Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Як нам дерусифікувати інтернет

Читайте также:
  1. PR в Інтернет.
  2. Адресація в Інтернет (IP-адреса, DNS, URL).
  3. Активні маркетингові дослідження в Інтернет.
  4. Бенчмаркінг: основні принципи. Використання в Інтернет-маркетингу.
  5. Всесвітня мережа Інтернет
  6. Глобальна мережа Internet (інтернет). WWW.
  7. Динаміка та тенденції розвитку Інтернет-економіки. Основні поняття та терміни.

Ти кажеш, 5-10 років, і це схоже на терміни завершення каденції нинішнього Президента. Маєш на увазі, що слід подивитися, хто прийде після Ющенка?

- Можливо. Наразі щодо цього Президента особливих претензій у питанні свободи слова немає. Навіть із відомої історії, пов'язаної з сином Андрієм, Віктор Ющенко, на мою думку, вийшов гідно й вибачився перед журналістами за свою несподівану реакцію на прес-конференції. І широке обговорення у ЗМІ цієї теми було якраз свідченням не того, що хтось у верхівці влади зрадив інтереси Майдану, а підтвердило: ідеали Майдану працюють, зараз в Україні є нова політична культура, вільна преса, яка ставить перед владою найгостріші питання, і влада з постановкою цих питань рахується й робить правильні висновки.

Тут, до речі, варто відзначити, що найбільш принциповими і впертими у ставленні до нової влади виявилися зовсім не ті журналісти, які були апологетами влади минулої і, за логікою, мали б стати найзатятішими опонентами Ющенка і компанії. А ті, які підходили з дуже високою планкою до старої влади. І зараз вони ще суворіше запитують з нової влади, аніж з її попередників. Справді, до Ющенка й Тимошенко вимоги інші, а що взяти з Кучми і Януковича, крім аналізів? А от частина журналістів, яка за старої влади звикла до сервільних функцій, таку саму пропозицію формує і нинішнім керівникам, бажає перед ними вислужитися.

Якщо говорити про інтернет в Україні, то, мабуть, варто визнати, що він разів у десять менш розвинутий, ніж у сусідній Росії, і, може, у сто разів - ніж у США...

-...але значно розвинутіший, ніж у 1913 році. Загалом, він існує, і не варто його особливо порівнювати з іншими країнами.

Ми якраз маємо на увазі те, що резервів для розвитку ще дуже багато, але навіть у цих умовах інтернет в Україні є дуже впливовим. Власне, всі останні інформаційні скандали набули всеукраїнського звучання тільки через те, що були запущені в інтернеті. На провідні сайти орієнтуються служби новин телеканалів. Багато говорилося про величезну роль інтернету на президентських виборах-2004. При цьому значною є проблема "відмивання" через інтернет інформації, що насправді не відповідає дійсності. У зв'язку з цим все ж таки, чи не доцільно пришвидшити процес формалізації інтернет-ЗМІ?

- Тенденція до збільшення впливовості інтернету - всесвітня. Ось, скажімо, Степан Бандера-онук, який зараз займається дослідженням ролі всесвітньої мережі, поділився матеріалами щодо ситуації в Америці. Проведене там дослідження, за підсумками останніх виборів президента США,показало, що громадяни, залучені до політичного життя через інтернет, майже в 7 разів більше, ніж звичайні американці, були налаштовані діяти як лідери думок у своєму оточенні. А якщо перенестися в Україну, то можу пригадати, що на "плівках Мельниченка" є розмова, в якій одна мудра людина (забув, хто саме) ще тоді - у 2000 році - сказала Леонідові Кучмі, що інтернет відіграватиме провідну роль на виборах-2004.

Але при цьому згадана вами тенденція легалізації через інтернет неправдивої інформації насправді затухає. Якщо порівнювати нинішню ситуацію з тим, що було років три тому, то реалії змінилися докорінним чином. Ті інтернет-ресурси, які справді є впливовими, дбають про свою репутацію. І тепер через інтернет уже значно важче легалізувати будь-яку ахінею. Хоча такі спроби, звісно, залишаються. На минулих виборах це ставили на потік сайти "Темник" і "Агентство завтрашних новостей" (близькі до СДПУ(о). - Авт.). Але інші приклади, пов'язані з внутрішніми українськими ресурсами, мені назвати важко. Та й, знову-таки, повертаючись до користувачів інтернету як лідерів громадської думки, мусимо визнати: це освічені люди, здатні до критичного осмислення будь-якої інформації. Їм важко "впарити туфту".

Як нам дерусифікувати інтернет

Інша справа - яка мова українського інтернету. Слід визнати, що в цьому питанні ситуація ще гірша (хоча куди вже гірше), ніж на ринку друкованих ЗМІ: левова частка інформаційних ресурсів в нашому інтернеті -російськомовні...

- Я вважаю, що будь-яка газета й будь-який інтернет-ресурс, який поважає і себе, і свою країну, повинен мати україномовну версію (якщо спочатку виходив російською). Мені здається, ЗМІ лише виграли б від того, якби видавали частину свого тиражу українською. Це зовсім неістотне навантаження на бюджет великих щоденних газет. А поки що, на мою думку, лише елементарне жлобство і неповага до автентичної мови України (або, якщо хочете, однієї з двох автентичних мов) заважає власникам абсолютної більшості центральних газет видавати їх українською. Є така точка зору, що виводити на ринок інформаційні продукти українською мовою - ризиковано. Але ж маємо багато прикладів, коли україномовні ЗМІ стають успішними комерційними проектами, - "Україна молода", найтиражніша газета країни - "Сільські вісті", регіональний львівський "Експрес", який виходить далеко за межі Галичини. Хто не готовий суто до україномовності, варто почати з двомовності. Адже ми всі в боргу перед зневаженою українською мовою. Давайте ж мати совість...

Ось, починаючи з серпня, наш сайт - "Обозреватель", уже цілком самоокупний, - став двомовним; з'явився "Оглядач", адреса якого - www.oglyadach.com. За два тижні вже відсотків десять наших читачів переорієнтувалися на українську версію, і, думаю, цей процес триватиме. До речі, приємно, що першим розмову про українізацію сайту почав його власник - Михайло Бродський. І зараз уже два лідери рейтингу інтернет-новин - "Українська правда" й "Оглядач" - виходять українською.


- Але загалом поки що ми маємо невтішну ситуацію, коли український інтернет утверджує своїх користувачів - як ти кажеш, лідерів громадської думки, - у їх російськомовності.

- Це, безумовно, неправильна й абсурдна ситуація. В українському інтернеті, крім кількох винятків, українська мова практично не представлена. Поки що можу лише закликати своїх колег до українізації. А згодом - якщо ситуація не покращиться, можливо, потрібно буде вийти на законодавчу норму із вимогою видання українського варіанта газети, журналу чи сайту. У випадку з інтернетом, скажімо, можна було б висувати таку вимогу на етапі реєстрації домена. Хоча я розумію, що ініціювати будь-які зміни до мовного законодавства - це все одно, що з бомбою у Верховну Раду заходити.


Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Демократия и свобода слова в контексте украинских реалий| МУЖЧИНЫ — ВЫХОДЦЫ С МАРСА, ЖЕНЩИНЫ‑С ВЕНЕРЫ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)