Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Використання оздоровчих продуктів у системі відновлення здоров’я та екологічного захисту населення

Здоров'я і його залежність від різних чинників. Харчування як основний чинник впливу на здоров'я людини. | Харчування як основний чинник впливу на здоров'я людини | ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ | ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ. | Нормативне регулювання оздоровчих продуктів у Європі | КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 5 |


Читайте также:
  1. Quot;НАЦІОКРАТІЯ" МИКОЛИ СЦІБОРСЬКОГО В СИСТЕМІ ІДЕЙНИХ ЗАСАД УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ
  2. А. Медичний контроль стану здоров’я персоналу
  3. Адмін-територ устрій та регіон. поділ укр. земель у складі Австр. імперії. Населення західноукр. земель. Національне і соц. становище українців у 18- перш. пол. 19 ст.
  4. Актуальність використання логістики в удосконаленні виробничо-господарської діяльності підприємств України
  5. Альтернативна задача захисту інформації від НСД.
  6. Аналіз оборотності та ефективності використання оборотних коштів.
  7. Аналіз показників структури та ефективності використання джерел фінансування підприємства.

 

Збільшення темпів росту виробництва, темпів життя, особливості харчування, несприятливе екологічне довкілля породили у XX ст. серйозну проблему, яку називають “ хворобами цивілізації ”. Стали хронічними нервово-емоційні перевантаження. Питна вода привносить в організм людини трихлоретан, свинець, ртуть, органічні сполуки, хвороботворні бактерії, радіонукліди. Повітря насичене викидами хімічних підприємств, відходами роботи атомних станцій, важкими металами тощо. Надмірне вживання фармакохімічних препаратів призвело до ослаблення захисних сил організму. На фоні гіповітамінозу та несприятливо: екології жителі України особливо страждають на захворювання серцево-судинної системи, онкологічні, алергійні, підвищену ламкість кісток та інші патології. Із 118 країн світу, що реєструють тривалість життя, наша країна посідає 53 місце серед жінок та 110 серед чоловіків.

Особливої шкоди здоров'ю, як уже зазначали, завдала зміна структури харчування. Воно стало нераціональним, включає багато рафінованих і крохмалистих продуктів, штучних компонентів, тваринних жирів, білого хліба, цукру, очищених зернових, що викликає в організмі дефіцит вітамінів, мінералів, поліненасичених жирів, руйнує кишкову мікрофлору. Все це призводить до виснаження адаптаційних та компенсаторних механізмів, виникнення професійних захворювань і сприяє передчасному старінню.

Такі продукти утворюють в організмі значну кількість шкідливих залишків кислотного характеру, котрі при раціональному харчуванні повинні нейтралізуватись лужними компонентами. Ще давні рекомендували, аби на одну частину кислих продуктів припадало дві частини лужних. Однак рафінована та термічно оброблена їжа практично позбавлена алкалоїдних мінеральних солей, котрі мають лужну реакцію. З часом кислотні компоненти накопичуються у значних кількостях, внаслідок чого порушується кислотно-лужна рівновага і організм "закислюється".

До лужних продуктів належать усі овочеві соки, дозрілі ягоди та фрукти, деякі крупи (гречана), зелень, молоко, горіхи (крім арахісу), кисляк, йогурт. Однак, як свідчить статистика, таких продуктів населення України споживає у 5…6 разів менше, ніж це необхідно для нормального функціонування організму. Кислу реакцію мають продукти тваринного походження, зернові (особливо очищені), бобові тощо. Якщо в організм надходить недостатня кількість "лужної" їжі, то він починає витрачати на нейтралізацію кислого середовища власні ресурси, особливо – багато солей натрію.

Запаси натрію накопичуються у різних органах, проте головне його депо – стінки шлунка. Завдяки цьому вони протистоять руйнівній дії соляної кислоти. Коли ж натрій вилучається на нейтралізацію кислого середовища, слизова оболонка шлунку руйнується, викликаючи гастрити та виразки.

Другим органом за запасами натрію є суглоби. Натрій необхідний їм для рухливості, гнучкості, еластичності тканин. Як тільки натрій виводиться з суглобів, кальцій виявляється у надлишку, що викликає затвердіння суглобів і виникнення ряду захворювань – невралгії, ревматизму, артрозів, артритів, остеохондрозу тощо. У нирках з'являються камінці. Таким чином, незбалансоване засвоєння кальцію приносить організмові чи не більшу шкоду, ніж його нестача.

