Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ ///. Стаття 69

Читайте также:
  1. До розділу V. Міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування
  2. До розділу XVI. Муніципальні асоціації в Україні
  3. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 1 страница
  4. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 2 страница
  5. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 3 страница
  6. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 4 страница
  7. До розділу XXI. Муніципальний процес в україні 5 страница

Розділ III Вибори. Референдум

Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми та інші форми безпосередньої демократії.

Коментована стаття закріплює форми безпосереднього волевиявлення народу.

Принцип народовладдя є важливою засадою основ конституційного ладу України. Положення про те, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ і що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, є вихідними для характеристики України як демократичної, правової держави.

Існують дві основні форми народовладдя в Україні: безпосередня (пряма) реалізація влади народом і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Безпосередня реалізація влади народом є вищим проявом народовладдя, яке означає належність усієї державної влади народу, вільну реалізацію ним цієї влади відповідно з його суверенною волею і корінними інтересами, визнання народу як верховного носія державної влади. Конституція України проголошує і закріплює єдиним джерелом влади народ України і визнає за ним повноту верховної влади, визначає механізм її реалізації, де провідне місце посідає безпосереднє волевиявлення народу, а вищим його правом є вибори і референдум.

Право народу на безпосереднє виявлення своєї волі, особливо щодо формування органів державної влади, є природним пра-

воМ. Згідно з ч. 1 ст. 21 Загальної декларації прав людини кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Конституція України, виходячи із міжнародно-правових стандартів прав людини, закріплює, що здійснення влади народом є народним волевиявленням, яке стосується різних сторін життєдіяльності народу, кожного громадянина.

Існують такі форми безпосереднього вираження волі народу: вибори, референдуми, всенародні обговорення законопроектів, мітинги, демонстрації. Одні з них мають імперативний характер і не потребують санкції органів державної влади, інші – мають консультативний характер. Але, незалежно від юридичної природи різних інститутів прямого волевиявлення, їх вплив на механізм прийняття державних рішень є досить значним, оскільки в них виражена воля народу. Особливість імперативних форм безпосереднього волевиявлення народу полягає в тому, що прийняте народом рішення є остаточним, обов'язковим і ніякому затвердженню державними органами або органами місцевого самоврядування не підлягає, а тільки може офіційно ними проголошуватися як таке, що відбулося, як прийняте. Імперативними формами безпосередньої демократії України є імперативний референдум та вибори депутатів і виборних посадових осіб населенням.

Специфіка консультативних форм безпосередньої демократії полягає в тому, що за їх допомогою воля українського народу (населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці) відображається в рішенні відповідного державного органу або органу державного самоврядування, тобто стає основою такого рішення, хоча орган самостійно формулює остаточний текст свого акта. Проте він не може при цьому змінити, спростувати, перекрутити волю народу (населення). Консультативними формами волевиявлення є консультативні референдуми, народні обговорення, ініціативи, в тому числі правотворчі обговорення, петиції.

У коментованій статті не наводиться вичерпного переліку форм безпосередньої демократії, через які здійснюється волевиявлення народу, а закріплюються лише його пріоритетні форми: вибори і референдум. Разом з цим наголошується на тому, що це волевиявлення може проявитися і через інші форми безпосередньої демократії. Народне волевиявлення здійснюється в чітко визначених у Конституції та законах України таких формах, як

Конституція Україна

Розділ Ш. Стаття 69

 

вибори, референдуми, мітинги, мирні збори, походи тадемонст рації, петиції, звернення, місцеві ініціативи, обговорення закс нопроектів, інших актів тошо.

Найважливішим з них є вибори до Верховної Ради Україні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори сільським селищних та міських рад та їх голів, Президента України.

Характерними рисами безпосередньої демократії є: прям волевиявлення громадян, єдність волі і суб'єкта ЇЇ вираження безпосередня участь громадян у прийнятті рішень, реалізації вла ди від їх імені. Найбільш яскраво ці риси проявляються в інсти- туціях виборів і референдумів.

Вибори мають своє функціональне призначення. їх роль яі форми безпосереднього волевиявлення волі народу, населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці проявляється в України на сучасному етапі у такому: вибори – основоположний принцип конституційного ладу України і забезпечення стабільності цього ладу; вибори – це інститут прямої демократії, вище безпосереднє вираження народом своєї влади; вибори – це акт вручення народом своїм представникам (Президенту України, народним депутатам України, депутатам місцевих рад, посадовим особам) права на реалізацію своєї влади; вибори – це демократичний спосіб формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також обрання посадових осіб, легітимний засіб формування системи влади, її конституювання; вибори – це одна із ефективних форм участі громадян в управлінні державними справами.

Крім легітимації державної влади, вибори виконують функцію виявлення інтересів народу, населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць, оцінки політичного стану в країні. Вони забезпечують легітимність усій структури органів державної влади. Через них громадяни впливають на формування органів державної влади і тим самим реалізують своє право на участь в управлінні державними справами. Через вибори виявляється воля більшості народу, на основі якої може бути створена демократична влада. Через боротьбу на виборах досягаються стабільність і порядок у суспільному житті. Громадянське суспільство, яке базується на плюралізмі думок та інтересів людей, не в змозі забезпечити добровільну законослухняність громадян, уникнути гострих соціальних конфліктів, якщо органи держав-342

ної влади та органи місцевого самоврядування не будуть створені на справедливій виборчій основі з участю самих громадян. Тому така форма народного волевиявлення, як вибори, має істотне значення і в аспекті забезпечення стабільності конституційного

уУкРаїни-Вибори – обов'язковий атрибут реального народовладдя.

Вони політично і юридично забезпечують активну участь громадян України в управлінні державою. Інститут виборів залежно від конкретного співвідношення політичних і соціально-класових сил у державі, політичного режиму, рівня політичної культури і стану демократичних традицій у суспільстві виконують і роль інструменту боротьби за владу. Але в будь-якому випадку або в більшості випадків вибори є виразом демократизму в державі і суспільстві, оскільки за їх допомогою легітимно формуються представницькі органи державної влади і органи місцевого самоврядування.

Без виборів неможливо уявити демократію в країні як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні. За сучасних умов саме вибори стають основою будь-якої демократичної політичної системи, забезпечують представництво інтересів різних верств, груп, прошарків населення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Вибори забезпечують передачу влади від одних представників народу іншим за підсумками несфальсифікованого народного волевиявлення шляхом таємного голосування виборців. Вибори повинні бути справедливими. Такими вони можуть бути визнані лише тоді, коли вони проводяться на основі додержання демократичних принципів виборчого права – загальних, рівних, прямих виборів при таємному голосуванні. Справедливість виборів забезпечує легітимність одержаних У ході голосування результатів виборів. Легітимні вибори забезпечують громадянам реальний вибір. Тому вони повинні проводитися на основі політичної та ідеологічної багатоманітності при додержанні права на свободу думки і слова, вільного вираження поглядів і переконань. Вибори, проведені на законних засадах, дають можливість громадянам на свій розсуд зробити усвідомлений і неупе-реджений вибір між різними кандидатами, політичними партіями, їх об'єднаннями тощо.

Вибори і виборчі системи в світі поділяються на декілька видів залежно від органів, в які проводяться вибори, від суб'єктів


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)