Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділ V. Проходження служби в національній поліції.

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | РОЗДІЛ ІІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ | РОЗДІЛ IIІ ОБОВ'ЯЗКИ ТА ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ | РОЗДІЛ VІІ ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ |


Читайте также:
  1. Антивірусна система захисту інформації в ЄАІС Держмитслужби.
  2. Важлива інформація, необхідна для проходження тестів.
  3. Вивчення сучасних методів захисту і завадостійкості обробки даних ЄАІС митної служби.
  4. Висновки до другого розділу
  5. Висновки до першого розділу
  6. Висновки до четвертого розділу
  7. ГО «МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ПІДРОЗДІЛ ПО БОРОТЬБІ

Стаття 28. Служба в Національній поліції України та її види

1. Служба в Національній поліції України - державна служба, яка представляє собою професійну діяльність, пов’язану з практичним виконанням завдань і функцій, що стоять перед Міністерством внутрішніх справ України, системою органів внутрішніх справ та Національною поліцією як їх складовою.
2. Встановлюються наступні види служби в поліції:
1) служба за контрактом осіб рядового і молодшого начальницького складу;
служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) відомчих вищих навчальних закладів;
2) служба за контрактом осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу;
3) кадрова служба осіб рядового і начальницького складу, зарахованих на службу до запровадження служби за контрактом.
3. Час перебування осіб рядового і навчальницького складу на службі в Національній поліції зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також стажу державної служби згідно з законодавством.
4. В Національній поліції Міністерства внутрішніх справ України начальником вважається - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими.

Стаття 29. Основні принципи служби в Національній поліції України

1. Основними принципами служби в Національній поліції є:
- служіння Українському народу;
- законність;
- гуманізм і соціальна справедливість;
- пріоритет прав людини і громадянина, повага до особистості;
- професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;
- персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліна;
- особиста відповідальність за свої власні дії і за незаконні дії чи бездіяльність, вчинені за його вказівкою;
- доступність служби в органах внутрішніх справ;
- дотримання державної та службової таємниці;
- справедливе винагородження за працю, просування по службі за результатами діяльності, з урахуванням здібностей та кваліфікації.
2. У підпозділах Національній поліції України не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники органів внутрішніх справ незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

Стаття 30. Етика поведінки осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України

Особа рядового і начальницького складу Національній поліції України повинна:
- сумлінно, з почуттям власної гідності, чесно та неупереджено виконувати свої службові обов'язки;
- рішуче протидіяти проявам корупції;
- утримуватися від розголошення конфіденційних відомостей, що стосуються особистого життя громадян, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
- шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників,
- дотримуватися високої культури спілкування;
- не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам служби чи негативно вплинути на репутацію органів внутрішніх справ;
- дотримуватися вимог статутів, Етичного та Кодексу честі працівника Національної поліції, інших відомчих нормативних актів МВС України.

Стаття 31. Правовий статус осіб рядового і начальницького складу Національній поліції України

1. Правовий статус осіб рядового і начальницького складу Національній поліції України визначається Конституцією України та законодавством України.
2. Особи рядового і начальницького складу виконують обов'язки і користуються правами на займаній посаді відповідно до законодавства України, Присяги, статутів поліції і контрактів.
3. При одержанні наказу чи вказівки, які явно суперечать закону, працівник поліції зобов'язаний вжити заходів на виконання закону.
4. До працівника Національній поліції не можуть бути застосовані кримінально-правові, адміністративні чи дисциплінарні засоби впливу (покарання) за відмову виконати незаконну вказівку (незаконний наказ).

Стаття 32. Порядок прийому на службу в Національну поліцію України

1. На службу в Національну поліцію України приймаються громадяни України віком від 18 до 35 років незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які вільно володіють державною мовою та здатні за особистими якостями, освітою, станом здоров’я і професійної підготовки виконувати покладені на них службові обов’язки.
В окремих випадках за погодженням з МВС на службу в Національну поліцію України можуть бути прийняті громадяни старше 35 років.
2. Не можуть бути прийняті на службу та перебувати на службі громадяни України, які:
а) раніше засуджувалися за вчинення злочину;
б) не відповідають віковим та освітнім вимогам цього Закону;
в) не відповідають відповідним вимогам за станом здоров’я;
г) притягувалися до кримінальної відповідальності та стосовно яких кримінальні справи були закриті за нереабілітуючими підставами;
ґ) притягувалися до адміністративної відповідальності за грубі порушення громадського порядку, корупційні діяння та правопорушення, скоєні з корисних мотивів;
д) відмовилися від проведення спеціальної перевірки та оформлення допуску до відомостей, які становлять державну таємницю;
е) близькі родичі яких (дружина (чоловік), діти, батьки, брати, сестри кандидата, його дружини чи чоловіка) притягувались до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів;
є) мають посвідку на проживання або інший документ, який підтверджує право на постійне проживання громадянина України на території іншої держави;
ж) визнані недієздатними або обмежено дієздатними за рішенням суду, яке набрало законну силу;
з) вийшли із громадянства України, набули громадянство іншої держави мають наявність громадянства (підданства) іншої держави;
і) надали підроблені документи або завідомо неправдиві відомості, які підтверджують відповідність вимогам, які висуваються до особи рядового і начальницького складу в частині заміщення посади, при вступі на службу в Національну поліцію;
ї) відмовилися від тестування на спеціальних технічних засобах (психо-фізіологічних приладах).
3. До вищих навчальних закладів МВС можуть прийматися громадяни, яким за станом на 31 грудня року вступу має виповнитися 17 років. Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України здійснюється згідно контракту, який укладається між навчальним закладом, головними управліннями, управліннями Національної поліції в областях, Головного управління поліції в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя, на транспорті та громадянином України.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України в разі дострокового розірвання контракту відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністром України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
4. Прийняття на службу відбувається за результатами спеціальної перевірки на підставі подання відповідної Поліцейської комісії та оформлюється наказом Начальника Національної поліції України або його заступника, начальника органу або підрозділу Національної поліції України, ректора навчального закладу МВС.
5. Порядок проведення спеціальної перевірки кандидатів на прийом на службу в поліцію затверджується Кабінетом Міністрів України.
З метою з'ясування фактів вчинення кандидатом корупційних чи протиправних діянь під час перевірки застосовуються спеціальні технічні засоби (психо-фізіологічні прилади), які не становлять загрозу для життя та здоров’я кандидата на службу. Сертифікаційні та технічні вимоги до цих засобів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Результати застосування таких засобів носять рекомендаційний характер.
6. Для громадян, які вперше приймаються на службу в Національну поліцію України може встановлюватися випробування терміном до одного року.
Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність стажиста посаді, на яку його призначено, начальник відповідного органу поліції, що призначав його на посаду, має право звільнити його зі служби.
7. Для випускників вищих навчальних закладів МВС, які направляються на службу в Національну поліцію України за рознарядкою, а також при призначенні на посаду за конкурсом, строк випробування не встановлюється.