Дефіцит у харчуванні ряду біологічно активних компонентів призводить також до порушення психіки, пам'яті тощо. Наприклад, хімічним регулятором нервових імпульсів центральної нервової системи є серотонін, що синтезується з амінокислот (зокрема з триптофану), котрі надходять в організм лише з їжею. А нормальне функціонування мозку можливе лише при достатньому надходженні по кровоносних судинах кисню, глюкози, мікроелементів, амінокислот, вітамінів, ненасичених жирних кислот.

Імунна система людини – система захисту від несприятливого впливу довкілля – не може нормально діяти без певних харчових сполук – антиоксидантів, які дають змогу організмові боротись проти утворення в ньому надмірної кількості вільних радикалів. Вони під впливом інфекцій, інтоксикацій, радіації й навіть звичайної застуди стають шкідливими та агресивними. Про небезпеку надлишку вільних радикалів зараз пишуть і говорять досить часто. Вільні радикали – це активні атоми, котрі втратили певну кількість електронів. Вони дуже нестабільні й легко вступають у хімічні реакції. Уже існує вільнорадикальна теорія старіння; доведено залежність онкологічних процесів від наявності вільних радикалів тощо.

Сполуки-оксиданти, тобто окислювачі, здатні викликати в організмі потік вільних радикалів, при певних умовах корисні та необхідні. Так, оксиданти захищають організм від шкідливих мікроорганізмів; потужним оксидантом є кисень повітря, без якого неможливе життя. Вільні радикали у незначних кількостях беруть постійну участь у життєво важливих процесах живого організму: імунному захисті, синтезі статевих гормонів та інших біологічно активних сполук; вони є проміжним продуктом багатьох біохімічних реакцій.

Регулює оптимальну кількість вільних радикалів в організмі антиоксидантна система, котра включає в себе ферменти, біофлавоноїди, вітаміни, мікроелементи. Однак при надмірному навантаженні з боку зовнішнього середовища, або за внутрішніх причин, антиоксидантна система частково виходить із ладу. При цьому вона сама ушкоджується некерованим потоком вільнорадикальних часток і вже неспроможна захистити організм. В ньому відбуваються незворотні зміни: запускається перекисний механізм окислення ліпідів, що входять до складу мембран; ушкоджуються молекули білків, що веде до порушення всіх ланок метаболізму; часткове руйнування ДНК і відхилення їх від нормального виду викликає спадково залежні хвороби (рак, діабет, псоріаз тощо). У більшості ядер мозку при адаптивних реакціях значно збільшується активність нейронів. Продукція вільних радикалів стає надмірною, що веде до ушкодження і загибелі нейронів у базових структурах мозку, які відповідають за регуляцію основних функцій організму.

Число вільних радикалів під впливом несприятливих умов зростає в геометричній прогресії. Вони продовжують вступати у взаємодію з білками, ліпідами, молекулами ДНК, ушкоджуючи їхню структуру, а потім знищуючи або перетворюючи на собі подібні. Процес іде як ланцюгова реакція, в ході якої за долю секунди руйнуються мільйони молекул, згубно впливаючи на весь організм.

Лише антиоксиданти, що містяться у харчовій та лікарській сировині і отриманих із них продуктах, здатні протистояти руйнівній дії вільних радикалів, відновлювати порушені функції організму, запобігати онкологічним та серцево-судинним захворюванням, сповільнювати процес старіння і продовжувати активне довголіття.

Такі харчові продукти називаються оздоровчими, функціональними, а сам термін " оздоровче харчування " з'явився зовсім недавно – у 1992 році на Міжнародній конференції в Римі – і символізує започаткування нового напряму в системі оздоровчого та профілактичного харчування. Функціональне харчування має ширший і ґрунтовніший спектри впливу порівняно з раціональним і передбачає використання продуктів природного походження такої структури ї такого складу, які при постійному споживанні справляють певну регулювальну дію на організм людини в цілому та на його окремі системи, органи, функції.

