Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні типи навчальних програм

Психолого-педагогічні умови підготовки викладачів до застосування освітніх інновацій у ВНЗ | Всесвітня мережа Інтернет | Сайти та можливості їх використання, освітні сайти | Сервіси Інтернет | Електронна пошта | Дистанційне навчання як сучасний напрямок розвитку педагогічних інновацій | Особливості дистанційної освіти | Завдання учасників освітнього процесу | Інформація і суспільство | Інформаційна культура педагога |


Читайте также:
  1. A) Қолданушыға қажет жұмыстарды атқаруға мүмкіндік беретін программа.
  2. A. для виконання програми.
  3. B. ПРОГРАММИРОВАНИЕ
  4. B. частина програми, де змінна оголошена або, де до неї можна отримати доступ за допомогою операції надання видимості.
  5. II) ЛИНЕЙНОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ
  6. II. Оптимізація виробничої програми
  7. II. ФОРМЫ ИТОГОВОЙ АТТЕСТАЦИИ ПО ПРОГРАММЕ

Серед комп’ютерних навчальних програм, які необхідно використовувати в навчальному процесі виділяють:

1. Тренувальні. Призначені для закріплення умінь та навиків. Передбачається, що теоретичний матеріал уже засвоєний. Використовуються для відпрацювання математичних навиків, вправ із перекладу з іноземних мов. Використовується принцип підкріплення правильної відповіді. Рівень складності завдань регулюється педагогом. Якщо слухач дав правильну відповідь, йому повідомляється про це. Якщо ж відповідь невірна, йому або надається правильна відповідь, або дається можливість попросити допомоги. Багато систем дозволяють вводити сконструйовані відповіді (тобто вводити слова і навіть фрази), правда, з деякими обмеженнями. Ефективність таких програм, як правило, невисока, що дало привід тим, хто ототожнює комп’ютерне навчання з використанням даного типу навчальних програм, говорити про обмежені можливості застосування комп’ютера у навчальному процесі.

2. Наставницькі. Орієнтовані переважно на засвоєння нових понять. Багато з них працюють у режимі, близькому до програмованого навчання з розгорнутою програмою. Навчання ведеться у формі діалогу. Після подання інформації студенту даються запитання. Ведеться так званий фактичний діалог, побудований на основі формального аналізу відповіді, створюється лише видимість узагальнення.

3. Проблемне навчання. Створюється проблема, яку слід вирішити. Проблемне навчання побудоване на ідеях і принципах когнітивної психології. У них здійснюється непряме управління діяльністю студентів. Це означає, що розробляються різні завдання, і студенти заохочуються вирішувати їх шляхом спроб і помилок.

4. Імітаційні та моделюючі. У якості навчання використовується моделювання.

5. Ігрові. У якості засобів навчання використовуються ігри. Нерідко у навчальні програми включаються і ті, й інші засоби.

Існують й інші підходи до класифікації комп’ютерних навчальних програм. Розрізняють стратегії навчання: закріплюючі; тестуючі; дослідницькі (запити), які забезпечують доступ до бази знань шляхом подачі студентам списку ключових ознак; з імітаційним моделюванням; наставницькі з вивчення завершеного фрагмента навчальної програми.

За рівнем складності проектування програми поділяються на: показові фрагменти навчального матеріалу; перевіряючі; демонструючі; ігрові; запитуючі; закріпляючі; моделюючі, які можна викликати; з проблемно-орієнтованим контролем в експертній системі і з комплексною формою навчання, що передбачають застосування різних стратегій, і такі, що допускають різні запитання з боку студента.

За рівнем керівництва дією студентів розрізняють: тренувальні та наставницькі; ігрові та імітаційні; з системою обробки тексту; програми, в яких учень програмує комп’ютер, а не комп’ютер програмує студента, як звичайно. Науково обґрунтована класифікація навчальних програм повинна бути багатоаспектною і багаторівневою, і при її розробці необхідно враховувати такі особливості програм:

· безпосередня взаємодія студента з комп’ютером;

· використання функцій, необхідних для завершеного фрагменту навчання, покладають на комп’ютер;

· демонстрація навчального плану: звичайне подання умов завдань; вхід у завдання, коли учень (студент) відразу може побачити результат кожної із своїх дій; вхід у ситуацію завдання – виробничу, соціальну, історичну;

· можливість діалогу;

· управління комп’ютером зі сторони студента.

Рекомендована література

[ 14; 17; 19; 20; 21; 22; 24; 28; 33; 54 – 66; 71; 72; 81 82; 85; 87; 90; 111; 121; 125 ]

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть характерні риси інформаційного суспільства.

2. Які актуальні педагогічні технології за своїми функціями адекватні специфіці особистісно-орієнтованого підходу?

3. Дайте визначення дефініції «інформаційна культура» педагога.

4. Інформаційну культуру в нових формах її передачі, зокрема в навчанні, можна розуміти, як систему взаємодії певних компонентів, яких?

5. Які можливості несуть в собі телекомунікаційні проекти?

6. Розвитку яких якостей особистості сприяють глобальні телекомунікації?

7. Які види програм виділяють за рівнем складності проектування?

8. Назвіть особливості навчальних програм.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Телекомунікаційні технології| Сутність методу проектів

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)