Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Технологія побудови систем моніторингу.

Класифікація систем моніторингу в економіці. | Види моніторингу | Принципи побудови систем моніторингу. | Структура систем моніторингу. | Оцінки точності в системах моніторингу. | Нормальний закон розподілу. | Дискретність спостережень у системі моніторингу. | Сутність, причини і види економічного ризику об’єктів моніторингу. | Оцінювання ризику в системах моніторингу. | Методи прогнозування змін вимірюваних величин. |


Читайте также:
  1. II.Поняття й принципи побудови управлінських структур.
  2. III. АНАТОМИЯ КРОВЕНОСНОЙ СИСТЕМЫ.
  3. Internet/Intranet-технологии в корпоративных информа­ционных системах.
  4. IV. АНАТОМИЯ ЦЕНТРАЛЬНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ.
  5. IV. Загальна характеристика, елементи та класифікація виборчих систем………………………………………………………………... c.242-304
  6. joule [ʤu:l] Единица измерения работы, энергии и количества теплоты в Международной системе мер. J | дж | Дж
  7. QA-система Start

Технологію процесу моніторингу економічного об'єкта варто розглядати як два нерозривно зв'язані і взаємозалежні етапи: технологію побудови систем моніторингу і технологію організації моніторингу ЕО. Розробку обох етапів доцільно робити одночасно або починати її з другого етапу. Оскільки моніторинг виконується на ЕО і призначений для забезпечення його ефективного функціонування, то проектування технологічного процесу моніторингу (ТПМ) варто починати з вивчення самого ЕО і процесу його ефективного функціонування. Тому схему проектування ТПМ можна представити у виді послідовності операцій, поданої на рис. 5.

Рис. 5. Схема проектування ТПМ.

Розглядаючи схему проектування ТПМ варто враховувати, що проектна робота не виконується автономно і відокремлено саме у відношенні СМ, яка органічно вбудована в систему управління (СУ) ЕО. Тому побудова СУ ЕО і ТПМ звичайно робить та сама проектна організація і ці роботи взаємозалежні не тільки єдністю колективу виконавців, але і комплексується за часом, модельним дослідженням і методології проектування. Розглянемо схему проектування ТПМ, при цьому передбачається, що всі інші питання цього комплексу вирішені, описані і доступні для використання. У числі рішень по цим питанням повинні бути подані переліки ВВ і їхніх характеристик, видачу яких повинна забезпечити СМ. Варто враховувати, що переліки ВВ, про які одержує інформацію СМ і переліки ВВ, що видає СМ для задоволення потреб СУ ЕО, у загальному випадку, не збігається. Тому будемо розрізняти ці переліки. Для цього переліки ВВ, що одержує СМ так і будемо називати, а переліки ВВ, про які СМ видає інформацію СУ ЕО будемо називати переліками вихідних вимірюваних величин (ВВВ).

Розходження переліків ВВ і ВВВ можна проілюструвати наступним прикладом. Система планування, що входить до складу СУ ЕО, вимагає інформацію про обсяг витрат основних матеріалів і комплектуючих та розподілі потреб у них в часі. На ЕО ті самі матеріали і комплектуючі можуть використовуватися в різних точках ЕО й у різні моменти часу виробничого процесу. Тому на вхід СМ будуть надходити дані про витрати матеріалів і комплектуючих із різних точок ЕО й у різний час (потік ВВ). Система опрацювання інформації в складі СМ визначає інтегральні показники витрат, що і видаються в СУ ЕО (потік ВВВ).

Розглянемо більш докладно вміст блоків, поданих на рис. 5.

Блок 1. В інтересах проектування ТПМ потрібно одержати переліки ВВВ і ВВ, їхні характеристики від проектувальників СУ ЕО.

Блок 2. Вирішуються задачі визначення характеру первинних джерел інформації про ВВ і комунікації інформації від точок дислокації джерел до СМ. У вигляді джерела можуть бути використані вимірювальні прилади і системи, інформація може надходити від операторів (експертів), по каналах зв'язку, зчитуватися з машинних файлів і баз даних. Питання формування і заповнення баз даних не розглядаються, важливо тільки, що вони є джерелами ВВ. Так, наприклад, у банківських системах у вигляді джерела виступають певні рахунки і звітні дані, зведені в банківські бази даних і звернення до конкретного рахунку робиться за його номером і часом зчитування. Алгоритм реалізації операцій блока 2 показаний на рис. 6.

Рис. 6. Алгоритм формування процедурного змісту.

 

Блок 3. На моделі ЕО фіксуються джерела ВВ і визначаються процедури доступу до них і канали передачі інформації. Визначається загальна конфігурація структури елементів СМ.