Спектр таких продуктів надзвичайно різноманітний. Розглянемо, наприклад, можливості використання харчової клітковини. Це композиція складних, неперетравлюваних ферментами вуглеводів. Харчова клітковина буває двох типів – розчинна і нерозчинна. Обидва вони надзвичайно важливі для людини. До розчинної клітковини належать пектин, лігнін, камедь та слизові речовини. Пектин підвищує засвоюваність їжі, має високу комплексоутворюючу здатність до зв'язування важких металів, токсичних речовин і виведення їх із організму. Інші види розчинної клітковини корисні для функціонування шлунково-кишкового тракту та знижують рівень загального холестерину в крові. Нерозчинна клітковина (протопектин, целюлоза, геміцелюлози) очищує шлунково-кишковий тракт, бере участь у нормалізації його роботи, в процесах абсорбції води, сприяє збалансованому функціонуванню всіх систем організму, покращуючи їхній стан.

У Проблемній науково-дослідній лабораторії НУХТ на основі використання новітніх технологій – електроімпульсної, кріогенної, вакуум- екстракційної, хімічної та біохімічної модифікації рослинної сировини отримано широкий спектр харчової клітковини, збагаченої екстрактами лікарських трав. Проведено аналіз зв'язку між кількістю харчової клітковини в раціоні та серцево-судинними і шлунково-кишковими захворюваннями, з яких випливає, що існує чітка негативна кореляція цих захворювань із рівнем споживаної кількості клітковини. Рекомендована добова доза вживання харчової клітковини становить 25…40 г, та в Україні вона далеко не досягає цієї норми.

Встановлено також наявність побічних негативних ефектів використання харчової клітковини, очищеної від інших біологічно активних сполук. Істотне значення при цьому має порушення балансу мінеральних речовин і мікроелементів з організмі. В інгібуючому впливі деяких видів очищеної харчової клітковини, наприклад із пшеничних висівок, на всмоктування заліза та цинку переважну роль відіграє наявність у висівках фітату. Додавання до висівок аскорбінової кислоти (70…500 мг) істотно підвищує ефект всмоктування цих мінералів. Таким чином, при збагаченні дієти очищеною харчовою клітковиною слід враховувати, що тривале використання таких добавок веде до зниження біодоступності ряду мінеральних сполук і розбалансування засвоєння вітамінів, що вимагає додаткового введення їх до раціону.

Розроблені в ПНДЛ НУХТ нові види харчової клітковини, збагачені високовітамінними екстрактами з широким спектром мікро- та макрокомпонентів, позбавлені зазначених вище недоліків і можуть бути рекомендованими для постійного вживання.

Цікаву композицію на основі розчинної клітковини розробили науковці НВ ТОВ “Житомирбіопродукт”. Це розчинна клітковина, збагачена мікроелементами – йодом, цинком, селеном. Новий функціональний продукт рекомендовано українським Інститутом екології людини до вживання для попередження виникнення різноманітних хвороб. Адже медики підтвердили ряд позитивних ефектів від споживання такого продукту. Його рекомендовано в оздоровчому та дієтичному харчуванні для профілактики або пом’якшення перебігу таких хвороб:

- захворювань, які виникають при недостатній кількості йоду, цинку та селену в їжі та питній воді;

- серцево-судинних захворювань (атеросклерозі, гіпертонії), зменшує ризик виникнення інсультів, інфарктів, варикозного розширення вен;

- захворювань шлунково-кишкового тракту (гастритах, виразковій хворобі шлунку, колітах, дисбактеріозі), гепатобіліарної системи (дискінезіях жовчовивідних шляхів, холециститах, гепатитах), підшлункової залози (панкреатитах, цукровому діабеті);

- захворювань шкіри, волосся, нігтів;

- зниженому імунітеті;

- метаболічному синдромі (гіпертонічній хворобі, цукровому діабеті, ожирінні);

- залізодефіцитній анемії;

- захворювань сечостатевої системи (простатиті, аденомі передміхурової залози, зниженій потенції);

- очищенні організму від нітратів, радіонуклідів, солей важких металів;

- недостатньому засвоєнні кальцію, що знижує імовірність виникнення остеопорозу, утворенню каміння у нирках і жовчному міхурі. Зменшує ризик виникнення нервових розладів, депресій, психозу, вегето-судинній дистонії, нормалізує обмін речовин.

Оздоровче, функціональне харчування – це харчування XXI століття, тому йому відводиться винятково важлива роль у відновленні та збереженні здоров'я наших співвітчизників, у досягненні верхньої межі тривалості життя людини. Відомо, що людина – саморегульована система, в якій відбувається постійне самовідновлення, самолікування. Функціональне харчування допомагає цим процесам і підтримує в належному стані всі системи і органи людини.