Стаття 33. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України

1. За протиправні дії чи бездіяльність при виконанні службових обов'язків, неналежне виконання службових обов'язків працівник Національної поліції України несе згідно з чинним законодавством кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність.
2. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу Національної поліції несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ.
3. В разі наявності обгрунтованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, засобів масової інформації про вчинення працівником поліції порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції Начальник Національної поліції, начальники головних управлінь та управлінь Національної поліції можуть доручити провести дисциплінарне розслідування відповідній Поліцейській комісії.
Рішення Поліцейської комісії за результатом дисциплінарного розслідування є підставою для видання в трьохденний термін ініціатором розслідування об'єкта наказу про вказане дисциплінарне стягнення.
4. В разі наявності обгрунтованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, засобів масової інформації про вчинення працівником поліції порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку Поліцейська комісія при Національній поліції рішенням 4/5 членів комісії може самостійно розпочати дисциплінарне розслідування щодо будь-якого працівника рядового і начальницького складу.
Рішення Поліцейської комісії за результатом дисциплінарного розслідування є підставою для видання в трьохденний термін Начальником Національної поліції наказу про вказане дисциплінарне стягнення.
5. В ході дисциплінарного розслідування в засіданні Поліцейської комісії з правом дорадчого голосу бере участь повноважний представник профспілки, членом якої є об'єкт розслідування.
6. В ході дисциплінарного розслідування можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби (психо-фізіологічні прилади), які не становлять загрозу для життя та здоров’я кандидата на службу. Сертифікаційні та технічні вимоги до цих засобів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Результати застосування таких засобів носять рекомендаційний характер і не можуть бути єдиною підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Стаття 34. Спеціальні умови проходження служби рядовим і начальницьким складом Національної поліції України

1. Проходження служби особами рядового і начальницького складу розпочинається з прийняття на службу громадян України від дня зарахування в кадри (призначення на посаду з присвоєнням спеціального звання або зарахування до відомчого навчального закладу) і закінчується в день звільнення зі служби (у день, з якого вони виключені з кадрів).
2. Дія трудового законодавства поширюється на осіб рядового і начальницького складу в частині, що не врегульована законодавством з питань проходження служби в Національної поліції і цим Законом.
3. Особи рядового і начальницького складу складають присягу, текст якої затверджується в установленому законодавством порядку. Порядок складання присяги затверджується Міністром. Після успішного проходження конкурсу і відповідної професійної підготовки у порядку, визначеному МВС України та прийняття Присяги вони мають право на постійне носіння та зберігання табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів у порядку, що визначається Міністром внутрішніх справ України.
4. Особи рядового і начальницького складу Національної поліції (за виключенням працівників Кримінальної поліції) мають формений одяг, зразки якої затверджуються Кабінетом Міністрів України. Формений одяг повинен містити інформацію, яка б дозволила ідентифікувати особу рядового і начальницького складу. Особи рядового і начальницького складу, які виконують службові обов'язки у форменому одязі, дотримуються Правил його носіння встановлених Міністерством внутрішніх справ та керуються Стройовим статутом Збройних Сил України у строю, при виконані стройових прийомів та військового вітання. Особам рядового і начальницького складу Національної поліції України видаються службові посвідчення і жетони встановленого МВС зразка.
5. Особам рядового і начальницького складу, які перебувають у шлюбних та/або близьких родинних стосунках (діти, батьки, брати, сестри, дружина, чоловік, батьки дружини чи чоловіка), не дозволяється проходити службу в одному органі внутрішніх справ, якщо їх служба пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю чи підконтрольністю один одному.
6. Особи рядового і начальницького складу Національної поліції України не мають права:
- займатися будь-якою підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, а також виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої та медичної практики;
- входити до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, фінансових установ, господарських товариств, організацій, спілок, об‘єднань та кооперативів, що займаються підприємницькою діяльністю;
- використовувати своє посадове становище для будь-якого непередбаченого законодавством сприяння юридичним чи фізичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності.
- суміщати посаду у випадку обрання або призначення на іншу посаду в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування;
- приймати участь у страйках;
- бути повіреною особою або представником третьої особи у справах в системі органів внутрішніх справ;
- отримувати у зв’язку з виконанням службових обов’язків винагороду від фізичних або юридичних осіб (подарунки, грошові винагороди, позики, оплату розваг, відпочинку,транспортних видатків).
Стаття 35. Служба за контрактом

