Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Функції філософії

ВСТУПНЕ СЛОВО | Космологізм ранньої грецької філософії | Характерні особливості класичної філософії |


Читайте также:
  1. B) — інтегральна схема, яка виконує функції центрального процесора (ЦП) або спеціалізованого процесора.
  2. Ll. Функції фінансів
  3. Антропологічний принцип філософії Л.Фєербаха
  4. АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ЛЮДСЬКОЇ МОВИ. ФОНЕМА ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ. ЗВУКОВІ ВИЯВИ ФОНЕМ.
  5. Базові функції мови в контексті теорії інтелектуальної еволюції вербалізованої свідомості
  6. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
  7. Банківська система. Центральний банк та його функції. Монетарна політика Центрального банку.

Визначенню ролі, яку відіграє філософія у суспільстві, сприяє й з'ясування її основних функцій. До постійних, "інваріантних" функцій належать: світоглядна, методологічна та культурологічна функція. На першому місці серед цих функцій у відповідністю з пріоритетною значущістю проблеми людини серед усіх інших проблем філософії стоїть світоглядна функція. Втрата вищих світоглядних орієнтирів у житті може призвести до самогубств, наркоманії, алкоголізму, злочинів. На думку видатного мислителя-гуманіста Альберта Швейцера (1875-1965) для суспільства, як і для індивіда, життя без світо­гляду є патологічним порушенням вищого чуття орієнтування. оглядна функція пов'язана передовсім з абстрактно-теоретичним, понятійним Світ поясненням світу, на відміну від усіх інших видів і рівнів світогляду. Філософія прагне знайти найзагальніші принципи буття, пояснити вихідні поняття нашого мислення. Світогляд має зорієнтувати людину на певну діяльність у сфері практики і пізнання.

Найважливішим, основним питанням філософії є питання про відношення мислення до буття. Це питання окреслює позицію кожного філософа відносно решти питань і проблем, що виника­ють у процесі філософського осмислення світу. Ті філософи, що ви­ходять із первинності буття, природи, тіла, називаються ма­теріалістами, ті ж, що визнають первинність духу, свідомості, мис­лення, - ідеалістами. Оскільки ці позиції протилежні, то між ма­теріалізмом і ідеалізмом протягом усієї історії філософії точиться боротьба. У різні історичні епохи як матеріалізм, так і ідеалізм от­римували різноманітні форми конкретного виявлення. Історії філо­софії відомі спроби «обминути» основне питання філософії, віднай­ти якесь інше його вирішення. Однією з таких спроб є так званий дуалізм (від лат. - два), який прагне витлумачити матерію і свідомість у вигляді двох, незалежних один від одного, паралельно співіснуючих основ (Р. Декарт, І.Кант).

На основі виконання світоглядом регулюючої дії виростає методологічна функція філософії.

Методологія - це світогляд, що виступає у вигляді методу і теорії методу. Це система вихідних, основних принципів, що визначають спосіб підходу до аналізу та оцінки явищ, характер відношення до них, характер і спрямованість пізнавальної і практичної діяльності. Ці принципи містять в собі виражені в загальній формі уявлення про сутність світу і людини, про граничні засади їх буття, про відношення людини до світу і до себе. В різних філософських системах інтерпретація цих вихідних принципів неоднакова. Становлення методології як зрілого і всебічного вчення про принципи, методи і прийоми пізнання відбулось в XVII — ХVІІІст. Сучасна класифікація методів і прийомів пізнання нараховує як своєрідні, так і зв'язок різних методів: конкретних наук, загальнонаукових, емпіричного пізнання, загально філософських.

Щодо розуміння світу і людини у світі з початку виникнення філософії сформувалися ще дві позиції. Одна стверджувала мінливість усього сущого, друга - його непорушність і сталість. Обидві позиції проходять через усю історію філософії аж до наших днів. Перша відома в історії філософії як діалектика, друга - як метафізика. І діалектика, і метафізика характеризують філософію з точки зору методу, її підходу до пізнання і впливу на навколишній світ, відображають діяльний методологічний аспект філософствування.

Філософія завжди включає в свої картини образ людини (прямо чи посередньо), намагається цей образ конкретизувати, прагне оцінити можливості людини в її взаємодіях зі світом. Через низку опосередковуючих ланок (література, мистецтво, система освіти тощо) філософія просичує наш світогляд додатковими смислами, обґрунтовує одні норми й цінності та заперечує інші.

Ним вона допомагає розрізняти важливе та неважливе, дійсне та належне в перебігу подій. У такий спосіб вона сприяє свідомій вибудові нашої життєвої стратегії. Філософія, за Кантом, існує як особлива наука про останні цілі людського розуму: лише вона надає цінність усім іншим видам знань, виявляючи їхнє місце в житті людини, тобто місце знань у системі культури, пояснюючи їх екзистенціальний зміст для людини. Значну увагу філософія приділяє забезпеченню широти фундаментальної науки. Вчений, як, правило, завжди прагне пов'язати свої відкриття із загальними уявленнями про світ і місце в ньому людини. Це дозволяє більш активно оцінювати значення і недоліки власної науки, виявляти тенденції її розвитку, сфери перетину з іншими галузями знань та іншими способами духовного осягнення буття.

Сьогодні філософія все більше відіграє роль своєрідного універсального комунікатора, посередника між сферами науки, культури, практики, і все більше розходяться, роль носія критичного рефлексивного начала і разом з тим організатора міжпарадигмальних дискусій. Філософія дійсно має парадоксальний статус: будучи особливою спеціальністю, вона разом з тим від всіх інших відрізняється через те, що є унікальним способом самопізнання культу­ри в її цілісності та розмаїтті. Саме тому філософія не може не бу­ти відкритою до інших сфер діяльності, виявляючись способом їхньої рефлексії та легітимації. Завдяки тому, що філософія постійно здійснює в культурі смисловий синтез, вона слугує на­уці, релігії, мистецтву, моралі своєрідним дзеркалом, в якому во­ни можуть бачити і свою цілісність, і своєрідність, і свою неповноту.


ВКНЗ "Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка"

 


Дата добавления: 2015-11-13; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Світоглядний зріз філософського знання. Предмет філософії| СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)