Ось іще деякі приклади продуктів нового покоління.

Вчені Інституту біорегуляції та геронтології (Санкт-Петербург) на основі наукових та клінічних досліджень розробили спосіб комплексної профілактики вікової патології, сповільнення процесу старіння та збільшення тривалості життя на базі використання функціональних продуктів – пептидних біорегуляторів. Біорегуляція – новий науковий напрям, пов'язаний із вивченням молекулярних та клітинних механізмів, що керують гомеостазом; розробленням способів відновлення фізіологічних функцій організму з метою запобігти і лікувати різні захворювання. Одному з видів таких біорегуляторів автори дали загальну назву “Цитаміни”. Це біологічно активні добавки (БАД) до їжі, котрі є збалансованим комплексом речовин органотропної дії, виділені з органів і тканин тварин. Не будучи власне лікарськими препаратами, цитаміни мають потужний оздоровчий потенціал останніх, оскільки дають змогу вивести клітинні популяції, з якими є спорідненими, на оптимальний рівень функціонування. Технологія виробництва цитамінів передбачає отримання продукту у легкозасвоюваній формі, що гарантує доставку активних речовин безпосередньо до органів і тканин, з яких їх виділено: головного мозку, тимусу, підшлункової залози, бронхів тощо.

Великий інтерес у медиків та споживачів викликає розробка НТЦ "Юпітер-2" при Академії природничих наук РФ (Санкт-Петербург) — біологічно активна добавка функціональної дії “Біолан”, створена на основі натуральних пептидів та амінокислот, вона характеризується потужним нейропротекторним та стрес-протекторним ефектами. Компоненти "Біолану" понад 20 років вивчали у провідних науково-дослідних центрах країни. Проведені дослідження показали здатність цих сполук захищати організм від наслідків стресу, нормалізувати діяльність центральної нервової та нейроендокринної систем, відновлювати імунну систему, попереджувати ушкодження серцево-судинної системи.

Кілька років тому на український ринок надійшла новинка російських учених “Неовітин” – продукт для функціонального харчування з виявленими ефектами регулювання імунної системи, геропротекції, геронтологічної здатності, радіаційного захисту. Основний компонент "Неовітину"– супероксиддисмутаза (СОД), фермент, котрий регулює кількість перекисних радикалів у живій клітині. Біохіміки всього світу вивчають СОД, але до "Неовітину" не було жодної харчової біодобавки на його основі. Отримують "Неовітин" із женьшеню, причому вирощеного біотехнологічним способом, що виключає надходження в готовий продукт шкідливих речовин (пестицидів, радіонуклідів тощо).

Слід назвати також нову розробку російських учених – ряд біологічно активних харчових добавок із використанням оліфену. Оліфен – це унікальний органічний полімер, який має дві визначальні особливості: він безпосередньо діє на енергетичну систему живої клітини і є потужним антигіпоксантом; одночасно є чудовим водорозчинним антиоксидантом.Як антиоксидант оліфен має ряд переваг: велика ємкість (в молекулі оліфену міститься 10 "електронних уловлювачів"); розчинність у воді (на відміну від жиророзчинних і спирторозчинних антиоксидантів); здатність проникати крізь мембрани клітин. Завдяки біохімічній спорідненості з ферментами дихального ланцюжка, оліфен підтримує і активізує їхню роботу – сприяє повному перетворенню шкідливих метаболітів на воду і вуглекислий газ, дає змогу виробляти необхідну енергію для відновлення всіх функцій клітин.

Всі наведені приклади свідчать про те, що, порівняно зі звичайними повсякденними продуктами, функціональне харчування максимально корисне для відновлення здоров'я і підтримання його на належному рівні. Вони екологічно безпечні, не привносять в організм шкідливих компонентів. Важливим є те, що ці якості стосуються як продукту в цілому, так і його окремих інгредієнтів.

Здорове харчування не є ліками, але воно допомагає запобігати хворобам, старінню організму у несприятливих екологічних умовах. Більш того, є відомості, що такі продукти мають істотне значення для посилення дії лікарських засобів, забезпечуючи хімічний фон для кінетики та клітинної динаміки ліків, обмінних процесів, виведення продуктів метаболізму і токсичних речовин із організму. У своєму складі ці продукти містять, так би мовити, передліки, котрі, потрапивши в організм, виконують роль ліків.