1. Контракт про проходження служби – це особлива форма трудового договору, в якому за угодою сторін встановлюються строк його дії, права, обов’язки, обмеження і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника під час проходження служби, умови розірвання контракту, в тому числі дострокового та інше.
2. Контракт укладається між громадянином України, який вступає на службу або продовжує службу, та Міністерством внутрішніх справ України в особі Міністра, уповноваженої ним особи МВС або Начальника Національної поліції України, у двох (для курсантів - у трьох) примірниках, які мають однакову юридичну силу, скріплюється гербовою печаткою відповідного підрозділу і зберігається у кожної із сторін.
Форма контракту затверджується Міністром внутрішніх справ.
3. Контракт є підставою для видання наказу по особовому складу про прийняття особи на службу і призначення її на посаду.
4. Строк дії контракту обчислюється від дня набрання ним чинності.
5. Контракт набирає чинності:
з особами, які мають спеціальне звання, у тому числі випускниками вищих навчальних закладів, - від дня підписання ними та відповідною посадовою особою контракту, але не раніше дня призначення на посаду;
з іншими особами - від дня підписання ними та відповідною посадовою особою контракту, але не раніше дня присвоєння їм спеціального звання.
Про день набрання чинності контракту, який укладається вперше, робиться відповідний запис в обох (для курсантів Вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України - трьох) примірниках контракту, один з яких зберігається в особовій справі.
6. Контракт з громадянами, призначеними на посади рядового або молодшого начальницького складу Національної поліції України, укладається на визначений термін, але не менш ніж на три роки.
Контракт про проходження служби з громадянами, призначеними на посади середнього, старшого та вищого начальницького складу, може укладатися як на визначений, так і невизначений термін. При цьому, для громадян, які вперше приймаються на службу в Національну поліцію України, передбачається термін служби не менше трьох років.
З громадянами, які навчаються у вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ за рахунок державного бюджету України, в контракті передбачається термін служби в Національній поліції України, але не менше 3 років після закінчення учбового закладу.
7. Днем припинення дії контракту вважається:
день закінчення його строку;
день, зазначений у наказі про звільнення зі служби у разі дострокового розірвання контракту;
наступний день після смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу, або визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою;
день набуття чинності контрактом, укладеним особою рядового і начальницького складу про навчання у відомчому вищому навчальному закладі.
У разі припинення дії контракту у примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис про підставу та дату припинення його дії.
8. 3 особами рядового і начальницького складу, які на добровільних засадах відряджені до міжнародних миротворчих операцій та організацій, укладається окремий контракт про умови і порядок проходження служби у складі цих підрозділів за формою, що затверджується Міністром внутрішніх справ.
9. Особи начальницького складу, прикомандировані до інших міністерств (відомств) із залишенням в кадрах Національної поліції України, укладають контракт на загальних підставах.
10. Контракт припиняється (розривається) достроково:
а) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до проходження служби;
б) у зв'язку зі скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
в) через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
г) за службовою невідповідністю;
д) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особами рядового і начальницького складу;
е) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом;
є) у зв'язку із засудженням до позбавлення волі, обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили.
11. Порядок припинення або розірвання контракту затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Стаття 36. Робочий час

1. Нормальна тривалість робочого часу осіб рядового та начальницького складу поліції встановлюється 40 годин на тиждень.
2. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для окремих категорій осіб рядового та начальницького складу поліції, передбачених законодавством.
3. Для осіб рядового та начальницького складу поліції встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи встановлюється правилами внутрішнього розпорядку.
4. В тих органах, де за характером та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
5. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи осіб рядового та начальницького складу скорочується на одну годину як при п’ятиденному так і при шестиденному робочому тижні.
6. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5-ти годин.
7. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього розпорядку і графіками змінності у відповідності із законодавством.
При змінних роботах особи рядового та начальницького складу чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього розпорядку.
8. Призначення особи рядового та начальницького складу на службу протягом двох змін підряд забороняється.
9. На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановленої тривалості робочого дня.
10. В окремих підрозділах поліції, де за умовами служби не може бути додержана встановлена для даної категорії осіб рядового та начальницького складу щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
11. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Керівник органу поліції може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках для виконання невідкладних завдань в боротьбі із злочинністю і охороні громадського порядку при особливих оперативних умовах чи надзвичайних ситуаціях.
12. Робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
13. За роботу в нічний час провадиться доплата у розмірі 40 відсотків посадового окладу та окладу за спеціальне звання за кожну годину роботи в нічний час.

Стаття 37. Час відпочинку

1. Особам рядового та начальницького складу надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не менше 45 хвилин і не більше 2-х годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
2. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього розпорядку.
3. В підрозділах, де через умови служби перерву встановити не можна, особі рядового та начальницького складу повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких підрозділів встановлюється керівником Національної поліції органу внутрішніх справ.
4. При п’ятиденному робочому тижні особам рядового та начальницького складу надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному – один вихідний день.
5. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні визначається графіком роботи підрозділу органів внутрішніх справ, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
6. В безперервно діючих підрозділах поліції вихідні дні співробітникам надаються в різні дні тижня почергово згідно з графіком змінності, що затверджується керівником Національної поліції.
7. Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою керівника і особи рядового та начальницького складу, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
8. Оплата роботи у святкові і неробочі дні провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх посадового окладу та окладу за спеціальне звання, якщо робота провадилася у межах місячної норми робочого часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх посадового окладу та окладу за спеціальне звання, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання особи рядового та начальницького складу, яка працювала у святковий і неробочий день їй може бути наданий інший день відпочинку.