Блок 4. Визначаються послідовність, ресурси і розробники СМ, а також усі комунікації СМ. Визначаються алгоритми опрацювання інформації СМ, форми подання інформації про ВВ і ВВВ, дисципліна збереження інформації, накопичення і видачі її в СУ ЕО. Виконання цих робіт істотно визначається класом належності до рівня виконання технології проектування СМ. Класифікація по рівнях належності технологій проектування визначається ступенем автоматизації технологічних операцій і подана на рис. 7.

 

Рис. 7. Класифікація технології виконання СМ.

 

Традиційне виконання СМ відрізняється відсутністю засобів автоматизації. Збір інформації, її опрацювання і видача виконуються операторами, що працюють відповідно до інструкцій, визначаючих технологію роботи СМ.

Автоматизоване виконання припускає використання сучасних інформаційних технологій і апаратних засобів автоматизації процесу збору, передачу, опрацювання, накопичення і видачі інформації [78]. Оператор може брати участь у керуванні і диспетчування СМ, виконанні функцій опрацювання інформації і формування результатів (вихідних) роботи СМ.

Інтер-активне виконання СМ припускає обмін повідомленнями між оператором і обчислювальною системою, при якому система здійснює прийом, опрацювання і видачу повідомлень у реальному масштабі часу. Людина-оператор і його дія безпосередньо вбудовуються в технологічну схему функціонування СМ.

Автоматична СМ працює цілком самостійно, виконуючи задану програму без втручання людини-оператора. Роль оператора при цьому зводиться до проведення систематичного перевірочного контролю працездатності СМ або її перенастройки.

Блок 5. Розробляються правила роботи СМ і інструкції з її обслуговування, визначається і призначається обслуговуючий персонал і документальний супровід функціонування і контролю СМ.

Якщо об'єкт спостереження носить множинний характер (група робочих, службовців, покупців, група верстатів і інших засобів опрацювання) виникають питання рандомізації. Ці ж питання можуть виявитися істотними при моніторингу, якщо в складі функцій опрацювання СМ використовуються алгоритми прогнозування. Рандомізація - процедура одержання еквівалентних груп, вирівнювання складу груп по яким-небудь критеріям. У рамках моніторингу є декілька можливостей для рандомізації. Одна з них зв'язана з визначенням еквівалентної групи. У якості еквівалента виступають значимі характеристики генеральної сукупності (наприклад, перші моменти розподілів імовірностей). Другий варіант рандомізації в рамках моніторингу зв'язаний із можливістю роботи з великими вибірками. При цьому еквівалентність може бути досягнута випадково за умови використання досить великого числа об'єктів спостереження так само як і репрезентативність.

Найважливішою проблемою вибору й обгрунтування спостерігаємих об'єктів і мінімізації їх набору є використання індикаторів. Індикатор - доступна спостереженню і виміру характеристика (показник) об'єкта моніторингу. Індикатори можуть заміняти і представляти інші характеристики об'єкта моніторингу, недоступні для спостереження. Наприклад, в економіці індикатором розвиненості промислової інфраструктури території є показник заможності об'єктів, розташованих на цій території, каналізацією, водопостачанням, енергоносіями. Індикатори представляють множину об'єктів спостереження в СМ і їх число слід мінімізувати по вартісному критерії, тому що кожний об'єкт спостереження вимагає витрат.

Технологія побудови і функціонування СМ практично цілком визначається тієї структурою і складом СМ, що будуть обрані при проектуванні. Задача вибору структури й обгрунтування складу СМ є непростою, а її рішення неоднозначним, особливо для масштабних СМ, що мають до того ж розподілений характер. У розподілених масштабних СМ крім складності рішення задачі вибору структури необхідно знайти рішення на вибір інформаційної комунікаційної мережі і інформаційно-обчислювальної мережі.

У масштабних розподілених системах циркулюють напружені потоки моніторингової інформації, яку необхідно накопичувати, берегти, передавати й обробляти. Сумарна вартість побудови мереж комунікації, збереження, пе­редача й опрацювання інформації визначає вартість системи моніторингу. Вартість обчислювальних пристроїв визначається вартістю її запам'ятовую­чих пристроїв. Таким чином велике визначене значення для визначення витрат на створення СМ грають об'єми інформації, циркулюючі у комунікаційних і інформаційно-обчислювальних мережах. Ці об'єми визначаються не тільки кількістю інформації, складеної в інформаційних потоках, але і ступенем ущільнення записів цієї інформації. Таким чином при формуванні ТПМ необхідно вирішити важливі і складні проблеми:

¾ розробити структурні моделі СМ;

¾ розробити методологію побудови комунікаційних і інформаційно-обчислювальних мереж СМ;

¾ розробити прийоми і алгоритми ущільнення записів інформації.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Алгоритм роботи систем моніторингу.| Критерії оцінки якості функціонування системи моніторингу.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)