Сучасна наука припускає, що фізичні, інтелектуальні та духовні сили людини взаємопов'язані на якомусь дуже глибокому рівні. І, можливо, в усіх цих сил одна й та сама основа – здорове харчування. Бо поліпшенні якості навіть звичайної, повсякденної їжі (не кажучи вже про функціональні продукти) неодмінно приводить до покращення дії всіх органів та систем. Отже, відновлення здоров'я починається з фізичного стану, а потім поширюється на всі інші, включаючи інтелект та духовність.

Найдосконаліший і найоб’ємніший ринок продуктів функціонального харчування сформовано у Японії і дещо в менших обсягах – у США. Для європейських країн, а особливо України, концепція здорового харчування є новою і відображає останні напрями розвитку харчової індустрії. Законодавство в цій галузі тільки розробляється, а статус функціональних продуктів – одне з сучасних правових питань, які широко обговорюються з Європі.

Ринок продуктів функціонального спрямування почав формуватися в Росії, до того ж асортимент імпортних продуктів досить активно поповнюється розробками російських учених. До їх числа належать продукти на основі зернових, безалкогольні напої, молочнокислі харчові продукти з біфідобактеріями та масложирова продукція. Аналіз літературних даних свідчить про те, що продукти цієї групи здобувають все більший попит у споживачів.

Прогнозоване збільшення попиту на оздоровчі продукти аргументовано тим, що практично всі біокомпоненти цих продуктів справляють позитивний вплив на всі функціональні системи організму людини. У таблиці 4.1 для прикладу наведено ефекти дії БАР двох видів біологічної цінності сировини – на кожну із систем живого організму, починаючи із центральної нервової системи і завершуючи периферійною.

 

 

Таблиця 4.1

Функціональна дія БАР рослинної сировини на системи організму людини.

№ п/п Система організму Рослинна сировина
Люцерна Корінь солодки
  Центральна нервова система Загальнозміцнююча дія при всіх хронічних захворюваннях Тонізуюча дія, антидепресант
  Система органів дихання Завдяки хлорофілу корисна при захворюванні верхніх дихальних шляхів Пом'якшуюча та відхаркуюча дія при кашлі
  Система органів кровообігу Зменшує рівень холестерину, знижує артеріальний тиск Протизапальна дія, при захворюваннях серця
  Система органів кровотворення Антигеморагічний засіб. Попереджує кровотечу при різних формах геморагічного синдрому. Стимулює кровотворення
  Система органів травлення За рахунок фтору укріплює зубну емаль. Рекомендована при виразкових хворобах Використовується для лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, знижує секрецію травних залоз.
  Система органів виведення Сечогінна дія при циститах сприяє виведенню солей. Покращує живлення шкіри при вугрових висипах Ефективний при захворюваннях шкіри, гострих та хронічних пієлонефритах.
  Репродуктивна система Протизапальний ефект Ефективний при ожирінні в дитячому віці.
  Ендокринна система Регулює функцію гіпофізу Діє подібно каротину. В 50 разів солодший за цукор. Зміцнює ендокринну систему. Корисний при хворобі Аддісона, цукровому діабеті, ожирінні.
  Кістково-м'язова система Ефективна при артритах. Допомагає при подагрі, ревматизмі. Покращує якість хрящової тканин.
  Лімфатична система Сприяє зменшенню проявів алергії Корисний при отруєннях, радіаційних ураженнях.
  Імунна система Протипухлинна дія. Підвищує імунітет Зміцнює імунну систе-му, пригнічує ріст пухлин
  Периферійна нервова система Ефективна при радикулітах Загальнозміцнююча дія

ВИСНОВКИ

 

1. Життєдіяльність організму людини безпосередньо пов'язана з харчуванням. Їжа – надзвичайно складний комплекс із понад тисячі сполук, які справляють на організм різноманітний фізіологічний вплив.

2. Здорове, функціональне харчування є найважливішою складовою здоров'я. Воно забезпечує злагодженість усіх частин організму, дає змогу відновити порушену їх регуляцію, стабілізує діяльність центральної нервової системи, серцево-судинної, ендокринної та імунної систем, допомагає зберегти емоційну рівновагу.

3. Здорове харчування, збалансоване за вмістом необхідних організмові біологічно активних речовин, забезпечує захист внутрішнього середовища і є реальним шляхом збереження та зміцнення здоров’я людини в несприятливих екологічних умовах.