Стаття 38. Відпустки

1. Особам рядового і начальницького складу установлюються такі види відпусток:
1) щорічні відпустки:
а) основна відпустка, у тому числі під час навчання на денному відділенні у навчальних закладах МВС України;
б) додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
в) додаткова відпустка за особливий характер праці;
г) інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
3) творча відпустка;
4) соціальні відпустки:
а) відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами;
б) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
в) додаткова відпустка особам рядового та начальницького складу, які мають дітей;
5) відпустки без збереження грошового забезпечення.
2. Тривалість відпусток визначається цим законом та іншими нормативно-правовими актами і розраховуються в календарних днях.
3. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток, додаткової відпустки особам рядового і начальницького складу, які мають дітей не враховуються.
4. При визначенні тривалості відпусток не враховується також час, необхідний на дорогу до місця проведення відпустки і назад (в межах України), у тому числі при поділі відпустки на дві частини, а також при відкликанні працівника з відпустки.
5. Тривалість щорічної основної відпустки для осіб рядового і начальницького складу, які мають на момент її надання вислугу (у календарному обчисленні), обчислену в порядку, передбаченому для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу, визначається:
до 10 років - 30 календарних днів;
від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
20 і більше років - 45 календарних днів
6. Особам рядового і начальницького складу на період навчання у навчальних закладах МВС під час перерв навчальних занять, передбачених навчальними планами, надаються відпустки тривалістю:
літня - 30 календарних днів;
зимова - до 14 календарних днів;
Літня навчальна відпустка є основною, а зимова - додатковою. Час, необхідний для проїзду до місця проведення зазначених відпусток і назад, не надається.
7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість визначається відповідно до Списку робіт і посад, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість визначається і затверджується Кабінетом Міністрів України.
Щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою обраною особою рядового і начальницького складу. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України.
Щорічні додаткові відпустки за бажанням особи рядового і начальницького складу можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Щорічна основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані як правило до закінчення робочого року.
8. Право особи рядового і начальницького складу на щорічну основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік служби настає після закінчення шести місяців служби. У разі надання зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну служби їх тривалість визначається пропорційно часу служби за винятком випадків передбачених частиною 5 цієї статті.
9. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну служби у перший рік служби за бажанням працівника надаються:
1) жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
2) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами;
3) особам звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;
4) в інших випадках, передбачених законодавством.
Щорічні відпустки за другий і наступний роки служби можуть бути надані особі рядового та начальницького складу у будь-який час відповідного робочого року.
10. Черговість надання відпусток визначається графіком, який затверджується начальником органу поліції і доводиться до відома всього особового складу. При складанні графіків враховуються інтереси служби, особисті інтереси осіб рядового і начальницького складу та можливості для їх відпочинку. Конкретний період надання відпусток у межах установлених графіком узгоджується між особою рядового та начальницького складу і начальником органу поліції, який зобов’язується письмово повідомити особу рядового і начальницького складу про дату початку відпустки не пізніш ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.
11. Щорічні відпустки, за бажанням працівника в зручний для нього час, надаються:
1) жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю і пологами або після неї;
2) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
3) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
5) в інших випадках, передбачених законодавством.
12. Керівним працівникам щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на службу.
13. Особам, як навчаються в навчальних закладах без відриву від служби щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт передбачених навчальною програмою.
14. Щорічна відпустка на вимогу особи рядового і начальницького складу повинна бути перенесена на інший період у разі:
1) порушення начальником органу внутрішніх справ терміну письмового повідомлення особи рядового і начальницького складу про час надання відпустки;
2) невиплати особі рядового і начальницького складу грошового забезпечення за час щорічної відпустки за три дні до її початку.
15. Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
1) тимчасової непрацездатності особи рядового і начальницького складу;
2) настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами;
3) збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
16. Щорічна відпустка з дозволу начальника ГУ, управління Національної поліції, прирівняної до нього особи та вище може бути перенесена, як виняток, на інший період у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи органу внутрішніх справ та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 30 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
17. У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між особою рядового і начальницького складу і начальником органу поліції.
18. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи особливим характером праці.
19. Особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відрядженнях за межами України дозволяється за їх бажанням об’єднання щорічних відпусток за два роки.
20. Щорічну відпустку тривалістю 40 календарних днів і більше на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становитиме не менш як 30 календарних днів.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
21. Відкликання осіб рядового і начальницького складу із щорічної відпустки допускається лише у разі надзвичайної службової необхідності та з дозволу начальника відповідних структурних підрозділів Національної поліції, прирівняної до нього особи та вище. Невикористана частина відпустки надається, як правило, у поточному році.
Якщо невикористана частина відпустки становить 10 і більше календарних днів, особі рядового і начальницького складу оплачується проїзд до місця проведення відпустки і назад, але не далі пункту, з якого його було відкликано, а також надається додатково час на дорогу.
22. За бажанням особи рядового і начальницького складу у разі його звільнення (крім звільнення через службову невідповідність, за одноразове грубе або систематичне порушення дисципліни, за споєння вчинків, несумісних з вимогами, що пред’являються до особистих та моральних якостей працівників Національної поліції України) має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою цього звільнення є останній день відпустки.
23. Особам рядового і начальницького складу, які успішно навчаються без відриву від служби надаються додаткові оплачувані відпустки відповідно до Закону України “Про відпустки”.
24. Творча відпустка надається особам рядового і начальницького складу для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток установлюються Кабінетом Міністрів України.
25. Особам рядового і начальницького складу надаються такі соціальні відпустки:
а) відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами;
б) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
в) додаткова відпустка особам рядового та начальницького складу, які мають дітей;
26. На підставі медичного висновку жінці надається відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю встановленою Законом України “Про відпустки”.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за бажанням жінки, їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами батьком дитини, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
27. Жінці, яка проходить службу в поліції і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері, у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі, а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.
28. Особам рядового і начальницького складу надаються такі відпустки без збереження заробітної плати:
а) відпустка без збереження грошового забезпечення, що надається працівникові в обов’язковому порядку;
б) відпустка без збереження грошового забезпечення за згодою сторін.
29. Відпустки без збереження грошового забезпечення за бажанням особи рядового та начальницького складу надається в обов’язковому порядку:
1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці – тривалістю до 14 календарних днів;
3) матері або батьку, який виховує дитину без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю визначеною у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку;
4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, та особам, на яких поширюються чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
5) особам, які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;
6) особам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів (сестер) – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3-х календарних днів без урахування часу необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
7) особам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю визначеною у медичному висновку але не більше 30 календарних днів;
8) особам для завершення санітарно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку.
30. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження грошового забезпечення на термін, обумовлений угодою між особою рядового та начальницького складу і начальником органу поліції, але не більше 15 календарних днів на рік.

