Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Культура українських земель Австро-Угорщини (перша половина ХІХ ст. ). Просвітництво у західноукраїнських землях.

Київ часів Сагайдачного: Київська братська школа та вчений гурток Лаврської друкарні. | Феномен українського козацтва як культуротворчої сили. Культура козаччини. | Європейське бароко та формування українського (козацького) бароко як власне національного художнього стилю. | Києво-Могилянській колегіум як нова освітня модель. Становлення професійних науки, філософії та розвиток мистецтв у стінах Академії. | Мурована архітектура, монументальний живопис, вітчизняна школа іконопису у ХVІІ столітті. | Колоніалізм та колонізація нових земель. Культура Лівобережжя та Слобожанщини кінця ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. | Епоха Просвітництва та науково-раціональна традиція Києво-Могилянської Академії. | Григорій Сковорода як феномен української культури. | Еволюція художнього стилю ХVІІІ ст.: пізнє українське бароко, рококо, класицизм. | КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У XVIII СТОЛІТТІ |


Читайте также:
  1. DXM в других субкультурах
  2. Адмін-територ устрій та регіон. поділ укр. земель у складі Австр. імперії. Населення західноукр. земель. Національне і соц. становище українців у 18- перш. пол. 19 ст.
  3. Адукацыя і культура ў Заходняй Беларусі ў 1920-1930-я гг.
  4. Адукацыя і культура.
  5. Адукацыя, навука, культура ў 1990-2000-я гг.
  6. Адукацыя, навука, культура ў другой палове 1950-х – першай палове 1980-х гг.
  7. Адукацыя, навука, культура.

У першій половині XIX ст. західноукраїнські землі (Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття) перебували під владою Австрійської монархії. Реформи Марії-Терези та Иосифа II сприяли пробудженню національного життя в західноукраїнських землях. Специфіка національного відродження у цьому регіоні полягала в тому, що основними носіями української

національної ідеї було духовенство. У 1816 p. з ініціативи священика І.Могильницького у Перемишлі виникла перша в Галичині культурно-освітня організація - "Товариство священиків", навколо якого гуртувалося кого гуртувалося патріотично настроєне греко-католицьке духовенство. Товариство стало активним оборонцем прав української мови, поборником українізації шкільництва. На початку 30-х років XIX ст. центром національного життя та національного руху в Галичині стає Львів. Саме тут виникає напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання "Руська трійця". Таку назву воно отримало тому, що його засновниками були троє

друзів-студентів Львівського університету і водночас вихованців греко-католицької духовної семінарії: М. Шашкевич, І.Вагилевич та Я. Головацький, які активно виступили на захист рідної української мови. Перебуваючи під значним впливом ідейних віянь романтизму,національно-визвольних змагань поляків, творів істориків, етнографів та літераторів з Наддніпрянської України, члени "Руської трійці" своє головне завдання вбачали у піднесенні статусу та авторитету української мови, розширенні сфери її вжитку і впливу, прагненні "підняти дух народний, просвітити народ", максимально сприяти пробудженню його національної свідомості. Свою діяльність члени гуртка розпочали з вивчення життя, традицій та історії власного народу. Із записниками в руках Я. Головацький та І. Вагилевич побували у багатьох містечках та селах Галичини, Буковини та Закарпаття. Наслідком цього своєрідного "ходіння в народ" стали не

тільки численні добірки матеріалів з народознавства, фольклористики, історії та мовознавства, а й знання реального сучасного становища українського народу під іноземним гнітом. Першою пробою сил для членів гуртка став рукописний збірник власних поезій та перекладів під назвою "Син Русі" (1833 p), в якому вже досить чітко пролунали заклики до народного єднання та національного пробудження. Наступним кроком "Руської трійці" став підготовлений до

друку збірник "Зоря" (1834 p), який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Наприкінці 1836 р. у Будапешті побачила світ "Русалка Дністровая" і хоча

ідеї визволення прозвучали в ній із значно меншою силою, ніж у "Зорі", лише 200 екземплярів цієї збірки потрапили до рук читачів, решта була конфіскована. Зміст "Русалки Дністрової"

визначають три основні ідеї: визнання єдності українського народу, розділеного кордонами різних держав, та заклик до її поновлення; позитивне ставлення до суспільних рухів та уславлення народних ватажків - борців за соціальне та національне визволення; пропаганда ідей власної

державності та політичної незалежності.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Класицизм та еклектика в мистецтві першої половини ХІХ ст.| Культурно-національний рух ХІХ ст.: від етнографізму до політичних вимог. Кирило-Мефодіївське товариство.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)