4. М'яка фізіологічна дія функціональних харчових продуктів на різні системи організму свідчить про доцільність їх використання в якості природних адаптогенів, антиоксидантів, імуномодуляторів тощо.

5. Щоб протистояти впливові несприятливих екологічних чинників довкілля, запобігати "хворобам цивілізації", необхідно налагодити власний ринок функціональних продуктів і включати їх до щоденного раціону харчування як у вигляді власне продуктів, так і в складі природних біологічно активних добавок, що містять вітаміни, мінеральні сполуки, поліненасичені вищі жирні кислоти, антиоксиданти, олігоцукри, корисні мікроорганізми тощо.

6. Вітчизняним ученим потрібно докласти значних зусиль, щоб створити в Україні індустрію здорового харчування. На жаль, ідея поліпшення здоров'я населення шляхом створення продуктів оздоровчого та профілактичного призначення ще не отримала офіційного визнання, і в Україні досі не з'явилася Концепція державної політики у цій галузі. Випуск вітчизняних харчових продуктів, збагачених функціональними інгредієнтами, носить поки що поодинокий і стихійний характер. Немає широкої реклами таких продуктів, а саме вона сприятиме підвищенню культури харчування населення і реалізації позитивних ідей здорового харчування.

7. Розроблення та впровадження функціональних продуктів в умовах України сьогодні потребує особливої інтенсифікації різноманітних процесів, незалежно від соціальних та ринкових умов, і визначається передусім несприятливим екологічним довкіллям. Для того, щоб функціональні продукти харчування стали доступними і необхідними для масового споживача, вони повинні увійти до структури виробництва у широких масштабах і органічно доповнити склад традиційної української кухні.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 4

 

1. Розкрити поняття “хвороби цивілізації” і навести причини їх виникнення.

2. Харчові продукти лужного та кислотного характеру. Їх вплив на організм людини.

3. Поняття про вільні радикали та їхню ушкоджуючу дію на живий організм.

4. Нові види харчової клітковини у системі екологічного захисту внутрішнього середовища людини.

5. Характеристика нових біодобавок функціональної дії (цитаміни, біолани, оліфени тощо) з точки зору відновлення життєдіяльності органів та систем.

6. На прикладі конкретного виду рослинної сировини охарактеризувати дію її біокомпонентів на окремі функціональні системи організму.

7. Проблеми формування індустрії здорового харчування в Україні та шляхи їх подолання.

 

Рекомендована література

1. Борц М.С. Неовитин: принцип действия и опыт применения // Успехи теоретической и клинической медицины. – 1998. – №2. – С.4-9.

2. Илюхина В. А., Заболоцких И. Б. Энергодефицитные состояния здорового и больного человека. – СПб.: ИМЯ РАН, 1993. – 192 с.

3. Кудрин AM. Пища как лекарство // Пищ. пром-сть. – 1997. – №4. – С. 11-12.

4. Медведева Ю.В., Шашкова Л.Н., Солинек Л.И. Олифен: роль в энергетике клетки и применение в оздоровительной продукции // Успехи теоретической и клинической медицины. – 1997. – №2. – С. 11-І7.

5. Морозов В.Т, Кузнецов СВ., Шатаева Л.К. Цитамины – биологически активные добавки к пище. – Спб.: Ин-т биорегуляций и геронтологии, 1999. – С.32.

6. Барабой В.А., Орел В.Э., Карнаух И.М. Перекисное окисление и радиация. – К.: Здоров'я, 1992. – 213 с.

7. Закирова А.Н. Корреляционые связи перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты и микрореологических нарушений в развитии ИБС // Терапевт. Арх. – 1996. – №9. – С. 37-40.

8. Hudson, B.J.F. Food Antioxidants. London-New York, 1990. 317 p.

9. Potter, D.Functional Foods Offer Products Developers New Openings // Food Technology International Europe. 1991. Vol.8. P.138.

10. Roberfroid, M. From Functional Food to Functional Food Science // Abstracts of Lectures and Posters of 9th World Congress of Food Science and Technology. Budapest, 1995. Vol.1. P.16.

 


ТЕМА 5


Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 260 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ У СТВОРЕННІ В УКРАЇНІ ІНДУСТРІЇ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ| КРИТЕРІЇ ВІДНЕСЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)