Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Термін та його ознаки.

Види юридичних термінів. | Способи утворення юридичних термінів. | Юридична термінологія | Юридична стилістика | Мова в професійній комунікації юриста. |


Читайте также:
  1. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  2. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  3. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  4. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  5. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  6. II. Знайдіть відповідне визначення для кожного терміну.
  7. АРХІТЕКТУРНІ ТЕРМІНИ

Тема 1. Юридична термінологія

За визначенням П. Рабіновича, юридичний термін – слово або словосполучення, що виражає поняття з правової сфери суспільного життя і має визначення в юридичній літературі (нормативно-правових актах, юридичних словниках, довідниках, енциклопедіях, наукових працях тощо). На його думку, юридичний термін співвідноситься з правовим поняттям як першоелементом правового знання і слугує його знаковою (мовною) моделлю, репрезентованою у звуковій і літерній формах, а правове поняття, його внутрішній зміст, обсяг і структура є логіко-смисловою основою для окреслення термінологічного значення у вигляді дефініції, яка узагальнює найістотніші ознаки і взаємозв’язки правового явища.

Слід зазначити, що в більшості сучасних досліджень є два підходи до визначення терміна: структурно-субстанційний та функціональний. Прихильники першого з них (Д. Лотте та Т. Канделакі) розглядають термін як особливе слово, яке протиставляється за своєю семантичною і граматичною структурою загальновживаному. Натомість прихильники функціонального підходу (Е. Скороходько, В. Лейчик) вважають, що термін – це функція, тип уживання лексичної одиниці, а не особливий тип лексичної одиниці. Зокрема, Е. Скороходько розуміє термін як слово чи усталене словосполучення, що є членом такої лексико-семантичної системи, яка репрезентує певну фахову (спеціалізовану) систему понять

Проте в цій же праці автор наводить дещо інше визначення терміна, яке, на думку Н. Яцишин, більш точно визначає його сутнісне значення, а саме – “слово чи усталене словосполучення, яке виражає спеціальне поняття науки, техніки або іншої галузі людської діяльності, та має дефініцію, яка розкриває ті ознаки цього поняття, що є релевантними саме для цієї галузі”.

На думку Н. Яцишин, засадничу різницю між терміном та “звичайним” словом Е. Скороходько вбачає не в тому, що терміну притаманні певні риси, яких немає у загальновживаного слова, або, що термін позбавлений рис, притаманних “звичайному” слову, а в сукупній характеристиці – кількісному співвідношенні ступеня виявленості кожної з цих рис. Тобто теоретично кожне слово може бути терміном, але воно стає ним тільки за умови актуалізації – виведення його з лексико-семантичної системи загальнолітературної мови і включення в систему термінів. Н.Безгодова визначає термін як слово або словосполучення, яке має спеціальне значення, що виражає та формує професійне поняття і використовується у процесі пізнання й засвоєння наукових об’єктів та відношень між ними. Іншими словами, термін – це слово в особливій функції, і саме у зв’язку з цією функцією термін набуває максимальної точності значення, “чистоти” (він позбавлений образних, експресивних, суб’єктивно-оцінних відтінків значення).

Представники мовознавчої науки, які звертають свій погляд на право, насамперед сконцентровують свою увагу на вивченні відмінностей між загальною та юридичної термінологією. Насамперед їх цікавить поняття терміна, його відмінності від загальновживаного слова й номенклатури. І. Квитко, спираючись на різні визначення, пропонує цікаву «сумарну» дефініцію: «Термін — це слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям певної організованої галузі пізнання (науки, техніки), що вступає в системні відносини з іншими словами та словесними комплексами й утворює разом з ними в кожному окремому випадку та в певний час замкнену систему, що характеризується високою інформативністю, однозначністю, точністю та експресивною нейтральністю». Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Таким чином, термін являє собою слово, що характеризується не лише стильовою співвіднесеністю, а й певною замкненістю в системі лексики на означення понять якоїсь окресленої галузі знань.

Термін відрізняється від слова:

1) термін виражає спеціальне професійне, наукове, технічне поняття, а слово – загальне чи побутове поняття;

2) термін базується на чіткому визначенні поняття, на дефініції, слово – ні;

3) термін завжди є елементом терміносистеми, слово – ні;

4) у сфері термінології термін є стилістично нейтральним.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Анкета вчителя, що працює в профільних класах| Поняття та ознаки юридичного терміну. Вимоги до юридичних термінів.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)