Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Освіта в ХVІ – на початку ХVІІ ст. Братські школи та культурно-освітній осередок в Острозі.

Джерела і складові української культури | Київська Русь як соціокультурна система (IХ-ХІII століття). | Релігійно-культовий проект Володимир Великого: запровадження християнства як основа формування нового культурного всесвіту. | Писемність, освіта, література доби Київської Русі. Початки філософського та наукового мислення. | Архітектура та образотворче мистецтво княжої доби: від візантійського канону до питомої художньої традиції. | Розвиток власної художньої традиції: архітектура, монументальне малярство та іконопис ХVІ - ХVІІ ст. | Київ часів Сагайдачного: Київська братська школа та вчений гурток Лаврської друкарні. | Феномен українського козацтва як культуротворчої сили. Культура козаччини. | Європейське бароко та формування українського (козацького) бароко як власне національного художнього стилю. | Києво-Могилянській колегіум як нова освітня модель. Становлення професійних науки, філософії та розвиток мистецтв у стінах Академії. |


Читайте также:
  1. I. Мета, завдання і засади діяльності школи
  2. II. Структура 12-річної школи
  3. А) рада школи;
  4. Архітектура XIX - початку XX ст.
  5. В українському літературознавстві прихильником культурно-історичної школи був М. Костомаров (“Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке”, 1843).
  6. Види вправ для навчання креативного письма у старших класах загальноосвітньої школи
  7. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією наприкінці XVI - початку XVII с.

У другій половині XVI ст. більшість українських земель увійшла до складу польсько-литовської феодальної держави - - Речі Посполитої. Виникла реальна загроза полонізації і окатоличення українського пароду. Одним із засобів у цій справі стали католицькі освітні школи. Єзуїти відкривали елементарні та середні школи і колегії з двома відділеннями — нижчим і вищим. До нижчого відділення належали гімназії, що мали 5 класів. На вищому відділенні три роки вивчалася філософія і чотири роки — богослов'я. Освітні заклади організовувались на зразок західноєвропейських вищих шкіл, в яких учні здобували найвищу освіту в межах Речі Посполитої. У 1570 р. єзуїтами була заснована Віл енська колегія, яка вважалася найбільшим навчальним закладом Східної Європи. Польський король Стефан Баторій надав колегії права академії, тобто дозвіл викладати богословські науки. Першим ректором академії Папа Римський призначив Петра Скаргу — активного діяча єзуїтів. Скарга був безпосереднім учасником прийняття Берестейської унії 1596 р.

В Україні діяли 23 єзуїтські колегії. Найбільшими були колегії у Ярославлі (1574 р.), де навчався Б. Хмельницький, Львові (1608 р.), Луцьку (1614 р.), Києві (1647 р.), Кам'янці-Подільському, Вінниці, Перемишлі та ін. Викладання велось латинською мовою. На українських землях тоді паралельно з православними існували католицькі школи, а подекуди й протестантські.

В Україні майже до кінця XVI ст. не було загальних середніх і вищих навчальних закладів. Українська молодь уже з середини XIV ст. прокладала собі дорогу до навчання в західних університетах. Число українських студентів у вищих навчальних закладах Західної Європи поступово зростало. Так, у найстарішому Болонському університеті здобув вищу освіту Юрій Дрогобич (Котермак, бл. 1450—1494). Юрій Котермак народився у Дрогобичі на Прикарпатті в родині ремісника Михайла Доната (Котермака). 1468-го р. його ім'я було внесене до списків студентів Краківського університету. На честь рідного міста вів взяв псевдонім Дрогобич, з особливою гордістю підкреслюючи своє походження. Вже у 1470 р. він отримав ступінь бакалавра, а в 1473 — магістра. Далі він вирушив до Італії, у Болонський університет — один з найуславленіших у Європі. Викладали тут відомі вчені, філософи, університет мав багаті культурні традиції.

Братські школи - навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які заснували і утримували братства. Б.ш. були не тільки засобом освіти, але й однією з форм боротьби проти колонізаторської політики польського уряду.

Перша школа була заснована в 1586 у Львові Львівським братством. За зразком Львівської братської школи викрились Б.ш. у Луцьку, Перемишлі, Галичі, Вінниці, Вільні, Мінську, Могилеві та інших містах. В 1615 була заснована Київська братська школа.

Першим її ректором став вихованець Львівської братської школи, письменник І. Борецький. Робота братської школи визначалась статутом.

Навчання в школі проводилось українською мовою, але велика увага приділялась вивченню грецької, латинської і польської мов.

Учні братських шкіл вивчали також діалектику, риторику, поетику, арифметику, геометрію, астрономію, музику, а у деяких --- теологію. В школах панувала сувора дисципліна. Очолював школу ректор. Крім того, братство виділяло двох спостерігачів (схолархів), які контролювали роботу вчителів і навчання учнів та розв'язували господарські проблеми.

До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки і доброї педагогічної підготовки. Братські школи, на відміну від єзуїтських колегій, мали демократичний характер. У них навчалися діти з різних суспільних станів: міщан, козаків, духовенства і шляхти. Сироти і учні з незаможних родин жили у бурсах.

Братські школи відігравали значну роль у поширенні освіти і культури в Україні, збереженні національної свідомості у абсолютної більшості українського суспільства.

Львівська братська школа стала другою в Україні православною школою вищого, ніж початковий, рівня. Випередила її лише Острозька школа, серед учнів та вчителів якої були й міщани, в тому числі й вихідці зі Львова. Слід гадати, що діяльність "слов’яно-греко-латинської" школи в Острозі мала вплив на рішення львівських українських міщан заснувати інституцію подібного типу.

Острозька школа підготувала цілу плеяду відомих культурних і церковних діячів, письменників-полемістів та перекладачів. Саме в стінах школи були опубліковані полемічні твори Василя Суразько-го "Про єдино істинну православну віру", анти католицький збірник "Кпижиця", до складу якого увійшли послання І. Вишенського до К. Острозького, "Анокрисис" Христофора Філалета та ін. Тут були написапі й видані перші полемічні твори ректора вищої школи Г. Смотрицького — "Ключ царства небесного" та "Календар римський новий", котрі започаткували українську полемічну літературу.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Музика та театральні дійства. Ужиткове мистецтво та життя міста (IХ-ХІII століття).| Книжна справа та книгодрук в Україні (ХVІ-ХVIІ ст.). Полемічна література.Гуманістично-реформаційні ідеї у духовній культурі ХVІ – початку ХVІІ ст.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)