Стаття 39. Спеціальні звання осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України

1. Особам, які перебувають на службі, присвоюються такі спеціальні звання:
1) Рядовий склад:
рядовий Національної поліції.
2) Молодший начальницький склад:
молодший сержант Національної поліції;
сержант Національної поліції;
старший сержант Національної поліції;
старшина Національної поліції;
прапорщик Національної поліції;
старший прапорщик Національної поліції.
3) Середній начальницький склад:
молодший лейтенант Національної поліції;
лейтенант Національної поліції;
старший лейтенант Національної поліції;
капітан Національної поліції.
4) Старший начальницький склад:
майор Національної поліції;
підполковник Національної поліції;
полковник Національної поліції.
5) Вищий начальницький склад
генерал-майор Національної поліції;
генерал-лейтенант Національної поліції;
генерал-полковник Національної поліції
генерал Національної поліції України
2. Спеціальне звання начальницького складу органів поліції є довічним. До спеціальних звань осіб рядового і начальницького складу, які звільнені зі служби за віком та за станом здоров'я, додаються слова "у відставці".
3. Особи рядового і начальницького складу Національної поліції, а також особи, які мають спеціальне звання з добавленням слів "у відставці", можуть бути позбавлені спеціальних звань у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 40. Строки вислуги у спеціальних званнях

1. В органах Національної поліції України встановлюються такі строки вислуги у спеціальному званні молодшого начальницького складу:
- молодшого сержанта Національної поліції - 1 рік;
- сержанта Національної поліції - 2 роки;
- старшого сержанта Національної поліції - 3 роки;
- прапорщика Національної поліції - 5 років.
2. Строки вислуги у спеціальних званнях рядового Національної поліції, старшини Національної поліції, старшого прапорщика Національної поліції не встановлюються.
3. Строки вислуги у спеціальних званнях середнього і старшого начальницького складу:
молодшого лейтенанта Національної поліції- 1 рік;
лейтенанта Національної поліції - 2 роки;
старшого лейтенанта Національної поліції - 3 роки;
капітана Національної поліції - 3 роки;
майора Національної поліції- 4 роки;
підполковника Національної поліції - 5 років.
4. Строки вислуги у спеціальних званнях полковника Національної поліції не встановлюються.
Строки вислуги у спеціальних званнях вищого начальницького складу встановлюється окремими актами Президента України.
5. Для осіб начальницького складу, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра після закінчення вищих навчальних закладів із строком навчання п’ять і більше років або відомчих вищих навчальних закладів із строком навчання чотири роки та отримали диплом з відзнакою, вислуга у спеціальному званні встановлюється один рік.
6. Строк вислуги у черговому спеціальному званні обчислюється з дня підписання наказу про присвоєння цього звання.
Для осіб, які перебувають у відпустці по пологах та/або догляду за дитиною, цей період зараховується у строк вислуги в спеціальному званні.
7. Особам рядового і начальницького складу, визначеним у статті 41 цього Закону, чергові спеціальні звання не присвоюються.
8. Посадові особи, з вини яких особи рядового і начальницького складу несвоєчасно були представлені до присвоєння чергових спеціальних звань, несуть дисциплінарну відповідальність.

Стаття 41. Присвоєння спеціальних звань особам рядового і начальницького складу органів Національної поліції України

1. Спеціальні звання особам рядового і начальницького складу присвоюються громадянам, прийнятим на службу, відповідно до номенклатури посад, передбаченої нормативно-правовими актами МВС України.
2. Подання про присвоєння спеціальних звань відповідно до вимог цього Закону здійснюється у порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ.
3. Подання про присвоєння спеціального звання полковника Національної поліції розглядається колегією Національної поліції України, а звань вищого начальницького складу - колегією Міністерства внутрішніх справ.
4. Спеціальні звання вищого начальницького складу присвоюються у порядку, встановленому Президентом України.
5. Подання для присвоєння чергового спеціального звання особам начальницького складу, які мають стягнення, накладені в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, не провадиться до їх зняття.
6. Для забезпечення своєчасного присвоєння чергових спеціальних звань начальницького складу необхідні для цього документи оформляються заздалегідь, з таким розрахунком, щоб вони надійшли на розгляд начальника, який має право присвоювати відповідне спеціальне звання, до дня закінчення встановленого строку вислуги років у спеціальному званні.

