Комітет регіонів

Комітет регіонів - консультативний орган Ради ЄС і Комісії, розробляючий висновки з усіх питань, що зачіпає інтереси регіонів. Комітет складається з 317 членів - представників регіональних і місцевих органів, повністю незалежних у виконанні своїх обов'язків.

4. Створення наднаціональної фінансової системи і її регулювання.

Євросоюз приступив до створення першої в світі наднаціональної системи з контролю фінансових ринків, націленої на зниження ризиків глобальних фінансових криз, яка приступить до роботи з початку 2011 р.

Параметри цієї системи остаточно узгоджені між усіма інститутами ЄС - Єврокомісією, бельгійським головуванням Ради ЄС та Європарламентом. Вперше в історії європейські агентства з фінансового контролю отримають повноваження, що перевищують повноваження національних урядів, що означає продовження централізації влади в Брюсселі.

"Ми досягли історичної віхи у створенні механізму фінансового регулювання", - заявив сьогодні в зв'язку з цим єврокомісар з питань внутрішнього ринку Мішель Барньє.

У європейську систему з фінансового контролю увійдуть три наднаціональних агентства, які займуться моніторингом та виявленням кризових тенденцій відповідно в банківському, страховому та фондовому секторах. Агентство з контролю фондових ринків буде здійснювати нагляд за діяльністю хедж-фондів і отримає право накладати заборони на торгівлю окремими фінансовими продуктами у разі надмірного перегріву спекулятивного відповідних сегментів фінансових ринків. Ці заборони будуть поширюватися на всі країни співтовариства, і будуть мати пріоритет над рішеннями національних структур з фінансового контролю.

Крім створення трьох контрольних агентств, ЄС введе до складу Європейського центробанку нове експертне підрозділ, який займеться відстеженням виникнення макроекономічних кризових ризиків, на кшталт накопичення "кредитної бульбашки" на іпотечному ринку, який став однією з причин кризи 2008

ЄС знадобилося більше року на розробку деталей цієї системи, основні параметри якої були оголошені на червневому саміті 2009 р, присвяченому вилученню уроків з фінансової кризи 2008.

5. Роль державних фінансів в інтеграційних процесах.

Головне призначення державних фінансів — сприяти через різноманітні фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Досягають цього через методи і форми мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави та використання їх на цілі розвитку економіки, забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання армії, органів усіх ланок влади.
Сукупність зазначених форм і методів дістала назву фінансового механізму системи управління в державі. Від того, наскільки він досконалий, залежать темпи економічного і соціального розвитку, добробут громадян. Важливе значення має те, скільки фінансових ресурсів від загальної кількості їх, створюваних у державі, вона акумулює у своє розпорядження і на які цілі використовує. Проте ці загальні показники ще не забезпечують повної характеристики ефективності фінансового механізму.
Необхідність державних фінансів зумовлена тим, що за будь-якого типу економічних відносин основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм, тобто через попит і пропозицію, а також особисто кожним громадянином у зв'язку з відповідними об'єктивними причинами. До них слід віднести структурну перебудову економіки, боротьбу з монополізмом, захист навколишнього середовища, захист тих громадян, які з'являються на ринку в ролі споживачів — інваліди, діти, престарілі, проведення фундаментальних наукових досліджень, загальну освіту, під­готовку кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охо­рону здоров'я тощо.

6. Бюджет ЄС: його призначення і особливості

Згідно зі ст. 199 Римського договору ЄС повинен мати спільний бюджет, оскільки це — головна фінансова база інтеграційних заходів. Бюджет ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають зрівноважуватись, тобто не можна використовувати бюджетний дефіцит як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій або зменшення безробіття.

