Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Де НКОЛ.—втрати тиску у колекторі, НФНЕВРАХОВ,--невраховані втрати тиску.

Читайте также:
  1. D. Зменшення ОЦК, зменшення осмотичного тиску крові
  2. D. Зниження гідростатичного тиску крові
  3. D. Падіння артеріального тиску
  4. Безробіття, його причини та види. Втрати від безробіття.
  5. Величина артеріального тиску залежить від периферичного судинного опору. Вкажіть судини, в яких він найбільший.
  6. Визначення дії надлишкового тиску на об’єкт господарської діяльності при вибуху газопровідної суміші.
  7. Вплив зміненого атмосферного тиску на організм

Таблиця розрахунку транспортуючої частини пневмотранспортуючої установки № 1.

 

№ матеріаорпроводу Розмельна система Розрахункове навантаження на матеріалопровід GP кг/г Надійно транспортуюча швидкість Vм/с   Коефіцієнт концентрації μ Витрата повітря, м3/г Q Діяметер матеріалопроводу D, мм Довжина материалопроводу L, м Втрата тиску у технологічній машині, Па Втрата тиску у пневмоприймальнику НПР, Па. Коефіцієнт розгону i, Па/(т/г) Втрата тиску на розгон НРОЗГ=iGP, Па. Втрати тиску на тертя на 1 м довжини R,Па/м
попередній розрахунковий Попереднє розрахункове Попереднє розрахункове
                               
  ІІ др.с.кр. 4,9   3,5 3.415 1341,6   150,9   15,2         37,8
  ІІ др.с. мілк. 4,7   3,5 3,27     147,2   14,9         37,8
  ІІІ др.с 4,5   3,5 3,5         14,7         39,7
  ІV др.с 4.3   3,5 3,51     144,3   15,3          
  1схо-дова сист. 4,4   3,5 3,49     149,8   14.5         30,9
  2схо-дова сист. 4,1   3,5 3,43     144,6   15,5         32,5

 

Таблиця розрахунку транспортуючої частини пневмотранспортуючої установки №2.

№ матеріалопровода Коефіц. тертя у відводах КВІДВ. Коефіцієнт тертя при транспортуванні продукту у матеріалопроводі К(М) чи К(Г). Втрата тиску на транспортування суміші у прямих ділянках НТЕР.СУМ., Па Втрата тиску у відводах при пересуванні чистого повітря НВІДВ.Ч., Па. Втрата тиску у відводі при мереміщенні суміші НВІДВ.СУМ., Па. Втрати тиску на підйом, НП.= ρgμh, Па. Втрати тиску у відділювачі, НВІД., Па. Втрата тиску у транспортуючий частині, Па. Тип розвантажівача Вхідна швидкість повітря у розвантажувачі, VВХ., м/с.   Примітки
                         
  0.993 0,459 1497,6   526,9 671,36 870,39   ЦР-450 17,95    
  0,993 0,459 1408,6   509,65 573,56 870,39 5327,6 ЦР-450 17,95    
  0,954 0,434     520,68 605,66 696,5   ЦР-450 16,06    
  1,015 0,463 1445,9   501,89 632,19 800,33 5232,7 ЦР-425 17,21    
  1,127 0,352 998,5   493,32 595,72 850,25 4815,7 ЦР-425 17,74    
  1,082 0,333 1095,9   481,94 644,1 721,78   ЦР-425 16,35    

При зрівнюванні втрат тиску у всіх матеріалопроводах виявляється, що найбільші втрати визначаються на ПТУ №1, що і буде враховане при розрахунку.

6. Визначаємо кількість повітря, що входить на відчищення у фільтр.

де ΔQЦР.—кількість повітря, що підсмоктується у розвантажувачі. При 500<HПТ.<10000 Па ця кількість дорівнює ΔQЦР.=40 м3/г.

7. Необхідна фільтруюча поверхня фільтру: FНЕОБХ.=8460/(2,2 х 60)=64.09 м2. Вибираємо фільтр Г4—2БФМ з площею фільтруючої поверхні у 60 м2. Розраховуємо питоме навантаження на тканину фільтру:

QП.РОЗР.= QФ /(FФАКТ. х 60) = 8460/(60 х 60)=2,35 м32 хв.