Стаття 42. Первинні та чергові спеціальні звання

1. Залежно від послідовності присвоєння спеціальні звання поділяються на первинні та чергові.
Первинні спеціальні звання особам середнього і старшого начальницького складу із зарахуванням в кадри присвоюються Начальником Національної поліції України.
2. Громадянам, яким наказами керівників відповідних міністерств та відомств раніше були присвоєні військові або спеціальні звання, класні чини працівників органів прокуратури, при призначенні на посади рядового та начальницького складу, курсантів та слухачів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, у порядку переатестування присвоюються визначені цим Законом наявні військові або спеціальні звання чи класні чини.
3. При зарахуванні в кадри міністерств (відомств) осіб, які раніше проходили службу в органах внутрішніх справ, інших правоохоронних органах та військових формуваннях, присвоюються спеціальні звання, відповідні тим званням, що були їм присвоєнні до звільнення. Поновленим на службі особам начальницького складу, які сумлінно ставляться до виконання службових обов’язків, чергове спеціальне звання може бути присвоєно з урахуванням строку вислуги у наявному званні, набутому до звільнення зі служби.
4. Громадянам, прийнятим на службу, на посади старшого або вищого начальницького складу, за наявності повної вищої освіти, відповідного рівня кваліфікації та практичного досвіду та інших умов, первинне спеціальне звання начальницького складу може бути присвоєне не вище звання майора Національної поліції, за винятком осіб, які мають вищі військові звання.
5. Чергові спеціальні звання особам начальницького складу присвоюються в послідовному порядку після закінчення встановленого строку вислуги в попередньому званні за умови відповідності штатної посади чергового звання спеціальному званню, передбаченому займаною штатною посадою, позитивної характеристики та у разі успішної о складання заліків із професійної підготовки.
Чергові спеціальні звання рядового і начальницького складу присвоюються;
а) до підполковника Національної поліції начальниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь Національної поліції України в областях, м. Севастополі та на транспорті та прирівняними до них особами;
б) полковника Національної поліції - Начальником Національної поліції України.
Чергові спеціальні звання начальницького складу до полковника Національної поліції включно аспірантам (ад'юнктам) і докторантам вищих навчальних закладів МВС присвоюються після закінчення встановленого терміну вислуги у спеціальному званні:
під час навчання - у разі відповідності чергового спеціального звання званню за штатною посадою, яку вони займали перед вступом до аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури без урахування наступних змін (підвищення чи пониження), внесених до штату за цією посадою;
після закінчення аспірантури (ад'юнктури) чи докторантури - у разі відповідності чергового спеціального звання званню за штатною посадою, на яку вони призначаються після закінчення навчання.
6. Присвоєння чергових спеціальних звань особам начальницького складу, відрядженим із залишенням в кадрах Міністерства внутрішніх справ України до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, здійснюється за поданням керівників зазначених органів (установ) з додержанням вимог, цього Закону, за умови відповідності чергового спеціального звання спеціальному званню за штатною посадою, яку займав він до відрядження.

Стаття 43. Присвоєння первинних звань середнього начальницького складу

1. Особам середнього начальницького складу органів Національної поліції України можуть бути присвоєні первинні спеціальні звання молодшого лейтенанта Національної поліції або лейтенанта Національної поліції.
2. Спеціальне звання молодшого лейтенанта Національної поліції присвоюється:
а) громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодшого спеціаліста, після прийняття на службу та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу;
б) особам рядового і молодшого начальницького складу, які без відриву від служби здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки молодшого спеціаліста та призначені на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу;
в) особам рядового і молодшого начальницького складу, які заочно навчаються на останньому курсі вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра та вище, і призначені на посади, які заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу.
3. Спеціальні звання лейтенанта Національної поліції:
а) молодшим лейтенантам Національної поліції, у яких закінчився строк вислуги у цьому званні (як чергове спеціальне звання);
б) молодшим лейтенантам Національної поліції, які після закінчення вищого навчального закладу набули кваліфікацію бакалавра, спеціаліста, магістра;
в) курсантам і слухачам - випускникам вищих навчальних закладів МВС, які набули кваліфікацію бакалавра;
г) громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, після прийняття на службу та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу;
д) особам рядового і молодшого начальницького складу, які без відриву від служби закінчили цивільні вищі навчальні заклади і набули кваліфікацію не нижче бакалавра та призначені на посади, що заміщуються особами середнього і старшого начальницького складу.

Стаття 44. Присвоєння спеціальних звань достроково та на одну ступінь вище спеціального звання, передбаченого займаною посадою

1. Достроково спеціальні звання присвоюються:
За зразкове виконання посадових обов’язків – після закінчення не менш половини встановленого строку вислуги у спеціальному званні та в разі відповідності спеціального звання, що присвоюється, спеціальному званню, передбаченому штатним розписом (штатом) за займаною посадою;
посмертно – за мужність, відвагу і самовіданність, виявлені при виконанні службових обов’язків, незалежно від строку вислуги в попередньому спеціальному званні.
2. Особам начальницького складу, які звільняються за віком, за станом здоров'я, у зв'язку з скороченням штатів за умови позитивної атестації та вислуги 20 років і більше після закінчення встановленого строку вислуги в спеціальному званні, за поданням прямих начальників може бути присвоєно чергове спеціальне звання на один ступінь вище від передбаченого штатами за займаною посадою до підполковника Національної поліції включно.