Бюджет ЄС базується на дотриманні таких принципів:

— принцип єдності та принцип бюджетної точності означають, що доходи й видатки ЄС мають бути зведені в єдиному документі з метою ефективного обліку та контролю за витрачанням спільних коштів. Практика бюджетних відносин Євросоюзу еволюціонувала відповідно до цього принципу, забезпечивши на сучасному етапі об'єднання всіх статей доходів і видатків у єдиний бюджет;

— принцип щорічності передбачає розроблення бюджету строком на один рік, а також те, що операції за зобов'язаннями та платежами бюджету мають бути завершені упродовж поточного року;

— принцип рівноваги вимагає, щоб доходи відповідали видаткам бюджету. Тобто не допускається дефіцитність бюджету, а також забороняється здійснення позик для покриття видатків. У випадку виникнення дефіциту (що є винятком із правил у європейській практиці) його розмір зараховується у видаткову частину бюджету наступного року. Як правило, бюджет зводиться із профіцитом і його активне сальдо переноситься в дохід бюджету наступного року;

— принцип єдиної одиниці обліку полягає у тому, що бюджет складається, виконується та обліковується у єдиній одиниці — євро;

— принцип універсальності передбачає незакріплення доходів бюджету за окремими статтями видатків. Усі доходи та видатки повною мірою включаються до бюджету ЄС без будь-якої прив'язки між собою;

— принцип цільового характеру видатків потребує, щоб кожна сума асигнувань мала власне конкретне призначення й обґрунтування;

— принцип ефективного фінансового управління полягає у врахуванні закономірностей функціонування економіки з метою досягнення ефективності формування та використання ресурсів бюджету ЄС;

— принцип прозорості, відповідно до якого гарантується надання повної та точної інформації про складання й виконання бюджету.

7. Організація бюджетного процесу

Бюджетный процесс – совокупность действий исполнительных и представительных органов власти по разработке и осуществлению финансово бюджетной политики и управлению бюджетной системой.

Ведущую, определяющую роль в формировании и развитии экономической структуры любого современного общества играет государственное регулирование, осуществляемое в рамках избранной властью экономической политики.

Актуальность темы определена тем, что одним из наиболее важных механизмов, позволяющих государству осуществлять экономическое и социальное регулирование, является финансовый механизм - финансовая система общества, главным звеном которой является бюджетный процесс.

В настоящее время много внимания уделяется вопросам, связанным с финансовым устройством государства, внебюджетными фондами, государственным долгом, бюджетным дефицитом, межбюджетными отношениями. Особое внимание уделяется государственному бюджету, так как он представляет собой главный финансовый документ страны, определяющий многие параметры ее развития на предстоящий год и среднесрочную перспективу. Поэтому разработка его показателей важна для всех уровней власти на всех этапах прохождения расчетов.

В ходе мобилизации в бюджет средств и их использования возникают финансовые отношения между государством, налогоплательщиками и получателями бюджетных ассигнований. Эти отношения строятся в соответствии с финансово-бюджетной политикой, разрабатываемой и осуществляемой органами власти. Финансово-бюджетная политика включает действия исполнительных и представительных органов власти в налоговой, денежно-кредитной, ценовой и других областях финансов, лежащие в основе бюджетного процесса.

Основные задачи бюджетного процесса заключаются в следующем:

1. максимальное выявление всех материальных и финансовых резервов в целях устойчивого экономического роста;

2. определение доходов бюджета по отдельным налоговым и другим платежам, а также общего объема в соответствии с прогнозами и целевыми программами социально-экономического развития;

3. установление расходов бюджета по целевому назначению, а также общего объема, исходя из потребности бесперебойного финансирования всех мероприятий общегосударственного значения, предусмотренных бюджетом;

4. сокращение и ликвидация бюджетного дефицита за счет экономически оправданных источников;

5. осуществление бюджетного регулирования в целях сбалансированности бюджетов разного уровня путем перераспределения источников доходов государства между ними;

6. контроль за финансовой деятельностью юридических лиц и доходами отдельных граждан при выполнении ими налоговых обязательств.

8. Єдина аграрна політика

Дата добавления: 2015-11-15