Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фінансово-кредитна система

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ | Фінансово-кредитна інформація та її особливості | С тру кту риза ція та формалізоване подання економічної інформації | Автоматизовані інформаційні технології, їх розвиток і класифікація | Автоматизоване робоче місце — засіб автоматизації роботи користувача | Поняття, мета і задачі технологічного забезпечення | Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації | Мережевий режим автоматизованого опрацювання інформації | Технологія опрацювання текстової інформації | Технологія опрацювання табличної інформації |


Читайте также:
  1. Internet/Intranet-технологии в корпоративных информа­ционных системах.
  2. QA-система Start
  3. А. Система гомеобоксных генов Hox
  4. А. ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СИСТЕМА, ИЛИ ДИСКУРС ВЕЩЕЙ
  5. Автоматизована система ведення банківських договорів
  6. Автоматизована система фінансових розрахунків
  7. Антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби.

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєздатність, його потенціал, забезпечуючи при цьо­му реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей.

Фінанси є досить складним багатоплановим суспільним явищем, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь-яке інше явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення та деталізації.

Фінанси мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошових потоках, які рухаються між суб' єктами фінансових відносин. Ці потоки — їх характер і форми, спря­мованість і обсяги — виступають предметом практичної фінансової ді­яльності. Прихована сторона фінансів пов'язана з тим, що вони відобра­жають ті чи інші грошові потоки, а саме — рух створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту (ВВП), тобто обмінні й розподільчі від­носини. Від налагодженості цих відносин залежить ефективність еко­номічної системи і розвиток суспільства.

До характерних ознак фінансів належать:

• обмінно-розподільчий характер;

• рух вартості від одного суб'єкта до іншого;

• грошова форма відносин;

• формування доходів і здійснення видатків;

• еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу.

Налагоджені фінансові відносини виступають запорукою нормаль­ної життєдіяльності. Зокрема, фінанси:

• забезпечують розподіл ВВП і фінансові потреби юридичних і фі­
зичних осіб та держави;


Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ

• забезпечують кругообіг фінансових ресурсів і тим самим непе­рервність відтворення виробництва;

• здійснюють перерозподіл доходів між галузями, регіонами, со­ціальними прошарками населення, окремими юридичними і фі­зичними особами;

• впливають на інтереси суб'єктів розподільчих відносин і регулю­ють різні напрямки соціально-економічного розвитку;

• відіграють провідну роль у системі економічних методів управ­ління економікою країни;

• утворюють систему фінансових показників, які відіграють роль індикаторів стану і розвитку економічної та соціальної сфер сус­пільства;

• забезпечують всеохоплюючий контроль за суб'єктами обмінно-розподільчих відносин при формуванні і використанні фінансових ресурсів.

Фінансовий вплив на соціально-економічний розвиток здійснюєть­ся через фінансово-кредитний механізм, який відображає напрямки, ха­рактер та сутність функціонування фінансів у суспільстві. Отже, фінан­сово-кредитний механізм — це сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток сус­пільства (рис. 1.1).

Дія фінансово-кредитного механізму на соціально-економічний роз­виток має кількісну і якісну визначеність. Кількісна визначеність прояв­ляється сумою фінансових ресурсів, які виділяються на ті чи інші цілі. Це первинна основа функціонування фінансово-кредитного механізму. Без відповідних асигнувань і кредитів неможливе розв'язування жодного за­вдання суспільного розвитку. Але само по собі виділення ресурсів ще не гарантує розв'язування тієї чи іншої конкретної задачі. Надзвичайно важ­ливо, яким чином здійснюється формування ресурсів, якими каналами і в яких формах вони виділяються і використовуються. Ця сторона ха­рактеризує якісну визначеність фінансово-кредитного механізму.

При єдиній суті обмінно-розподільчих відносин у них виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки та особливості.

Виділення форм фінансових відносин характеризує відносне від­окремлення певних складових фінансів. Сукупність цих складових




Рис. 1.1

Структура фінансово-кредитного механізму



 


 


 


Рис. 1.2

Внутрішня будова національної фінансової системи


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

визначається терміном «фінансова система». Як і будь-яка інша система, вона є не простим набором окремих елементів, а сукупністю взаємозв'я­заних елементів, які мають однорідні ознаки.

Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою бу­довою і організаційною структурою.

За внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми і методи розподілу та перерозподілу ВВП.

За організаційною структурою фінансова система є сукупністю фі­нансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової сис­теми проводиться за ознакою каналів руху грошових потоків і місця кон­центрації фінансових ресурсів (рис. 1.2).

Кожна сфера фінансової системи має відповідне призначення і спе­цифічні ознаки.

Фінанси суб'єктів господарювання призначені для забезпечення діяльності підприємств. Вони виступають базовою основою всієї фі­нансової системи, оскільки саме тут створюється ВВП.

Діяльність суб'єктів господарювання залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами. Це, в свою чергу, визначається масою одержа­них доходів та рівнем їх вилучення і надходження системою зовнішніх фінансових відносин. Мета господарської діяльності — виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг. Мета фінансової діяльнос­ті — одержання прибутку.