7.1. Втрата тиску у фільтрі. Згідно з таблицею на стор.65, мал.205, НФІЛЬТРУ=1500 Па.

8. Вибір повітрядувної машини.

8.1. Необхідна продуктивність повітрядувної машини.

QП.М.=1,05(QФ+ ΔQФ)=1.05(7473+600)=8476 м3/г.

При цьому підсмоктування повітря у фільтрі Г4--2БФМ згідно з нормами складає ΔQФ=600м3/г.

8.2. Необхідний тиск, що повинна відтворити повітрядувна машина:

НР= НПТ.+ НФІЛЬТРУ+ НКОЛ.+ НФНЕВРАХОВ,=5567+1500+1000+1000=9067 Па.

Де НКОЛ.—втрати тиску у колекторі, НФНЕВРАХОВ,--невраховані втрати тиску.

8.3. Необхідний тиск

Згідно з додатком 12 (1) вибираємо тупбоповітрядувку ТВ—150—1.12 із ККД=0,7.

9.Необхідна потужність електродвигуна:

 

Приймаємо ел двигун марки 4А180М2 із N=30кВт, n=2950 об/хв.

 

                           
   
 
       
     
 
 
 

 

 


Розрахункова схема пневмотранспортної установки.

 

 

3. Накреслити схему та розрахувати мережу для аспірації обладнання крупозаводу

1. Лузковий верстат ЗШН--по таблиці Q1=1080 м3/г та НМ1=180 Па.

2. Шлифувальна машина БШМ, Q5=1200 м3/г та НМ5=150 Па.

l1= 12 м, l5=13,5 м.

4. Параметри ділянки 1. Згідно з таблицею на стор. 327 при рекомендованій швидкості повітря для повітряводів розмельного вiддiлення V=10…12 м/с, Q=1080 м3./г, V=11,8м/с, НСК=85,2 Па, R=9,34 Па/м, D=180м.

Параметри ділянки 5. Q=1198 м3./г, V=10,6 м/с, НСК=68,6 Па, R=6,67 Па/м, D=200м.

Знайдемо коефіцієнти місцевих опорів для трійника, який об*єднує ділянки 1 та 5. Для цього знайдемо співвідношення DПРЯМЕ/DБОКОВЕ= D5/D1=200/180=1,11; VБОКОВЕ/VПРЯМЕ= V1/V5=10,6/11,8=0,89. При цьому ξ5=-0,38 а ξ1=0,035. Змінюємо індекси, бо не можна вибрати трійник.

Н1 = НМ1 + R1 L1 + Σ ξ НДИН1 =180 + 9,34 х 12 + 0,475 x 85,2 =180 + 112 +40,47 = 332,46 Па.

Н5 = НМ5 + R5 L5 + Σ ξ НДИН5 = = 150 + 6,67 х 13,5 + 0,81 x68,6 = 150 + 90,045 + 55,56 =295,6 Па.

Параметри ділянки 2. Витрата повітря на цій ділянці є сумою витрат на першій та п*ятій, тобто Q2= Q1+ Q5=1080+ 1198=2278 м3/г. Q2=2296 м3./г, V=13,0 м/с, НСК=103,4 Па, R=7,44 Па/м, D=250м.

Н2 = R2 L2 + Σ ξ НДИН2 =7,44 x 4,0 + 0 x 109,8 = 29,76 Па.

5. Вибір пиловідділювача типу 4УЦ. З урахуванням 5% підсмоктування повітря внаслідок нещільностей, продуктивність циклону QЦ=2280 х 1,05= 2394 м3./г. За данними таблиці 5, стор. 59, підходить циклон 3УЦ--550, який має площу вхідного отвору F=0,059 м2. Перевіримо вхідну швидкість повітря у циклон VВХІДНЕ=2394/ (3600 х 0,059)= 11,12 м/с. Така швидкість є штатною для цього виду циклона. Визначаємо опір циклону за формулою

 

HЦ=ζ ρ VВХ2 / 2= 11 х 1,2 х 11,122 / 2= 816,6 Па

 

де ζ=20 D=20 x 0,55=11 згідно з таблицею стор. 59.

Внаслідок того. що на ділянці 3 та 4 немає змін витрати повітря, можна залишити діяметери на цих ділянках однаковими з ділянкою 2 та перерахувати тільки опіри тиску на цих ділянках.

