 28 Конституції визнає за кожною людиною право на повагу до її гідності, незалежно від посади, яку вона обіймає, чи
інших соціальних ознак.,.-. v--- .-....
Конституція України
Розділ V. Стаття 106
За Цивільним кодексом України, який набуває чинності з 1 січня 2004 p., честь і гідність є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Стаття 297 Цк України проголошує, що кожен має право на повагу до його гідності та честі, визнає його недоторканними і закріплює право на звернення до суду з позовом про захист честі та гідності.
При вирішенні справи про захист честі й гідності Президента України судді мають виходити з того, що він є не просто однією з вищих посадових осіб, але й виступає уособленням держави у зовнішньо- і внутрішньополітичних відносинах. Тому образа чи наклеп на Президента України можуть розглядатися не тільки як посягання на громадянські права особи, що перебуває на цьому посту, але й як прояв неповаги до Української держави в цілому, оскільки Президент є главою держави, і враховуватися при визначенні ступеня тяжкості вчиненого, спричинених посяганням наслідків і відповідно обсягу юридичної відповідальності правопорушника. При цьому слід мати на увазі, що не можуть розглядатися як посягання на честь і гідність Президента України публічні виступи чи публікації в пресі з критикою президентського курсу в цілому або окремих рішень та актів глави держави. Частина 3 коментованої статті закріплює, що звання Президента України зберігається за ним довічно, крім випадку, коли його повноваження були достроково припинені в порядку імпічменту, тобто за підставами і процедурою, передбаченими ст. 111 Конституції України. Вказівка на звання Президента України має міститися в усіх офіційних зверненнях до особи, шо займала цей пост, та у публічних повідомленнях про неї. Разом зі званням за колишнім Президентом України можуть зберігатися деякі гарантії, якими він користувався, перебуваючи на посту глави держави (особиста охорона, медичне обслуговування тощо), крім недоторканності.
Стаття 106. Президент України:
• 1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснюєкерівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;
4) приймає рішення про визнання іноземних держав;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництвУкраїни в інших державах і при міжнародних організаціях; приймаєвірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних
держав;
6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції
України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України устроки, встановлені цією Конституцією;
8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
9) призначає за згодою Верховної РадиУкраїни Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членівКабінету Міністрів України, керівників інших центральних органіввиконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністраційта припиняє їхні повноваження на цих посадах;
11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
12) призначає половину складу Ради Національного банку України;
13) призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою ВерховноїРади України Голову Антимонопольного комітету України, ГоловуФонду державного майна України, Голову Державного комітетутелебачення і радіомовлення України;
15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утриманняорганів виконавчої влади;
16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Радиміністрів Автономної Республіки Крим;
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 24 | Нарушение авторских прав