Фінансова діяльність суб'єктів господарювання регулюється за­конодавчо для взаємовідносин із державою, на підставі угод із іншими суб'єктами, в основі яких знаходяться інтереси підприємства, та ста­тутними документами.

Державні фінанси характеризують державну централізацію фі­нансових ресурсів та підприємницьку діяльність держави. Це основна сфера перерозподілу ВВП і тому всі суб'єкти розподільчих відносин заінтересовані в її оптимальності. Оптимальність означає, що рівень централізації, з одного боку, повинний забезпечувати державу достат­німи коштами і не підривати фінансову базу суб'єктів господарювання, а міра перерозподілу, з іншого боку, визначає як достатній вплив на



Розділ 1 ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФОРМАЦІЯ. ФІНАНСОВА ТА КРЕДИТНА СИСТЕМИ


пропорції соціально-економічного розвитку, так і на уникнення «утри­манської» психології у юридичних і фізичних осіб.

Державні фінанси включають централізовані ланки — бюджет, фонди цільоього призначення і державний кредит, а також децентралі­зовані — фінанси суб'єктів господарювання у державному секторі.

Міжнародні фінанси відображають рівень світового господарства і характеризують діяльність на цьому рівні як національних суб'єктів господарювання, так і держави.

Міжнародні розрахунки характеризують рух вартості між окреми­ми краї нами. Система міжнародних розрахунків базується на валютно­му регулюванні, яке насамперед полягає у встановленні курсу валют. Для досягнення еквівалентного обміну необхідне достовірне співвід­ношення валют. Відхилення встановленого курсу валют від реального спричиняє міжнародний перерозподіл доходів і фінансових ресурсів.

Страхування є особливою ланкою фінансової системи, яка відо­бражає відносини з формування та використання колективних страхо­вих фондів. У фінансовій системі воно займає проміжне місце між фі­нансами суб'єктів господарювання і державними фінансами. З одного боку, здійснення страхування забезпечується страховими компаніями, які є звичайними суб'єктами підприємництва, тобто їх діяльність на­лежить до рівня мікроекономіки. З іншого боку, створювані фон­ди характеризують перерозподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхування і таким чином мають ознаки належності до ма-крорівня. При цьому колективні страхові фонди можуть створюватися і державними страховими компаніями. У цьому випадку вони належать до системи державних фінансів.

Фінансовий ринок є важливою складовою фінансової та еконо­мічної систем. З одного боку, це елемент насамперед фінансової сис­теми, який займає в ній особливе місце. Фінансовий ринок виступає своєрідною надбудовою, за допомогою якої координується діяльність усієї фінансової системи. Фінансовий ринок є сполучною ланкою, за допомогою якої здійснюється рух фінансових ресурсів. З іншого боку, фінансовий ринок поряд із ринками праці, товарів та послуг, засобів виробництва та технологій, духовних благ є надзвичайно важливою складовою ринкової економіки. Це її визначальний елемент, без якого


Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. ятйяК

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ ЩЩ

не може працювати весь механізм. Все починається з фінансового забезпечення діяльності суб'єктів господарювання.

Суть відносин у сфері фінансового ринку полягає у купівлі-про-дажі фінансових ресурсів. Ціною виступає плата за користування ре­сурсами, насамперед у вигляді процента.

Фінансовий ринок ділиться на дві ланки: ринок грошей і ринок капіталів.

Ринок грошей — це сфера, де можна їх купити. Функціонування ринку грошей забезпечується насамперед кредитною системою — сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимча­сово вільних коштів та надання їх у кредит. Кредитна система включає дві частини: банківську систему і небанківські кредитні установи (лом­барди, каси взаємодопомоги, кредитні спілки та ін.)

Банківська система є ядром кредитної системи. Вона складається з двох рівнів: центрального та комерційних банків. Центральний банк здійснює емісію грошей, організує грошовий обіг, керує діяльністю всі­єї банківської системи, виконуючи роль банка банків. Комерційні банки виконують функції мобілізації ресурсів, кредитування і проведення роз­рахунків. Вони можуть бути універсальними (які виконують усі операції для всіх галузей) і спеціалізованими (на певних операціях та галузях).

Ринок капіталів — це сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності. Інструментом ринку капіталів виступають спеціальні цінні па­пери — акції. Крім того, до ринку капіталів належать середньо- та довго­строкові кредитні зобов'язання. Акції та інші цінні папери, що не дають права власності, у т. ч. ті, що випускаються державою, формують ринок цінних паперів. За його допомогою здійснюється швидкий та ефектив­ний перерозподіл капіталу між окремими суб'єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами. Причому, на відміну від сфери держав­них фінансів, насамперед бюджету держави, де подібний перерозподіл носить певні ознаки суб'єктивізму, перерозподіл через ринок цінних па­перів завжди носить об'єктивний характер, оскільки визначається кри­теріями ефективності використання фінансових ресурсів.



Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класифікація та кодування економічної інформації| Автоматизовані інформаційні системи та їх класифікація

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)