Стаття 45. Пониження та поновлення у спеціальних званнях осіб рядового і начальницького складу Національної поліції України

1. У порядку дисциплінарного стягнення за вчинення дисциплінарних проступків особи начальницького складу можуть бути понижені у спеціальному званні на одну ступінь за виключенням осіб, які мають спеціальне звання молодший лейтенант Національної поліції.
2. Пониження і поновлення у спеціальному званні провадиться:
осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу до підполковника Національної поліції включно - начальниками відповідних органів Національної поліції України, яким надано право присвоєння цих звань;
осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу до полковника Національної поліції - Начальником Національної поліції України;
осіб вищого начальницького складу – Президентом України.
3. Особи молодшого, середнього і старшого начальницького складу, які були понижені у спеціальному званні, поновлюються у попередньому спеціальному званні, незалежно від займаної ними штатної посади за умови позитивної атестації наказами начальників, які прийняли рішення про пониження у званні, прирівняних до них і вище, але не раніш як через один рік з дня пониження у званні.
4. До поновлення осіб молодшого, середнього і старшого начальницького складу у попередньому спеціальному званні та присвоєння їм чергового спеціального звання повторне пониження в спеціальному званні не допускається.
5. Час перебування особи рядового і начальницького складу в пониженому спеціальному званні до строку вислуги в поновленому спеціальному званні не зараховується.

Стаття 46. Граничний вік перебування на службі

1. Особи рядового і молодшого начальницького складу перебувають на службі до досягнення ними 50-річного віку;
2. Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі до досягнення ними такого віку:
- до підполковників поліції включно – 50 років;
- полковники поліції – 55 років;
- особи вищого начальницького складу – 65 років.
3. У разі необхідності особи рядового і начальницького складу, які мають високу професійну підготовку і досвід практичної роботи в займаній посаді, визнані придатними за станом здоров’я для проходження служби, можуть бути залишені на їх прохання на службі понад граничний вік перебування на службі начальниками, яким надано право призначати їх на посаду, але не більш як до п’яти років.
4. У виняткових випадках Начальником Національної поліції України
строк служби може бути продовжено таким особам повторно до 5 років, а особам начальницького складу, які мають наукову ступінь або вчене звання, – до 10 років.
5. Особи рядового і начальницького складу, які залишені на службі понад граничний вік перебування на службі, за їх бажанням або за ініціативою керівництва можуть бути звільнені зі служби до закінчення строку, на який їм продовжено службу, на підставах, передбачених статтею 56 цього Закону.
Стаття 47. Порядок призначення на посаду

1. Посада – це визначена штатом органу Національної поліції України первинна структурна одиниця, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових обов’язків та прав.
2. Посада вважається вищою, якщо штатом за нею передбачено вище спеціальне звання, а вразі рівних спеціальних звань – більший посадовий оклад, та нижчою, якщо штатом цією посадою передбачено нижче спеціальне звання, а в разі рівних спеціальних звань – менший посадовий оклад. Якщо штатом передбачено два спеціальних звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище спеціальне звання або, вищий посадовий оклад.
3 Перелік посад в органах та підрозділах органів поліції, відповідних їм спеціальних звань та права начальників щодо призначення працівників на відповідні посади (номенклатура посад) визначаються Міністром Внутрішніх справ за поданням Начальника Національної поліції.
4. Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу, затверджуються Президентом України за поданням Міністра внутрішніх справ.
5. Під час призначення осіб рядового і начальницького складу слід дотримуватися таких вимог:
посади, що заміщуються особами середнього, старшого та вищого начальницького складу, комплектуються шляхом професійного підбору на конкурсній основі;
при призначенні на посади осіб рядового і начальницького складу має забезпечуватися використання їх за основною чи спорідненою спеціальністю або згідно з набутим досвідом, а у разі необхідності використання на посадах за новою для них спеціальністю, їх призначенню повинна передувати відповідна підготовка;
призначення на посади осіб, які перебувають у розпорядженні начальника відповідного органу внутрішніх справ, проводиться в найкоротший строк, але не пізніше строку, встановленого цим Законом;
випускники навчальних закладів МВС призначаються на відповідні вакантні посади безпосередньо після їх прибуття з відпустки, наданої у зв'язку із закінченням навчального закладу;
дозволяється призначати на вакантні посади, які заміщуються особами рядового і начальницького складу, курсантів та слухачів останніх курсів навчальних закладів МВС, які направлені на стажування до відповідного органу внутрішніх справ з виплатою грошового утримання по займаній посаді;
на посади, які заміщуються особами рядового і начальницького складу, у випадках, коли ці посади займають особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, дозволяється призначати працівників на умовах строкового трудового договору.
6. Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.
7. Осіб рядового і молодшого начальницького складу призначають на штатні вакантні посади прямі начальники відповідно до Номенклатури посад для призначення осіб рядового і начальницького складу наказами по особовому складу, яка визначається і затверджується Міністром внутрішніх справ України.
8. На посади, які заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу, приймаються громадяни з освітою не нижче повної середньої після закінчення Поліцейської школи. Термін, порядок навчання та іспитів, а також порядок оскарження до Поліцейської комісії результатів іспиту в Поліцейській школі встановлюється Міністерством Внутрішніх справ.
9. Для призначення на будь- яку вакантну посаду начальницького складу в Національній поліції проводиться конкурс, оголошення про який розміщується на офіційній веб- сторінці відповідного органу Національної поліції.
10. Кандидатами посади середнього та старшого начальницького складу можуть бути громадяни за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче молодшого спеціаліста.
Кандидати на посади начальників головних управлінь, управлінь Національної поліції України в областях, Головного управління Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, міст Києва та Севастополя, а також міських і районних відділів (управлінь) можуть бути особи начальницького складу поліції, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
11. Кандидати на посади начальницького складу Національної поліції України подають зобов'язання щорічно декларувати доходи і видатки, в тому числі членів сім'ї, а також дають згоду на провокацію хабара в установленому законом порядку.
12. Конкурс на посаду середнього начальницького складу поліції проводиться Поліцейською комісією відповідного органу Національної поліції, а на посаду старшого і вищого начальницького складу поліції - Поліцейською комісією Національної поліції України.
Порядок проведення конкурсу затверджується Кабінетом Міністрів України. Перебіг тестування фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
При перевірці з метою з'ясування фактів вчинення кандидатом корупційних чи протиправних діянь можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби (психо-фізіологічні прилади), які не становлять загрозу для життя та здоров’я кандидата на службу. Сертифікаційні та технічні вимоги до цих засобів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Результати застосування таких засобів носять рекомендаційний характер.
13. Прийняття на посаду начальницького складу відбувається на підставі подання відповідної Поліцейської комісії після закінчення строку на оскарження результатів конкурсу, а у разі оскарження результатів конкурсу – після прийняття рішення за скаргою, та оформлюється наказом Начальника Національної поліції України або його заступника, начальника органу або підрозділу Національної поліції України.
14. Заборонено призначення на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу, у порядку службового сумісництва, крім посад, пов'язаних із науково-педагогічною та науковою діяльністю.
15. У разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового і начальницького складу підлягають поновленню на посаді, яку займали раніше, або на рівнозначній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в розмірах грошового забезпечення за час виконання обов'язків за посадою з меншим посадовим окладом, але не більше як за один рік.

