Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правоохоронні органи

Визначеня складу правопорушення. Елементи складу правопорушення. Поняття та ознаки юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності. | Стаття 316. Поняття права власності. | Поняття, види, зміст и сторони трудового договору. Вікові межі прийому на роботу. Види робочого часу. Робочий час. | Суб'єкти цивільно-правових відносин | Поняття цивільних договорів та їх види. Зміст договору. | Система кримінального права . злочини. Види злочину | Вкажіть, яким чином співвідносяться між собою інститути дипломатичного та територіального притулку, охарактеризуйте порядок та підстави їх надання. | Охарактеризуйте спільні та відмінні риси міжнародних урядових та неурядових організацій. Чи є «Велика сімка» міжнародною урядовою організацією. |


Читайте также:
  1. F00-F09 Органические, включая симптоматические, психические расстройства
  2. F98.1 Энкопрез неорганической природы
  3. I. Маркетинг и его роль в обществе и в деятельности организаций
  4. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ. ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА
  5. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  6. I. ОРГАНИЗАЦИЯ И ТЕХНОЛОГИЯ ЛУЧЕВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ. ОБЕСПЕЧЕНИЕ БЕЗОПАСНОСТИ ЛУЧЕВОГО ИССЛЕДОВАНИЯ.
  7. II. ОРГАНИЗАТОРЫ МЕРОПРИЯТИЯ

Прокуратура України. (ст. 121 КУ)

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за дотриманням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Органи внутрішніх справ України. Основними нормативно-право­вими актами, що регулюють діяльність органів внутрішніх справ України, є Закони України “Про міліцію” (від 20.12.90) та “Про оперативно-розшукову діяльність” (від 18.02.92)

До системи органів внутрішніх справ входять: міліція, внутрішні війська, державний пожежний нагляд.

Міліція складається з таких підрозділів:

· кримінальна міліція

· міліція громадської безпеки

· транспортна міліція

· державна автомобільна інспекція

· міліція охорони

· спеціальна міліція

 

Служба безпеки України – це державний правоохоронний орган спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

Порядок організації та діяльності СБУ визначається Законами України “Про Службу безпеки України” (від 25.03.92), “Про оперативно-розшукову діяльність” (від 18.02.92), “Про розвідувальні органи України” (від 22.03.2001), “Про контррозвідувальну діяльність” (від 26.12.2002) та деякими іншими актами законодавства.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним сприяти захисту прав і свобод та представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу.

Діяльність адвокатури України регулюється Законом України “Про адвокатуру” від 19.12.92.

Нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законодавством, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Основним нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації та діяльності нотаріату є Закон України “Про нотаріат” від 02.09.93.

2. Визначення шлюбу. Умови, встановленні законодавством, для укладення шлюбу.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Ознаками шлюбу є:
1) добровільність, тобто наявність добровільної згоди обох з подружжя (ст. 24 СК);
2) досягнення шлюбного віку жінкою та чоловіком, що вступають в шлюб (ст. 22 СК);
3) реєстрація шлюбу у встановленому законом порядку органом, визначеним Сімейним кодексом;
4) спрямованість на утворення особистого сімейного союзу.чоловіка і жінки.
Інша справа - шлюбний договір, яким особи, що вступають в шлюб, чи подружжя в період шлюбу врегульовують відповідні майнові відносини на час шлюбу. У даному разі шлюбному договору притаманні майже усі ознаки цивільно-правового договору.
Новий Сімейний кодекс, як і Кодекс про шлюб та сім'ю України, не визнає шлюб, не зареєстрований в органах РАЦСу, а також церковний шлюб. Однак у ст. 21 СК зазначається, що релігійний обряд шлюбу є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя у тому разі, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення державних органів реєстрації актів цивільного стану.
Умови вступу в шлюб - це ті умови, дотримання яких необхідне для правозгідності шлюбу. Правозгідним відповідно до ст. 37 СК є шлюб, який укладено з дотриманням вимог закону.
Відповідно до нового Сімейного кодексу умовами вступу в шлюб є:
1) взаємна вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу, тобто шлюб має бути добровільним;
2) досягнення особами, що бажають вступити в шлюб, на день реєстрації шлюбу шлюбного віку.
Для жінки та для чоловіка шлюбний вік становить - 18 років. При цьому СК встановлює можливість вступу в шлюб особи, що досягла 16 років, для чого їй (йому) необхідно отримати рішення суду про надання права на шлюб, якщо судом буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Перешкодами для укладення шлюбу є:
1) перебування в іншому шлюбі.

2) наявність між особами, що бажають одружитися, родинних зв'язків прямої лінії споріднення.

3) наявність між особами, що бажають укласти шлюб, відносин усиновлення.

4) недієздатність осіб (або особи), які бажають укласти шлюб.

Порядок укладення шлюбу
Порядок укладення шлюбу можна звести до наступних етапів.
1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб.
Новий СК передбачає можливість подання відповідної заяви про реєстрацію шлюбу як особисто, так і через представників. Заява є чинною протягом 3 місяців від дати її подання.
2 Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками.
На органи РАЦСу покладено обов'язок щодо ознайомлення осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутнього подружжя і батьків та попередження про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
3. Прийняття державними органами РАЦСу заяви за наявності всіх необхідних документів.
При поданні заяви особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані подати паспорти чи інші паспортні документи, а також документи про припинення попередніх шлюбів (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним), при цьому у заяві про реєстрацію шлюбу робиться відмітка із зазначенням документа, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.
У разі подання заяви про реєстрацію шлюбу особами, що не досягай шлюбного віку, вони зобов'язані подати свідоцтво про народження, а також довідку з місця проживання (п. 4.2 Правил реєстрації актів громадянського стану).
4. Заручини.
З моменту подання заяви про реєстрацію шлюбу до органів РАЦСу особи вважаються зарученими (ст. 31 СК). При цьому Сімейний кодекс підкреслює формальне значення заручин, тобто як такого стану, який не породжує у осіб обов'язку вступу в шлюб. Отже, заручини не породжують у заручених осіб сімейних прав та обов'язків.
5. Реєстрація шлюбу.
Для розгляду порядку реєстрації шлюбу важливе юридичне значення має дослідження питань часу та місця реєстрації шлюбу. Час реєстрації шлюбу. Відповідно до ст. 32 СК реєстрація шлюбу здійснюється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу.

До підстав визнання шлюбу недійсним чинне законодавство відносить такі обставини:
а) недосягнення особою, яка уклала шлюб, шлюбного віку (ст. 22 СК);
б) відсутність добровільної згоди чоловіка та жінки, які уклали шлюб (ст. 24 СК);
в) укладання шлюбу з особою, яка в судовому порядку визнана недієздатною (ст. 24 СК);
г) реєстрація шлюбу з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст. 24 СК);
ґ) перебування особи (осіб), які уклали шлюб, в іншому нерозірваному шлюбі (ст. 25 СК);
д) укладання шлюбу між близькими родичами (ст. 26 СК);
є) укладання шлюбу між усиновителем і усиновленою ним дитиною (ст. 26 СК);
ж) приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя чи їхніх нащадків (ст. 30 СК);
з) укладання шлюбу жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. Для визнання шлюбу недійсним досить довести в суді наявність однієї із наведених вище обставин.

 

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вищі спеціалізовані суди| Визначення часу відпочинку. Види відпочинку. Оплата праці.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)