Ділянка 3. D3=280 мм, V3=10,8м/с, L3=8м, НДИН =71,3 Па, R= 4,55 Па/м, Σ ξ = 0,134, Q3ТАБЛ =2393 м3/г;

Н3 = R L + Σ ξ НДИН = 4,55 х 8 + 0,3 x 71,3 = 36,4 + 21,39 = 57,79 Па.

Ділянка 4. D4=280 мм, V4=10,8 м/с, L4=5,0м, НДИН =71,3 Па, R= 4,55 Па/м, Σ ξ = 0,134, Q3ТАБЛ =2393 м3/г;

Н4 = R L + Σ ξ НДИН = 4,55 х 5 + 0,134 x 71,3,3 = 22,75 + 9,55 = 32,3 Па.

Визначення магістрального напрямку мережі. Розраховуємо сумарні витрати по напрямкам 1—2—циклон—3—4, та 5—2—циклон—3—4. Тоді витрата тиску по двом напрямкам:

Н1—4 = Н1 + Н2 + НЦиклону + Н3 + Н4 = 332,46+29,76+816,6+57,79+32,3= 1268,91 Па;

Н5—4 = Н5 + Н2 + НЦиклону + Н3 + Н4 = 295,6+29,76+816,6+57,79+32,3 = 1232,05 Па.

Отже, згідно з результатом, магістральним є напрямок Н1—4 = НМЕРЕЖІ = 1268,91 Па.

Вибір вентилятору. Продуктивність вентилятору за розрахунками сягає, з урахуванням можливого 5% підсмоктування, розміру QВЕНТ. =1,05 Q1ТАБЛ =1,05 х 2393 = 2512,65 м3/г; тиск, який повинен відтворити вентилятор на 10% більший за тий, який у мережі, тобто НВЕНТ. =1,1 х НМЕРЕЖІ =1,1х 1268,91 = 1395,8 Па.

Вибираэмо вентилятор Р3-Б.ВЦ-Ц5-37-4,5-01лев у якого ККД η=0,71, а оберти n=2850 хв-1.

 

Таблиця коефіцієнтів місцевих опорів.

Характеристика фасоних деталей Ділянки
         
Кількість ξ Кількість ξ Кількість ξ Кількість ξ Кількість ξ
Колектор α=300, L/D=1,0 L/D=0,6 α=100       0,11                   0,28
Відводи α=900, R=1,5D α=900, R=2D α=900, R=2,5D α=450, R=2D               0,18   0,15                     0,15             0,144             0,15    
Трійник α=300 1 б 0,035             1 п 0,38
Діфузор=200 F/ f=1,25                         0,03        
Усього   0,475       0,3   0,134   0,81

 

Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою:

NУст.= (2512,65 х 1395,8 / (3600 х 1000 х 0,71)) х 1,2= 1,64 кВт.

Вибираємо електродвигун 4А80В, який має потужність 2,2 кВт, та кількість обертів 3000 об/хв.

За вимогами для вирівнювання втрат тиску між ділянками 1 та 5 слід встановити обертову засувку, на ділянці, де втрати тиску меньші, у нашому випадку на ділянці 1. Встановиму різницю тисків, яку повинна створити обертова засувка, точніше на який кут її треба буде повернути.

Тоді hЗАСУВКИ1—Н5=332,46—295,6=36,86 Па. При цьому коефіцієнт втрати тиску повинен бути ξ= hЗАСУВКИДИН.5=36,86 / 68,6=-0,53. Далі, згідно з таблицею 13 (стор. 130) кут оберту засувки становить α=100.

 

 

Лузковий верстат ЗШН

Q=1080 м3/ г

Н=180 Па

 
 


α=300

l / D=1

L1=12 м

 

       
   


α=900 α=900 R=1,5D R=2D α=200

F/f=1,25

α=900

R=2D α=450

R=2D

α=900 α=150 L4=5 м

R=1,5D

L2=4 м L3=8 м

R=2D α=900

α=900 R=2D

L5=13,5м ВЦП--5

 
 

 


α=900 2 х 4УЦ--550

R=2D

 

α=100

L/D=0,6

Шлифувальна машина БШМ

Q=1200 м3/ г

Н=150 Па


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Площинна розрахункова схема аспіраційної мережі| Технічна характеристика щільового повітроводу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.017 сек.)