Стаття 48. Порядок переміщення по службі

1. Переміщення по службі осіб рядового і начальницького складу здійснюється:
на вищі посади – у порядку просування по службі;
на рівнозначні посади:
1) у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
2) при проведенні заміни осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в підрозділах у місцевостях з установленими строками служби;
3) в інтересах служби для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи;
4) за станом здоров’я – на підставі висновку військово-лікарської комісії;
5) за сімейними обставинами;
6) за особистим проханням;
7) у порядку ротації керівного складу;
на нижчі посади:
1) у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у разі неможливості переміщення на рівнозначну посаду;
2) за станом здоров’я – на підставі висновку військово-лікарської комісії;
3) на підставі висновку атестаційної комісії;
4) у порядку виконання дисциплінарного стягнення – відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ;
5) за особистим проханням особи начальницького складу.
У наказах про переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі або рівнозначні посади зазначаються підстави переміщення, визначені цим Законом.
Особи рядового і начальницького складу, переміщені на нижчі посади у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, мають переважне право на просування по службі.
2. Рішення про переміщення особи рядового і начальницького складу приймається начальником відповідного підрозділу з урахуванням висновку поліцейсько- атестаційної комісії та рекомендацій його безпосереднього начальника.
3. Просування по службі осіб рядового і начальницького складу проводиться, як правило, на конкурсній основі з урахуванням їх освітньо-кваліфікаційного рівня, професійних, ділових і моральних якостей, стану здоров’я.
4. У разі переміщення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров’я, посадовий оклад за раніше займаною посадою може бути збережено за рішенням начальника відповідного підрозділу.
5 Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, переміщені по службі, підлягають відрядженню до нового місця служби після передачі справ, але не пізніше місячного строку з дня одержання органом внутрішніх справ наказу або письмового повідомлення про переміщення по службі, крім випадків, коли дана особа перебуває в черговій відпустці або на лікуванні.
6. Переміщення особи рядового і начальницького складу по службі в іншу місцевість, у тому числі у зв’язку з передислокацією підрозділу, допускається тільки за її згодою, якщо інше не передбачено контрактом.
7. Переміщення по службі особи начальницького складу до іншого органу або підрозділу органу внутрішніх справ за її ініціативою допускається за згодою начальників відповідних підрозділів.
8. Переміщення по службі в іншу місцевість осіб рядового і начальницького складу, які визнані обмежено придатними до служби і мають потребу за станом здоров’я у зміні місця служби (проживання), здійснюється на підставі висновку військово-лікарської комісії, а також у разі коли зміни місця проживання за станом здоров’я потребують члени їх сімей.
9. У випадку переміщення (ротації) особи рядового і начальницького складу по службі в інтересах служби в іншу місцевість за наказом Начальника Національної поліції, вона має право на бронювання на час служби в іншій місцевості жилої площі в будинках державного та комунального житлового фонду.

Стаття 49. Тимчасове виконання обов'язків по посаді

1. У зв'язку з службовою необхідністю на особу начальницького складу може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою, яку вона не займає:
- вакантною (незайнятою) посадою - за його згодою (призначення виконуючим обов'язки по посаді);
- не вакантною (зайнятою) посадою - у випадку тимчасової відсутності або відсторонення від посади особи рядового і начальницького складу, яка її займає (тимчасове покладання виконання обов'язків по посаді).
2. Безперервний строк виконання обов'язків по посаді не повинен перевищувати шести місяців, а тимчасового виконання обов'язків - чотирьох місяців.
3. На особу рядового і начальницького складу за його згодою може бути покладено виконання обов'язків за не вакантною посадою на час перебування особи, яка її займає, на тривалому лікуванні, в закордонному відрядженні або навчанні.
4. Покладення на особу рядового і начальницького складу тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою та звільнення від виконання обов’язків займаної ним посади здійснюється прямим начальником за згодою з посадової особи, яка має право призначення на цю посаду.

Стаття 50. Відсторонення від виконання обов'язків


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
РОЗДІЛ ІV ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОГО ПРИМУСУ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ, ТА ГАРАНТІЇ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ОЗБРОЄНОГО ПРАЦІВНИКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ| РОЗДІЛ VІ ПРАВОВИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ, ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.018 сек.)